Весна покаже. Як безжалісний ринок штовхає Україну на газову угоду з Росією
Згідно з оприлюдненим "Нафтогазом" ще 18 жовтня прогнозом на листопад ціни в поточному місяці будуть складати 7 033,2 грн (з ПДВ) за 1 тис. кубометрів - для покупців з місячним обсягом споживання понад 50 тис. куб. м за умови передоплати, і 7 755,6 грн (з ПДВ) - для таких же покупців за умови наступної оплати газу, а також для споживачів з обсягом споживання до 50 тис. куб м.
"Нафтогаз" пояснює це зростання цін підвищенням цін на блакитне паливо на європейському ринку, звідки Україна отримує весь обсяг імпортного газу. "Така зміна зумовлена зростанням цін на газ на європейському ринку, звідки Україна імпортує газ. Так, ціни на газ на європейських хабах з постачанням в листопаді перевищують поточні майже наполовину", - заявив "Нафтогаз".
Однак, можливо, це підвищення цін - тільки початок. Якщо подивитися на рівні цін для промислових споживачів в минулий осінньо-зимовий період (ціни наведено з ПДВ), то вони восени минулого року зросли до максимуму у вересні-жовтні, але потім почали знижуватися:
- з 1 вересня 2018 р. - 1,2-13,3 тис. грн за 1 тис. кубометрів,
- з 1 жовтня 2018 р. - 13,4-14,6 тис. грн,
- з 1 грудня 2018 р. - 11,2-12,2 тис. грн,
- з 1 січня 2019 р. - 10,8-11,8 тис. грн,
- з 1 лютого 2019 р. - 10,5-11,5 тис. грн,
- з 1 березня 2019 р. - 8,9-9,8 тис. грн,
- з 1 квітня 2019 р. - 7,2-7,5 тис. грн.
До серпня-вересня цього року ціни на газ для промисловості досягли найнижчого значення - 5,6-6,2 тис. грн за 1 тис. куб. м. Нагадаємо, що вартість газу в Україні продиктована розцінками на європейських хабах і знаходяться в прямій залежності від них. Якщо в Європі вони будуть підвищуватися й далі, Україні слід готуватися до нової хвилі великих цін.
І це стає для української влади все більш значущим чинником в переговорах з Росією про майбутнє наповненні української газотранспортної системи (ГТС) транзитним російським газом, а також про прямі постачання російського газу в Україну.
Поки ще ми маємо запас міцності - у підземних газових сховищах накопичено достатньо газу для проходження зимового опалювального сезону. Однак з 1 січня 2020 р., коли транзит російського газу через Україну може припинитися, настрої українських властей, ймовірно, зміняться. Особливо після того, як втрати від припинення транзиту стане можливим відчути на власній шкурі, вірніше - на макроекономічних показниках української економіки.
Національний банк України у своєму прогнозі інфляції на 2019-2021 рр. вже підрахував, який вплив на економіку надасть припинення транзиту. За даними центробанку, щорічно прокачування російського газу приносить Україні близько $3 млрд, проте чинний контракт на транзит газу закінчується 31 грудня 2019 р., переговори про нову угоду тривають, але визначеності з приводу термінів або обсягу транзиту на сьогодні немає.
На думку НБУ, припинення транзиту не тільки призведе до прямих втрат валютних надходжень, але й створить ризики для діяльності суміжних секторів економіки та забезпечення власних потреб України газом в цілому.
"Згідно допущеннях НБУ до базового сценарію макроекономічного прогнозу обсяг транзиту може скоротитися приблизно 90 млрд куб. м в 2019 р. до 50 млрд куб. м в 2020 р. і до 30 млрд куб. м в 2021 р., прямі втрати для економіки, якщо порівнювати з обсягами транзиту на рівні 2019 р., складуть 0,6% ВВП в 2020 р. і 0,9% ВВП в 2021 р. і в подальшому", - повідомив НБУ.
Саме на тлі припинення транзиту стане питання про доцільність подальшого використання української ГТС, в якій більше не буде російського газу. Вірніше, він буде, але обсяги його транзиту виявляться недостатні, щоб підтримувати фінансовий стан компанії-оператора ГТС на прийнятному рівні.
В цьому році "Укртрансгаз", що оперував української ГТС, відчував великі фінансові труднощі. Як зазначав у червні цього року голова "Нафтогазу" Андрій Коболєв, АТ "Укртрансгаз" знаходиться на межі банкрутства. Причина - штучно, на думку Коболєва, занижені з травня цього року Національною комісією, що здійснює держрегулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЭКУ) тарифи для "Укртрансгазу" на транспортування блакитного ресурсу, а також борги газопостачальних компаній (облгазів) за несанкціоновано відібраний газ. Як повідомляв "Укртрансгаз" в кінці серпня, всього за п'ять місяців роботи ринку природного газу в режимі добового балансування борги облгазів перед "Укртрансгазом" досягли 4 млрд грн. А як випливає з фінансової звітності "Укртрансгазу", за перше півріччя поточного року отримав збиток в 9,4 млрд грн.
Якщо доходи від транзиту російського газу з 1 січня вичерпаються, то на тлі не зовсім благополучного фінансового стану оператора української ГТС буде складно керувати такою потужною і витратною системою. Особливо якщо облгази продовжать і далі несанкціоновано відбирати газ. І тоді витрати на утримання ГТС ляжуть на плечі українських споживачів. Чи Не доведеться українським промпідприємствам і побутовим споживачам доплачувати за підтримання в робочому стані ГТС, потужності якої набагато перевищують потреби - ще те питання.
Відомо, що Росія ставить умовою відновлення постачань свого газу на український ринок відмова України від перемоги в Стокгольмському арбітражі, за яким вона вже повинна виплатити майже $3 млрд.
Не можна виключати, що українська влада стануть зважувати, що для неї вигідніше продовжувати наполегливу боротьбу з "Газпромом" в іноземних судах за виплату $3 млрд (на що може піти кілька років) або піти на мирову зараз і отримати дешевий російський газ, задобривши невдоволений електорат.
