Похорон Жеку і пеня. Що означає новий житлово-комунальний "статут"
Верховна Рада в четвер минулого тижня прийняла законопроект № 1581-д "Про житлово-комунальні послуги". Всі причетні до розробки та прийняття цього законопроекту вже прозвали його революційним у своїй сфері.
Як зазначив заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Едуард Кругляк, цей закон для комунальної сфери, як статут для військових. Він пояснив, що ще в лютому 2015 р. був прийнятий Закон "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", який "визволив" мешканців багатоповерхівок з жеківського рабства, дозволив їм відчути себе власниками своїх будинків і дозволив брати кермо управління своїм житлом у свої руки. Тепер же Законом "Про житлово-комунальні послуги" Верховна Рада врегулювала всі питання, які були неврегульовані до сьогоднішнього дня.
Заступник глави комітету Верховної Ради з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Олена Бабак пояснила, що тепер у мешканців багатоквартирних будинків на вибір є три варіанти організації управління своїм будинком. Перший варіант - це коли кожна квартира буде домовлятися з компанією-монополістом (водоканал теплоенерго чи обленерго) про надання послуг індивідуально для кожної квартири. Другий варіант - колективний договір з цими монополістами буде укладати ОСББ (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку). І третій варіант - коли від імені кожної квартири з монополістами буде укладати договір уповноважена особа, яка мешканці наймуть для управління своїм будинком.
У прийнятому минулого тижня законі прописані кваліфікаційні вимоги до керуючих і врегульовані його відносини з підприємствами-монополістами. Тепер на зміну Жекам прийдуть професійні керуючі (приватні підприємці або компанії), які і будуть надавати послуги з управління будинком та на цьому заробляти.
Координатор житлових програм громадянської мережі "Опора" Тетяна Бойко зазначила, що новий закон призведе до колосальних змін в управлінні житловим фондом, і всі власники житла з часом відчують їх. Корінне відмінність, яка принесе закон, - тепер не місцева влада буде призначати мешканцям ЖЕК, який буде обслуговувати будинок, а самі мешканці будуть вибирати собі керуючу компанію і домовлятися з нею, на яких умовах вона буде здійснювати управління будинком. Крім того, якщо сьогодні тарифи на утримання будинку встановлює орган місцевого самоврядування, то після того, як новий закон запрацює, тарифи між власниками та управителем будуть встановлюватися на договірній основі. Вже сьогодні є випадки, коли тариф на утримання будинку, встановлений місцевою владою на рівні 6,5 грн за квадратний метр, може бути знижений до 4,5 грн, якщо на зміну Жеку прийшла керуюча компанія. "Тепер є інструмент, як відмовитися від монополії Жеків, і дано типовий договір для управителя та мешканців будинку", - зазначила Бойко. Договір на управління будинком з керуючою компанією буде укладатися терміном на один рік, і загроза його непродовження буде дисциплінувати керуючу компанію. Не знайшов хороших двірників за прийнятну ціну, уклав сумнівний контракт на фарбування стін у під'їздах, не зміг показати, на що були витрачені гроші, сплачені кожним мешканцем в квитанції у графі "утримання прибудинкової території", - давай, до побачення!
При цьому прийнятий закон чітко розділяє плату за комунальні послуги та плату за управління будинком. Здавалося б, це відмінність - незначна, однак саме відсутність чіткості і прозорості в цьому, здавалося б, незначному питанні дозволяло Жекам та управителем за рахунок різних темних схем виводити чималі суми з комунальних платежів собі в кишеню. Навіть відмова від диктату Жеку, створення ОСББ та наймання керівника не давали 100%-ної гарантії, що гроші квартировласників не будуть вкрадені. У Києві є чимало випадків, коли ОСББ наймало нібито професійного управляючого, який за кілька років роботи з управління багатоквартирним будинком примудрявся побудувати собі кілька котеджів під Києвом, в той час як під'їзди у ввіреному йому багатоквартирному будинку так і залишалися невідремонтованими.
Едуард Кругляк зазначив, що в новому законі також є стаття про комерційний облік комунальних послуг. Сьогодні загальнобудинковими лічильниками холодної води обладнано лише 26% будинків, загальнобудинковими лічильниками тепла - 68% будинків. Прийнятий закон вказав, що загальнобудинкові лічильники повинні встановлювати постачальники послуг, оскільки витрати на це у них вже закладені у тариф на надані послуги. Закон повинен виправити ситуацію, коли сім'ї, в квартирах яких встановлено квартирний лічильник, платять за нього, а втрати води (наприклад, із-за дірявої труби в підвалі) перекладаються на плечі тих, у кого квартирного лічильника немає.
Закон також ввів мито за несвоєчасну оплату комунальних послуг - 0,01% за кожен день прострочення. Однак це дуже незначний відсоток - в сумі за рік борг за рахунок мита зросте лише на 3,65%. До того ж мито вводиться з 1 січня 2019 р. Є і хороші новини - якщо власнику квартири затримують зарплату, то він може розраховувати, що пеня нараховуватися не буде. Крім того, закон передбачає, що користувач отримує право на зниження плати за комунальні послуги у разі, якщо вони не надаються фактично, надаються не в повному обсязі або не належної якості. Наприклад, споживач може не оплачувати комунальні послуги (крім теплопостачання), якщо не користується ними, отсутствуя в житло більше 30 календарних днів.
