Зерновий джекпот. Скільки валюти заробить наш АПК на рекордному урожаю
Україна готується зібрати рекордний для країни врожай зернових, а світові ціни на основну продукцію нашого агроекспорту показують впевнене зростання
3 вересня міністр аграрної політики і продовольства Роман Лещенко із задоволенням розповів, що українські аграрії зібрали найбільший урожай ранніх зернових за всю історію країни. Прибрано 10,2 млн га, намолочено 44,8 млн т зерна, в тому числі 32,8 млн т пшениці, 10,1 млн т ячменю, 570 тис. т гороху.
Керівник Мінагрополітики вважає, що через неврожай в інших регіонах планети кон'юнктура цін на світових ринках зараз дуже сприятлива для українських виробників. "Агросектор ... може в 2021 р. сформувати більш половини обсягу валютної виручки держави і забезпечити п'яту частину ВВП України", — сказано в повідомленні з посиланням на міністра.
Нагадаємо, що попереднім рекордним по урожаю був 2019-й (зібрано 75,1 млн т зерна). У нинішньому сезоні цей рекорд може бути побитий — завдяки вологій і теплій погоді, а також зусиллям аграріїв.
Крім того, за прогнозами аналітичного агентства Index Mund, в 2021 р. Україна займе досить висока (15-те) місце в рейтингу найбільших виробників курятини в світі. На першому місці за підсумками року будуть США з показником 20,3 млн т, на другому — Китай (15 млн т), на третьому — Бразилія (14,1 млн т). Україна ж виробить 1,375 млн т курячого м'яса.
Прибрати — пів справи, треба ще продати
В останні роки Україна вирощує в три рази більше зерна, ніж здатна спожити самостійно. Це дозволяє нашій країні експортувати 70-75% вирощуваного зерна. Так, за результатами зернового 2020/2021 маркетингового року, за оцінками Української зернової асоціації (УЗА), Україна експортувала 48,8 млн т зернових і олійних культур від врожаю в 84,2 млн т. У нинішньому ж сезоні очікується урожай на рівні 100 млн т, з яких близько 62,3 млн т передбачається відправити на експорт.
При цьому в самій Україні споживання зерна падає: населення країни скорочується, а тваринництво (яке може споживати великі обсяги зерна на корм) — майже не розвивається. У той же час населення в світі продовжує зростати, особливо в Південно-Східній і Південній Азії, що створює додатковий гарантований попит на продовольство.
"Україні сильно пощастило, що вона може експортувати стільки надлишку зерна, скільки здатна виростити, і воно точно знайде свого покупця на світовому ринку", — сказав "ДС" президент УЗА Микола Горбачов.
У минулому році урожай був, м'яко кажучи, не найкращим за останні роки, і багато в чому з цієї причини експорт зернових виявився слабким. Так, експорт пшениці навіть не досяг граничного показника, прописаного в меморандумі між учасниками ринку і Мінагрополітики — він склав 16,5 млн т при прогнозі на рівні 17,5 млн т і врожаї пшениці в 2020-м в обсязі 25,3 млн т. Також Україна в минулому році експортувала менше, ніж планувалося, ячменю, кукурудзи, ріпаку та сої.
Попит йде назустріч пропозиції
Експерти УЗА вважають, що через підвищення цін на зернові культури від їх експорту Україна отримає в нинішньому році близько $20 млрд. У самій справі, ціни на продовольство на світових ринках зростають разом з усіма сировинними цінами з початку нинішнього року. І якщо в червні-липні ціни трохи знижувалися, то в серпні котирування продовольчих товарів знову бадьоро почали зростати.
Як говориться в повідомленні Продовольчої і сільськогосподарської Організації Об'єднаних Націй (FAO), швидше за все, ростуть ціни на цукор, пшеницю і рослинні масла. Середнє значення Індексу продовольчих цін FAO в серпні склало 127,4 пункту, що на 3,1% вище в порівнянні з липневим показником і на 32,9% вище показника за той же період 2020-го.
Показники індексу цін на рослинні олії FAO обіцяють Україні гарний прибуток: у серпні він виріс на 6,7%, у тому числі котирування ріпакової і соняшникової олій. Добре виглядає для нашої країни і середнє значення індексу цін на зернові FAO: в серпні на 3,4% вище, ніж в липні. Світові ціни на пшеницю зросли на 8,8% у результаті погіршення прогнозів щодо врожаю в низці великих країн-експортерів, включаючи Росію. Правда, знизилися на 0,9% ціни на кукурудзу — через поліпшення прогнозів щодо врожаю в Аргентині, Євросоюзі і Україні. Це компенсувало погані прогнози для Бразилії і США.
Що ж стосується м'яса, то по ньому індекс цін FAO в серпні незначно виріс: підвищення котирувань баранини і яловичини сприяли активні закупівлі Китаєм, а ціни на м'ясо птиці (найбільш важливий для українських експортерів показник) виросли під впливом стабільного імпортного попиту з боку Східної Азії і Близького Сходу.
Росія — не конкурент
У минулі роки все більш сильну конкуренцію Україні на світовому продовольчому ринку створювала Росія — по зерновим, соняшнику, цукровим бурякам. Через те, що російські агрохолдинги почали прискореними темпами освоювати порожні з початку 1990-х землі південних регіонів РФ.
Однак у цьому році конкуренція з боку РФ обіцяє бути слабкою. Цього року майже всю територію Росії накрила аномальна спека, яка позначилася на врожайності сільгосппродукції. Як результат, вже в останній тиждень липня відпускні ціни на основні види продуктів там поповзли вгору.
Вже 22 серпня голова Союзу споживачів Росії Петро Шелищ попередив росіян про зростання цін на повсякденні продукти до осені. За його словами, восени дорожчати буде "абсолютно все". Так, виростуть ціни на макарони, хліб, крупи — на те, від чого не може відмовитися практично жодна сім'я, особливо з низьким доходом, уточнив він.
Однак продовольча інфляція зовсім не потрібна Кремлю напередодні осінніх виборів до Держдуми. Тому на рівні уряду РФ вже опрацьовуються на цей рік обмеження з експорту аграрної сировини — перш за все зерна і соняшникової олії.
До речі, ще в лютому 2021-го агентство Bloomberg віднесло Росію до так званих гарячих точок росту цін на продукти. У цей список увійшли також Бразилія, Нігерія, Туреччина та Індія — найбільші країни із середнім рівнем доходу населення, у якого більшу частину споживчого кошика становить їжа.
Проте, в нинішньому році РФ потіснила Україну, ставши замість нас лідером серед виробників сої в Європі. Сталося це через значне розширення посівних площ, але при цьому Росія як і раніше програє Україні по врожайності сої. До того ж наша країна ще має резерви зростання врожайності, так що в Європі Україна може стати єдиною країною, яка вийде на врожайність 6 млн т сої в рік.
Схоже, в цьому році АПК знову на пару з металургією витягнуть всю економіку, закачавши в країну валюту і давши можливість керівництву України розповідати про "виправлення справ в економіці". Хоча це заслуга не чиновників, а вологої і теплої погоди (в разі аграріїв) і дуже вдалої світової кон'юнктури (в разі металургів). А найприкріше — ми так і залишаємося експортерами аграрної сировини, хоча могли б отримувати в рази більший дохід, переробляючи його в продукти харчування на своїй території і зусиллями свого бізнесу. Але для цього потрібна недоторканність власності і стабільно працюючі закони.
