Фільтр для ворогів і шпигунів. Навіщо в МЕРТ вирішили ділити інвестиції на хороші і погані

Поява цього документа глава МЕРТ Тимофій Милованов пояснив необхідністю створити бар'єр для скуповування земель іноземцями. Тепер питання в тому, хто, як і що буде перевіряти?

Почнемо з того, що перевіряти будуть не тільки потенційні покупці української землі. Законопроект МЕРТ "Про оцінку впливу іноземних інвестицій на національну безпеку України" впроваджує скринінг інвестицій при вкладеннях підприємства стратегічних секторів. А до таких законопроект відносить оборонну промисловість, телекомунікації та вже згадану сферу обігу сільськогосподарських земель. І поки це можна вважати тільки початковими ремарками.

У процесі доопрацювання перелік секторів, інвестиції в які повинні будуть проходити попередню перевірку, може бути значно розширений. Чому?

Справа в тому, що пояснювальна записка до законопроекту посилається на міжнародний досвід. А точніше, на новий порядок фільтрації прямих іноземних інвестицій (ПІІ), який почне діяти у всіх країнах Євросоюзу з 11 жовтня 2020 р. Так от, європейці під стратегічними напрямами передбачають найважливішу інфраструктуру держави (від енергетики і зберігання даних до транспорту, водопостачання та охорони здоров'я), а також найважливіші технології, ресурси, доступ до інформації, свободу і плюралізм ЗМІ.

Що будуть оцінювати? Законопроект відповідає на це питання досить розпливчасто: вплив інвестицій на національну безпеку. З чого незрозуміло, по-перше, буде оцінюватися тільки те, звідки заходить така інвестиція (наприклад, щоб не допустити до стратегічних активів росіян), або ще й благонадійність самого інвестора. По-друге, будуть фільтри діяти тільки відносно ПІІ або розповсюджуватися ще й на внутрішні інвестиції.

І нарешті, найцікавіше питання — хто ж буде виступати в ролі того самого фільтра? "Перший етап перевірки, а саме: перегляд представлених документів і рішення про те, чи потрібно взагалі оцінювати вплив даної інвестиції на національну безпеку, буде проводити МЕРТ. Якщо воно дасть позитивну відповідь, документи будуть передані на розгляд спеціально створеної міжвідомчої комісії, яку очолить міністр економіки", — пояснює юрист практики корпоративного права та M&A АО Arzinger Микола Агарков.

Іншими словами, саме Мінекономіки на чолі з Миловановым має намір перебрати на себе роль істини в останній інстанції в ухвалі благонадійності інвестицій. І не тільки тому, що всі рішення будуть прийматися в стінах МЕРТ. Проект закону лише описує загальний алгоритм дій, і не дає відповіді на питання, як саме потрібно проводити оцінку, які критерії при цьому будуть використовуватися і як, власне, міністерство буде взаємодіяти з іншими органами, які зараз контролюють інвестиційне поле. Наприклад, дозвіл на концентрацію (отримання у власність або управління 25%-ної або 50%-вою часткою компанії) на сьогоднішній день дає Антимонопольний комітет. Чистоту самих інвестицій оцінюють НБУ та Держфінмоніторинг.

Це означає, що відповіді на всі ці питання будуть дані в підзаконних нормативах, які (якщо законопроект не зазнає істотних змін) також будуть народжені в МЕРТ. При цьому у підопічних Мілованова буде достатньо способів поставити інвестицію на стоп. "По-перше, законопроект не дає вичерпного переліку документів, які повинен надати інвестор. В рамках перевірки повноти отриманої інформації МЕРТ може запитувати додаткові відомості та документи. По-друге, законопроект не передбачає застосування принципу мовчазної згоди. Тобто в разі затягування розгляду документів та прийняття рішення заявник не зможе здійснити інвестицію до отримання позитивного рішення", — говорить юрист адвокатського об'єднання "АДЕР ХАБЕР" Ярослава Лаган.

Виникає логічне запитання: чи не занадто багато бере на себе наше МЕРТ? У пояснювальній записці до законопроекту йдеться, що в більшості країн — членів ЄС органом, уповноваженим проводити перевірку інвестицій, є як раз мінекономіки. Але фінальне рішення про погодження або блокування іноземних вкладень приймається все-таки на рівні уряду чи президента.

У Сполучених Штатах скринінг інвестицій, які загрожують встановленням контролю нерезидентів над американськими підприємствами, проводить Комітет з іноземних інвестицій (CFIUS). Його склад формується з представників органів виконавчої влади та інших уповноважених осіб, призначених президентом США.

Втім, дуже сумнівно, що відомству Мілованова віддадуть роль інвестиційного арбітра. Швидше за все, при доопрацюванні законопроекту розподіл повноважень — це перше, що зазнає істотні зміни. Але от сама ідея запровадження такого інституту напередодні великого розпродажу (відкриття ринку землі і розморожування великої приватизації), швидше за все, буде підтримана Банковій.

Однак є підстави припустити, що діяльність нового інвестиційного контролера вітчизняного штибу буде зовсім інший за своєю суттю, ніж у отсылках до міжнародного досвіду. Розвинені держави впровадили інвестиційний скринінг для того, щоб насамперед обмежити доступ інвесторів третіх країн до новітніх технологій і стратегічних об'єктів, а також захистити інтереси внутрішнього інвестора. Наприклад, той же ЄС ввів нові правила відсіву вкладень, злякавшись підвищеної активності китайських компаній. В останні роки інвестори Піднебесної кинулися скуповувати найбільш цікаві об'єкти в Європі та інших регіонах. Основи перевірки іноземних інвестицій почали опрацьовуватись з 2016 р., коли китайські інвестиції в Європу підскочили на 77% — до рекордних 35 млрд євро.

У нас же, по суті, захищати вже нікого. Внутрішній інвестор зараз практично знекровлений. І справа не тільки у розпочатої кампанії полювання на відьом. Традиційно найбільші бізнеси орієнтовані на експорт. А яку проповідує НБУ політика сильної гривні вийняла з кишень експортерів не один мільярд.

Як результат, обсяги експорту (за статистикою декларацій ПДВ) у вересні скоротилися на 8,5% до вересня минулого року і на 7% — в порівнянні з серпнем.

Так що новий інвестиційний орган, по суті, буде відсівати іноземні вкладення, виходячи з поточних політичних уподобань. Хоча, звичайно, зможе допомогти і в справі усунення неугодних конкурентів.

А це загрожує для України серйозними проблемами. Адже інвестор може оскаржити протиправне рішення в суді, в тому числі міжнародному. І якщо суд стане на його бік і скасує рішення комісії, не виключено, що нашій країні доведеться виплачувати величезну компенсацію. Не кажучи вже про те, що будуть поставлені під сумнів підсумки приватизації та земельні продажу.

МЕРТ доведеться вирішувати геополітичні питання

Проект закону, швидше за все, зазнає чимало змін. Вже зараз можна почути концептуальні дебати щодо сфери дії і повноважень комісії — це тільки оцінка іноземних інвестицій на нацбезпеку України або внутрішніх теж? Приміром, якщо іноземному інвестору відмовили у придбанні стратегічного підприємства, а він через непов'язаних осіб завів фінансування в Україну, створив компанію і через неї отримує контроль над стратегічним підприємством, то комісія тоді виходить не у справ?

Та й хто такий цей "небажаний інвестор"? Країна-агресор і пов'язані з нею особи — так, безперечно. А ось якщо провести паралелі з "Мотор Сичью", то кому віддати перевагу — китайцям або американцям? Хто хороший, а хто поганий? Імовірно, комісії у своїй діяльності потрібно буде займатися не тільки правовим аналізом, а й геополітичними питаннями.