У 700 разів менше. Чому провалюється податкова амністія
Темпи легалізації доходів у рамках податкової амністії надто низькі. Основна причина — недовіра до влади
Трохи крапнуло до бюджету
За два місяці від початку податкової амністії до державного бюджету надійшло 6 млн грн від раніше незадекларованих активів, а населення задекларувало таких активів на 111 млн грн, повідомив у своєму Telegram-каналі керівник податкового комітету Верховної Ради та ідеолог податкової амністії Данило Гетманцев.
За його словами, динаміка позитивна і з кожним днем громадяни подають дедалі більше декларацій, а проблем із процесом їх оформлення немає.
Декларування, яке стартувало з 1 вересня, триватиме рік. Влада сподівається, що українці виведуть із тіні хоча б третину від тих $50 млрд, які, ймовірно, перебувають у них на руках. Неважко підрахувати, що для досягнення цієї мети обсяги задекларованих коштів за два місяці вже мали бути майже в 700 разів більшими.
Проте 111 млн грн — це фактично сотня декларацій підпільних мільйонерів. Або ж 200 осіб, які задекларували по 500 тис. грн доходів, з яких не було сплачено податків. Загалом, мізер. Жодних приводів для радості у Гетманцева не повинно бути.
Хто і що може задекларувати
Як уже писала "ДС", податкова амністія встановлює певну планку активів, і якщо їх розмір до цієї планки не дотягує, то декларацію можна і не подавати. Йдеться про майно вартістю до 400 тис. грн, квартиру загальною площею до 120 кв. м, будинок площею до 240 кв. м, комерційну нерухомість площею до 60 кв. м, земельну ділянку, розмір якої не перевищує норми безкоштовної приватизації, та автомобіль вартістю до 2,25 млн грн.
При цьому з валюти, яка розміщена на рахунках у банках в Україні, а також з нерухомості та транспорту, зареєстрованих в Україні, під час податкової амністії доведеться заплатити 5%. З валюти, розміщеної в іноземних банках, а також із зареєстрованих за кордоном нерухомості та транспорту — 9%.
А якщо українець не став брати участь у податковій амністії та сплачувати пільгові ставки податків, то в майбутньому, коли ці активи будуть виявлені, йому доведеться сплачувати за повними ставками — 18% податку на доходи фізосіб (ПДФО), а також військовий збір 1,5% .
А я вам не вірю
Експерти одностайно називають основною причиною такої слабкої активності участі громадян у нульовому декларуванні низький рівень довіри до нинішньої влади. "У нас надто велика недовіра до влади. І бачачи, що влада творить у податковій політиці, нічого хорошого ніхто не чекає", — вважає економічний експерт Данило Монін.
У нинішньому її вигляді податкова амністія більше схожа на "продаж квитків" громадянам, причому не найбагатшим. Наприклад, вона не передбачена для держслужбовців та депутатів, які заявили про свої накопичені активи, і, хоча до деяких з них виникли питання у НАБУ та НАЗК, більшість можновладців можуть спати спокійно, тоді як пересічні громадяни мають подавати декларації та сплачувати податки, пояснив директор Growford Institute Віктор Прошкін.
Крім того, українці побоюються фінансового моніторингу, який перевірятиме гроші декларантів, покладені у банки.
На думку економічного експерта Олексія Куща, мета податкової амністії не та, яка декларується. Тактична її мета — легалізація грошей політичних еліт, які перебувають при владі та яким "підгорає" у західних офшорних юрисдикціях. "Наприклад, якщо хтось має будинок в Італії, то раніше за нього можна було платити з офшорної компанії, зареєстрованої на Британських Віргінських островах. А зараз ситуація дуже ускладнюється: західні банки вимагають розкриття кінцевих бенефіціарів західних офшорних компаній. Тому таким власникам потрібно терміново стати легальними мільйонерами", — сказав він.
Несправедливо вийшло
Крім того, податкова амністія націлена насамперед на малий та середній бізнес, тоді як власники фінансово-промислових груп, ймовірно, не заплатять нічого. Олексій Кущ навів приклад англійської моделі, яку в 1990-х застосував уряд Тоні Блера. Це був так званий "податок на активи, надуті вітром", — внаслідок майже безкоштовної приватизації, яку провела Маргарет Тетчер, величезні активи роздали за копійки, і за 10 років вони зросли в ціні в 10–20 разів. І уряд Тоні Блера запровадив податок на них у розмірі 10%.
"Тому починати треба з великих фінансово-промислових груп, щоб малий та середній бізнес бачив, що система справедлива. А коли всі бачать, що великий бізнес нічого не платить, то нема й результатів", — пояснив Олексій Кущ.
Нічого не дають натомість
Ще одна причина, через яку декларування йде так мляво, — українці просто не бачать вигод від нього. Що вони отримають після того, як покажуть, що вони мають гроші? Адже користі від того, щоб вивести гроші з тіні, вони не помітили. На думку Олексія Куща, слід усунути головну причину тіні — високі податкові витрати у легальній економіці. "Потрібно визначити рівноважну консенсусну точку податкового навантаження у трикутнику суспільство — держава — бізнес, і це навантаження має бути порівнянне з вартістю тіньових транзакцій. І тоді в тіні перебувати буде невигідно. Потім потрібно встановити перехідний період, а після нього вводити жорсткі покарання для тих, хто не прийняв простягнуту державою руку у вигляді податкової амністії. Але ключова умова має бути усунута передумовами у вигляді фіскального преса", — вважає він.
Держава ж не пропонує ані податкової реформи, ані перезавантаження податкової служби, які мають ознаменувати докорінні зміни правил гри у цій сфері. "Якби у нас різко знижувалися ставки ПДФО та податків на працю, а водночас проголошувалась податкова амністія, це було б логічно. Але нічого подібного не відбувається. І потрібне перезавантаження податкової, щоб люди розуміли, що туди приходять нові співробітники, а не залишаються ті, хто просто збирав гроші з підприємців", — вважає старший економіст CASE Ukraine Володимир Дубровський.
На його думку, у нинішньому вигляді податкову амністію було запущено не для того, щоб полегшити життя платникам податків, а щоб мати легальний привід запровадити непрямі методи контролю доходів фізосіб. "Зараз Гетманцев вийде з пропозицією: якщо ніхто нічого не декларує, то треба запроваджувати непрямі методи контролю. А це найбільш вистраждана мрія наших податківців, бо насправді це велика корупційна годівниця. Непрямі методи контролю дають майже необмежені можливості інспектору на власний розсуд вирішувати, чи могла людина з такими доходами заробити такий капітал", — сказав він.
У кризу "світити" гроші невигідно
Ще одна причина, через яку українці вирішили почекати з легалізацією своїх багатств, — несприятлива економічна ситуація: економіка не зростає такими темпами, щоб вигідно вибілені гроші вкладати в старт нового або розвиток уже існуючого бізнесу. До того ж свій відбиток накладає і складна ситуація в енергосекторі, від якого безпосередньо залежить робота бізнесу. Тому заможні громадяни вважають за краще і далі не показувати владі, скільки у них грошей.
Загалом же перерахованіі фундаментальні причини невдачі не дають підстав припускати, що за 10 місяців, що залишилися, податкова амністія істотно набере обертів.
