Відірвані зарплати. Хто виграє і хто програє від реформи прожиткового мінімуму
11 грудня Кабмін схвалив проект закону, який відв'яже понад 150 виплат і фінансових показників від розміру прожиткового мінімуму. Цим терміном дається вартісна оцінка мінімального набору продуктів харчування, товарів і послуг, необхідних для нормального функціонування організму людини та забезпечення її основних соціальних і культурних потреб.
За прогнозами уряду, після того як прожитковий мінімум не буде тягнути за собою таку кількість інших виплат, можна буде підняти його приблизно вдвічі - до 4200 грн з сьогоднішніх 2102 грн. Таким чином, він майже досягне рівня так званого фактичного прожиткового мінімуму, який постійно перераховується на поточних цінах і становить в Україні близько 4300 тис. грн.
Ось як уявляв ініціативу прем'єр-міністр Олексій Гончарук: "Раніше кожне підвищення прожиткового мінімуму додавало кошти не тільки тим, хто їх потребував. Підвищення автоматично збільшувало державні платежі, штрафи, плату за певні види державних послуг тощо. Скасуванням цієї архаїчної радянської норми дозволить нарешті розпочати справжню боротьбу з бідністю в Україні".
А 18 грудня на тематичних парламентських слуханнях міністр соціальної політики Соколовська уточнила мета - акумулювати кошти для підвищення соцвиплат, які залежать від прожиткового мінімуму.
"Ми запропонували законопроект, який погодили в Кабміні і будемо обговорювати з комітетом Ради - відв'язування від прожиткового мінімуму тих показників, які не відповідають суті прожиткового мінімуму. Ми вважаємо, що система оплати праці не повинна залежати від прожиткового мінімуму. До прожиткового мінімуму прив'язані понад 150 виплат - посадові оклади, зарплати, виплати відрядних, пені і штрафи. І це обмежує можливості уряду швидко піднімати прожитковий мінімум. Ми запропонували законопроект, який все, крім соцвиплат, відв'язує від прожиткового мінімуму", - пояснила міністр.
У двох словах: можна підняти прожитковий мінімум, а з ним і пенсії, якщо відв'язати від нього зарплати.
Пенсії, та інші соцвиплати, згідно ст. 46 Конституції, "повинні забезпечувати рівень життя не нижче, ніж прожитковий мінімум, встановлений законом". Приміром, сьогодні мінімальна пенсія в Україні дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність і становить лише 1638 грн, але на них неможливо нормально прожити.
З іншого боку, ідея радикального підвищення мінімальної і невеликих пенсій може коштувати держбюджету додаткові десятки, якщо не сотні мільярдів гривень, які просто нема звідки взяти. Нагадаємо, що у затвердженому кошторисі країни на покриття дефіциту Пенсійного фонду передбачені 173 млрд грн. При цьому зараз середня пенсія становить 3000 грн. Але хто сказав, що уряд зобов'язаний дотримуватися прогнозом про підвищення прожиткового мінімуму до 4200 (а значить, і мінімальних пенсій)? Поки що в Кабміні просто похвалилися ідеєю... Повернемося до неї.
Щодо зарплат - ситуація інша: ні логічного обґрунтування, чому вони повинні вимірюватися у прожиткових мінімумах (особливо якщо мова не про мінімалку - про це нижче). Сенс даного показника допомоги нужденним, а не у встановленні рівня зарплат. Але саме так відбувається з оплатою праці деяких бюджетників. Сьогодні розмір посадових окладів працівників державних установ, підприємств та організацій, що фінансуються з держбюджету, у прокурорів, суддів, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу автоматично підвищується із збільшенням прожиткового мінімуму, оскільки визначається через нього. Приміром, зараз оклад прокурора окружної прокуратури, відповідно до Закону "Про прокуратуру", становить 15 прожиткових мінімумів (31 530 грн). А Кабмін пропонує зробити одиницею виміру заробітку цих службовців "мінімальний розмір посадового окладу, встановленого на 1 вересня календарного року для відповідних категорій працівників". Вже опублікований відповідний законопроект про доповнення Бюджетного кодексу України новим пунктом 26-1, згідно з яким мінімальний розмір посадових окладів для перерахованих категорій працівників буде встановлюватися за поданням Кабміну і виходячи з наявних бюджетних ресурсів. Простіше кажучи, цей процес переводитися в ручний режим з "автоматичного". При цьому не обов'язково зарплати впадуть, просто доведеться жити за коштами.
Правда, і мінімальна зарплата, згідно з пропозиціями уряду, відв'язується від прожиткового мінімуму. І це питання спірне. З одного боку, людина не повинна отримувати не менше необхідної суми для забезпечення основних потреб. З іншого - він адже працездатна, тому може знайти іншу роботу, це ринок, так і в деяких країнах взагалі немає мінімальний зарплати. Крім того, зараз мінімалка (до речі, теж встановлена Кабміном) в два рази більше (майже 4200 грн) чинного прожиткового мінімуму. Хоча якщо останній почнуть підвищувати, як обіцяють, даний показник у перспективі може вирватися вперед і потягнути за собою зарплати - що вдарить і по держбюджету, і по бізнесу. Зрозуміло, чому цю зв'язку хочуть розірвати.
