Заробити на траві. Чому м'яту вирощувати вигідніше, ніж пшеницю

Велика територія при сприятливому кліматі і невисокої щільності населення - це те, що робить Україну місцем, дуже сприятливим для заготівлі лікарських рослин. Дійсно, до недавніх пір навіть не було великої необхідності спеціально культивувати цілющі трави - цілком вистачало дикорослих.

Всього на нашій землі поширено понад 6 тис. видів лікарських рослин, але більшість з них використовується тільки в народній медицині, тобто не представляє інтересу ні для комерційної заготовки, ні для промислового виробництва. Є лікарські рослини, попит на які відносно невеликий: в рік по всій Україні їх заготовляють по 200-300 кг

Але є 25-30 видів, які ринок вимагає тоннами, причому вони затребувані і вітчизняної фармацією, і зарубіжними споживачами. Тут вже мова йде про комерційних обсягах вирощування.

Самий нестабільний сектор агробізнесу

Мало кому відомо про те, що в українських лікарських рослинах вміст діючих речовин у 1,5-2 рази вище норм фармакопеї. Наприклад, у ромашці повинно міститися 3 мл/кг ефірних масел, а в Україні зібраної ромашці - до 5 мл. Такий результат дає набір природних факторів - опади, сонце, перепади температур, якість ґрунту і технології її обробки.

Лікарські трави в основному затребувані трьома галузями: фармацевтичній, косметичній та харчовій. Частково їх потреби перетинаються: наприклад, м'ята або липа затребувані усіма відразу, а ось корінь аїру - тільки фармацевтами. При цьому, що цікаво, в Україні, з її чудовим рослинним різноманітністю, досить слабо розвинена культура споживання трав'яних чаїв. І навпаки, у Західній Європі, де дикорослих трав залишилося зовсім мало, сьогодні на піку моди якраз споживання фіточаїв. Лише в Німеччині їх пропонується понад 2 тис. видів для будь-яких нішевих споживачів - від спортсменів або офісних працівників до вагітних або любителів йоги.

Це створює для українських виробників унікальну ситуацію: платоспроможний попит на українські лікарські трави є і він прямо під боком, в Європі. При цьому вирощування лікарських рослин - досить трудомісткий процес з високою часткою ручної праці. Це означає, що в тій же Європі собівартість виробництва лікарських трав дуже висока. Хоча цей вид агробізнесу досить поширений у Польщі і Болгарії, в цілому європейці воліють закуповувати лікарські трави за межами ЄС.

Для тих українських виробників, які зможуть забезпечити необхідні обсяги поставок укупі зі стабільною якістю сировини, це відкриває дуже хороші бізнес-перспективи. Але проблем тут дуже багато, і головна з них - те, що вирощування лікарських трав дуже складно механізувати. Виробництво, скажімо, кукурудзи або сої. Воно йде в індустріальних масштабах і на всіх етапах, від отримання насіння до збору та переробки врожаю, зводиться до стандартного набору досить простих операцій, до того ж виконуються технікою, з мінімальною кількістю ручної праці. У великих агрохолдингах по-справжньому творча робота хіба що в агронома: кожне поле вимагає індивідуального підходу.

Ринок лікарських трав влаштований принципово інакше, ніж ринок продуктових агрокультур. По-перше, здебільшого цей ринок хаотичний. Є лише обмежену кількість культур зі стабільним попитом і більш-менш стійкими цінами - валеріана, м'ята, аїр, липа, глід, собача кропива, ромашка, календула, лаванда і ряд інших. По всім іншим культурам ціни і попит дуже сильно коливаються. В один рік потреба, наприклад, у чебреці може бути дуже високою (скажімо, в моді чай з чебрецем), а на наступний рік попит падає в рази.

На ринку лікарських трав немає стабільності, але при цьому більшість таких рослин - багаторічні, тобто їх вирощування вимагає довгострокового планування. Високий ризик помилитися, не отримати заплановану прибути також позначається на популярності цього виду агробізнесу. З іншого боку, зростаючий попит наявності. У 2017 р. з України було відправлено на експорт різних лікарських трав на $7,5 млн. Попередні оцінки за підсумками 2018-го - вже понад $10 млн.

В Україні в сегменті вирощування лікарських трав сьогодні працює не більше десятка компаній, загальна оброблювана площа - близько 2 тис. га, сукупний урожай - близько 1 тис. т в рік. (Це без урахування суміжних лікарсько-технічних культур.) Найбільші гравці на цьому ринку - компанії "Фітоцвіт", "Добротрав" і "Сварог Вест Груп". У цілому вітчизняний ринок лікарських рослин експерти оцінюють у понад 6 тис. т. Великий розрив між загальним обсягом ринку і тим, що вирощується, - це збір дикорослих лікарських трав. З цілком об'єктивних причин далеко не всі лікарські рослини підлягають культивації. Наприклад, ніхто не буде засаджувати гектари липами і чекати 30-40 років, щоб почати збирати з них суцвіття. Та ж ситуація з квітами та ягодами бузини, глодом та низкою інших рослин.

Збір лікарських трав - непогане джерело додаткового доходу для безлічі людей в сільській місцевості, де часто є проблеми з роботою, а доходи населення дуже невеликі. Але одночасно це та ніша для малого бізнесу: сьогодні в Україні скупкою та переробкою лікарської рослинної сировини займаються понад 3 тис. малих підприємств.

Вирощування лікарських трав з орієнтацією на західний ринок - бізнес набагато більш маржинальний, але складний. Не тільки саме по собі вирощування витратна (потрібні чималі капіталовкладення з-за унікальності технологій), воно також вимагає дуже специфічних знань. Звичайного освіти агронома буде недостатньо, як зауважив один із співрозмовників "ДС", що працює на цьому ринку, "тут потрібне знання ботаніки на рівні одночасно кандидата біологічних наук і лісника з десятирічним стажем".

Основні проблеми фермера, взявся за вирощування лікарських трав, - посівний матеріал і техніка. Насіння лише небагатьох лікарських культур є у вільному продажу (ромашка, шавлія, календула), а деякі взагалі розмножуються, скажімо, кореневищами або живцями (м'ята). Тому для заготівлі посівного матеріалу доводиться спеціально залучати сторонніх підрядників, що дорого і клопітно.

Де ховається прибуток

Ринок лікарських трав в Україні оцінюється в 500-600 млн грн в рік. Сьогодні приблизно половину вирощеного і більшу частину зібраного (тобто дикорослого) рослинної лікарської сировини Україна відправляє на експорт, в основному в країни ЄС. Найпопулярніші позиції експорту - квіти і ягоди бузини, колір липи, лист кропиви, корінь алтея, корінь лопуха, корінь і трава ехінацеї, корінь і листки кульбаби, ягоди обліпихи, лист берези, лист мати-й-мачухи, лист подорожника.

У 2018 р. експорт цієї та іншої подібної продукції становить близько 4 тис. т, тоді як на внутрішній ринок надходить трохи більше 1,5 тис. т. При цьому в Україні, наприклад, має місце дефіцит ромашки і календули. Їх доводиться імпортувати з-за кордону.
Ще одна культура, попит на яку в Україні перевищує пропозицію, - це м'ята. Причина в тому, що ця рослина дуже затребуване в самих різних галузях - від фармацевтичної до харчосмакової і виробництва безалкогольних напоїв. Сушене сировину м'яти і меліси зараз скуповують оптом по 50-70 грн/кг.

За словами директора "Спаського розплідника" Людмили Баранник, на продажу м'яти в горщиках можна заробити 150 тис. грн в рік, маючи для вирощування близько гектара землі і налагоджену логістику.

Дуже високий попит на внутрішньому ринку на шавлія і корінь солодки. Ростуть ціни і на іншу сировину: суцвіття липи за останні три роки подорожчали до $10/кг, а сушений шипшина піднявся в ціні до $3/кг.

Крім м'яти і меліси, на українському ринку склався дефіцит фіалки і лаванди. Ціни на останню досягли 270 грн/кг і продовжують зростати. Для порівняння: закупівельні ціни на сухі лікарські трави в середньому коливаються в межах 50-100 грн/кг.
Справа в тому, що на світовому ринку сформувався дефіцит лавандового масла. Часто замість нього трапляються підробки або дешевий лавандин. Тобто ніша не закрита і дуже перспективна. При цьому, за оцінками фахівців, бізнес на вирощуванні лаванди окупається за два роки, виробництво ефірної олії - за півтора. В цілому на гектарі лаванди в українських умовах можна заробити до 8 тис. євро прибутку на рік. Основна стаття витрат при вирощуванні лаванди - закупівля саджанців: одна рослина в залежності від сорту коштує від $1 до $3.

Ось кілька конкретних прикладів. Прибуток від реалізації ромашки аптечної, зібраного з 1 га плантації, становить близько 60 тис. грн при витратах на посадку, догляд і збирання врожаю в розмірі 25-30 тис. грн. Корінь валеріани, зібраний з такої ж площі, приносить дохід у розмірі 300 тис. грн, але витрати на його вирощування складуть близько 180 тис. грн.

Набагато більш затратно, але і куди більш прибутково, вирощування рідкісних, червонокнижних лікарських трав. Наприклад, один лише посадковий матеріал золотого кореня обійдеться в 2-2,5 млн грн на гектар, це приблизно 50 тис. рослин. А далі починається дуже трудомістка обробіток - один тільки крапельний полив без вартості насосів і фільтрів коштуватиме 350 тис. грн. Також знадобиться агроволокно - це додаткові 60 тис. грн у розрахунку на гектар. При цьому з гектара за п'ять років можна зібрати 15-16 т сухого золотого кореня. Кілограм такого товару коштує 3-5 тис. грн.

У останні роки дуже популярним стало сировину (коріння, листя, квіти) кульбаби звичайної, одного з найбільш поширених у нас рослин. Закупівельна ціна на сухий цвіт кульбаби становить 46 грн/кг, сухе листя оцінюються в 45-60 грн/кг, а найдорожчим виявився сухий корінь: від 92 до 125 грн/кг. Експортується ця продукція в основному в країни Азії.

У числі інших рослин, на які є підвищений попит на ринку: шавлія, ялівець, полин, чебрець, чайне дерево, евкаліпт, ялиця, іланг-іланг, рожеве дерево, герань, нерола, жасмин, мирра, сандал, стевія, аніс, фенхель, бергамот, вербена, материнка. Але треба враховувати, що це як раз ті культури, на які нестабільний попит і ціни.

Як бачимо, ринок лікарських рослин в Україні неймовірно різноманітний за видовим складом культур, цінами на них і рентабельності вирощування.

Але якщо дуже сильно узагальнити, то, за розрахунками учасників ринку, на лікарських травах сьогодні можна отримувати 300-400 тис. грн прибутку з гектара. А окупиться такий бізнес приблизно за два роки.

От тільки ні в якому разі не варто робити ставку на одну культуру: у разі обвалу цін на неї виробник втратить свої інвестиції. Найкраще поєднувати вирощування лікарських трав на своїх полях зі збором дикорослих.

Новачкам в цьому бізнесі більш досвідчені колеги рекомендують починати з простих і популярних рослин, а з набуттям досвіду охоплювати більш складні і дорогі. Очевидний шлях розвитку такого бізнесу - за рахунок супутніх виробництв. Вирощені трави потрібно подрібнювати і стиснути, виготовляти ароматичні масла, екстракти і настойки. Додана вартість з'являється тут на кожному з етапів.

Звичайно, розвиток бізнесу на лікарських травах вимагає істотних вкладень у дороге обладнання, але рентабельність такого виробництва буде істотно вище, ніж у простого їх вирощування. А тип і вартість обладнання в кожному конкретному випадку буде залежати від типу вибраного рослин і технології переробки.