Чому українцям доведеться жити без пенсій або підвищити пенсійний вік

"ДС" опитало експертів на предмет того, чи може український уряд відмовитися від цього кроку і яким чином.

Галина Третьякова, генеральний директор Української федерації страхування:

МВФ не перший рік вимагає від українського уряду знайти компенсатори, щоб зменшити дотування пенсійного фонду за рахунок бюджету. Збільшення пенсійного віку - це тільки один з таких компенсаторів. Іншими компенсаторами можуть бути скасування спецпенсій і професійних пенсій, висновок з Пенсійного фонду виплат інвалідам.

Документ, який ми бачили - це проект меморандуму, він зараз проходить стадію узгодження і ще має бути підписаний Президентом, прем'єром, міністром фінансів і главою НБУ. І для того, щоб політики прийняли рішення про підвищення пенсійного віку, фахівці повинні були б підготувати план зниження дотування Пенсійного фонду за рахунок бюджету. Міністерство соцполітики повинно було б надати сценарії вирішення цієї проблеми, і запропонувати його суспільству. Але з суспільством ніхто не розмовляє і пропозицій від міністерства не було. Ніхто не показав аналітику, що буде з пенсіями через 10 років, через 20 років або навіть через 30 років.

Якби я була міністром соцполітики, я б збільшувала пенсійний вік поступово, як у Німеччині - на один місяць щороку. А ми довго відтягували це рішення і тепер змушені підвищувати пенсійний вік різко. Це виглядає як обухом по голові, тоді як суспільство не терпить таких різких потрясінь.

При цьому у нас з боку держави відсутнє чітке обіцянку на адресу населенню в частині термінів виходу на пенсію: багато вже настроїлися вийти на пенсію в 55 років, а потім виявилося, що вони вийдуть в 60. Тепер же висока ймовірність, що на пенсію вони вирушать реально в 63 роки. Це викликає соціальну напруженість, і її потрібно знімати: потрібно пояснювати людям, чому ми так робимо. Але ніхто цим не займається. А я б хотіла побачити системний погляд на проблему підвищення пенсійного віку, такий, який я практикую в своєму власному домогосподарстві.

Було б дуже непогано, якщо б підвищення пенсійного віку поєднали зі зниженням оподаткування домогосподарств, що б залишати сім'ям більше грошей, які вони можуть витрачати на таку платну медицину, яку збирається ввести уряд, або оплату навчання дітей. Але системного погляду на пенсійну реформу немає, як і на систему оподаткування домогосподарств, і це засмучує.

Пенсійний вік можна і потрібно збільшувати, але потрібно дати можливість домогосподарствам більше свободи в розпорядженні грошима. Держава повинна поступово відмовлятися від радянської практики, коли воно максимально забирала собі, а потім розподіляло.

Гліб Вишлінський, Виконавчий директор в Центрі економічних стратегій:

Україні не потрібно уникати вимоги МВФ збалансувати пенсійну систему. Дефіцит бюджету Пенсійного фонду зараз близький до 150 млрд. гривень в рік. Без пенсійної реформи цей дефіцит буде обмежувати можливості уряду пом'якшення податкового тиску на бізнес і провокувати фінансову нестабільність. Оптимальним варіантом я вважаю введення жорсткого вимоги до мінімального стажу після 2001 року для виходу на пенсію, що одночасно підвищить привабливість "білих" зарплат і зменшить тінізацію економіки.

Ілля Несходовский, експерт РПР групи "Податкова реформа":

У нас в країні всього працездатного населення офіційно працює трохи більше половини, тому ми маємо великий розрив між доходами та видатками Пенсійного фонду - 10 млн працюючих ніяк не можуть забезпечити 12 млн. пенсіонерів. Тому підвищення пенсійного віку - найпростіший крок у напрямку того, щоб поліпшити співвідношення пенсіонерів і працюючих, і хоч трохи вирівняти ситуацію з наповненням Пенсійного фонду.

Перехід до накопичувальної пенсійної системи не дає можливості вирішити проблему пенсійного забезпечення, оскільки нинішні пенсіонери повинні і далі отримувати пенсію.
При реформуванні пенсійної системи необхідно запровадити чітку прив'язку розміру пенсій до сум сплачених внесків - це буде стимулювати людей не ховати доходи, а сплачувати соціальні внески повністю.

Рішення про підвищення мінімальної зарплати до 3200 гривень, незважаючи на деякі протести, повинно позитивно позначиться на наповненні Пенсійного фонду - понад 40% роботодавців перейдуть на виплату підвищеної мінімальної зарплати і не стануть вдаватися до хитрощів, щоб скоротити виплату соціальних внесків.

Олександр Паращій, керівник аналітичного департаменту Concorde Capital:

Основна проблема Пенсійного фонду в тому, що його доходів недостатньо не тільки для того, щоб підвищувати пенсії, але і щоб виплачувати поточні - досить низькі. І проблема буде зростати з часом, по мірі старіння населення. Це не тільки проблема України - таке відбувається в багатьох західних країнах.

Так, у 2017 році дефіцит ПФУ складе понад 140 млрд. гривень - приблизно стільки ж, скільки складуть його доходи. Дефіцит буде покриватися з держбюджету - тобто, платники податків у цьому році будуть наповнювати ПФ двічі - один раз з прямих відрахувань до ПФ, і ще стільки ж з податкових внесків. Вирішити проблему можна двома способами - збільшити власні доходи ПФ (тобто підняти податки), або зменшити витрати ПФ - зменшити або не збільшувати пенсії, або скоротити кількість одержувачів пенсій (наприклад, шляхом збільшення пенсійного віку). Без останнього, звичайно, можна обійтися - але тоді потрібно буде шукати додаткові джерела наповнення ПФ.