Тонкий хід або абсурд? Навіщо Мінфін викупив 10% "фінансового сміття"

Папір все памʼятає

Міністерство фінансів викупило на відкритому ринку близько 10% ВВП-варантів — цінних паперів, які були випущені в 2015 р. на номінальну суму $ 3,2 млрд в рамках програми реструктуризації зовнішнього боргу України під керівництвом тодішнього міністра фінансів Наталії Яресько.

Повідомлення Мінфіну про це було розміщено на Ірландській фондовій біржі, офіційного повідомлення міністерства на його сайті з приводу викупу паперів не було.

Нагадаємо, що Україна в 2015 р. домовилася про реструктуризацію боргу на суму $ 19,3 млрд. Ця реструктуризація передбачала списання 20% основної суми боргу на суму $ 3,8 млрд, відстрочку на чотири роки виплат по тілу кредиту, а також фіксування ставки купона за всіма бондами на рівні 7,75% річних.

Замість списаних єврооблігацій були випущені ВВП-варранти, які не є частиною держборгу України. Платежі по ВВП-варранти привʼязані до зростання української економіки, а саме — до динаміки збільшення реального ВВП в період 2019-2038 рр., За принципом "чим вище зростання, тим більше виплати". Це норма, до речі, критикувалася багатьма під тим приводом, що якщо Україна зробить економічний прорив, то "вершки" від цього прориву дістануться зовнішнім кредиторам.

Умови випуску паперів передбачали, що якщо ВВП України зростає в цей період менш, ніж на 3%, або становить менше $125,4 млрд, інвестори виплат не отримують взагалі. Якщо ж ВВП збільшується в діапазоні 3-4% в рік, то доведеться виплатити 15% від суми приросту ВВП. А якщо динаміка зростання української економіки перевищить 4%, то доведеться платити 40% від збільшення ВВП понад ці 4%.

Сума виплат кредиторам обмежена межею в 1% ВВП, але тільки в перші пʼять років. Нарахування виплат починається з 2019 р., але виплати за цей рік здійснюються з двохрічною затримкою — тільки з 2021 р. Виплати за останній, 2038 р., здійснюються в 2040 р.

Котирування по ВВП-варранти коливалися в межах від 28% від номіналу — в листопаді 2016 р. і до 100% — в січні цього року. В останні дні котирування були на рівні близько 86%, виходячи з чого вартість операції з викупу могла скласти близько $275 млн.

Гарний-поганий викуп

Опитані "ДС" експерти оцінили операцію викупу прямо протилежними думками.

Засновник і президент інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак вважає, що викуп ВВП-варантів був доцільний і його можна було б проводити і раніше, проте такий дозвіл Мінфін отримав при прийнятті змін до закону про бюджет тільки в квітні цього року.

"ВВП-варранти можна було викуповувати і раніше, якщо були вільні кошти в бюджеті, тому що це папери, які дуже чутливо реагують на стан української економіки: як тільки в ній все стає добре, як тільки ми починаємо рости і зʼявляються хороші перспективи, то ціни на ВВП-варранти починають дуже сильно зростати. Вони — барометр перспектив нашої економіки", — сказав він.

Тарас Козак пояснив необхідність викупу цих паперів ще й тим, що якщо українська економіка зросте на 5%, то бюджет країни збільшиться не на 5%, а тільки лише на третину від цих 5%, оскільки через бюджет розподіляється третина від ВВП. "При зростанні ВВП понад 4% державний бюджет отримуватиме менше, ніж кредитори, яким ми повинні будемо віддати 40% цього зростання. Це дуже небезпечно", — вважає він.

Крім того, для України в плані виплат по ВВП-варрантах дуже невигідно коливання показника економічного зростання з року в рік: якщо, наприклад, ВВП знизиться в якійсь із років на 7%, а в наступному році — виросте на ті ж 7%, то економіка фактично залишиться на тому ж рівні, але при цьому інвесторам необхідно буде здійснити великі виплати. "Тому я і підтримую викуп ВВП-варантів", — сказав Тарас Козак.

Разом з тим Тарас Козак вважає, що Мінфіну тепер буде складніше викуповувати ВВП-варранти, оскільки після цієї операції інвестори чекатимуть викупу, і їх ціна не буде значно падати.

У той же час експерт Олексій Кущ розкритикував цю операцію Мінфіну, нагадавши, що говорив про намір влади її провести ще рік тому. Він назвав викуп абсурдним, оскільки він не привів до скорочення зовнішнього боргу України навіть на $1, але проводився в умовах, коли Україна здійснює чергові дорогі запозичення на зовнішніх ринках. Зокрема, Україна розмістила єврооблігації на $2 млрд під 7,2% річних і залучила кредити у компанії Cargill на суму 250 млн євро під 5,95% і 6,85% річних. "Виходить, що Мінфін залучає мегадорогі борги, щоб викупити ВВП-варранти, які на сьогодні є фінансовим сміттям", — сказав експерт.

За словами Олексія Куща, цей викуп ВВП-варантів можна було б назвати скороченням податку на економічне зростання (оскільки виплати здійснюються, якщо економіка зростає понад 3%), але говорити про зростання економіки, коли в цьому році у нас ВВП впаде на 6-8 %, абсурдно. "Навіть якщо, як обіцяє уряд, у нас в 2021 р. буде економічне зростання на рівні 4%, то заплатити за цими паперами ми повинні будемо тільки в 2023 р.", — сказав він.

Олексій Кущ також навів розрахунки, згідно з якими ВВП України за 2019 р. виріс на 3,2%, і, відповідно, в 2021 р. Україна за ВВП-варранти повинна буде виплатити близько 1 млрд грн., або близько $40 млн. Таким чином, викупивши 10% ВВП-варантів, Мінфін заощадив на виплати по ним в 2021 р. тільки $4 млн, але витратив на це $275 млн.

"Викуп ВВП-варантів був би доцільний, якби держава мала реальну модель економічного зростання на найближчі 10 років на рівні 5% в рік", — сказав Олексій Кущ.

Однак, на думку експерта, і в такому випадку викуповувати ці папери слід було б не на ринку, оскільки є підозра, що котирування по ним можуть бути технічними. "Викупляти ці папери з ринку — це абсурд, тому що як тільки ти починаєш викуповувати великі обсяги цих інструментів, ти відразу отримуєш зростання котирувань. Якщо Мінфін вийде на ринок, то їх котирування замість 85% стануть 95%, а потім — і 100-120%. Але це мало сенс робити тільки за умови наявності довгострокової програми зростання, якої зараз немає і поки не очікується", — вважає Олексій Кущ.

Експерт вважає, що Мінфін мав би провести з радою кредиторів переговори і запропонувати замість номінальної вартості цих паперів в $3 млрд виплату, наприклад, $ 1 млрд і закрити цю історію.