• USD 41.4
  • EUR 43.5
  • GBP 52.1
Спецпроєкти

Цікава трампономика. Чи зможуть США змусити світ поховати податок на прибуток

"ВД" вирішила приміряти на українські реалії податкову реформу, яку МВФ рекомендує здійснити у всьому світі
Фото: Getty Images
Фото: Getty Images
Реклама на dsnews.ua

Оптимальним варіантом для світової економіки є одночасний відмова більшості країн від традиційного податку на прибуток та його заміна податком на рух грошових коштів в залежності від місця призначення (destination-based cash flow tax, DBCFT). До такого висновку прийшов Дослідний департамент МВФ, оцінивши вплив нового податку на 80 найбільших економік. У роботі, опублікованій Фондом в середині січня, також говориться, що головним вигодонабувачем виявиться країна, яка першою проведе податкову реформу.

Податок на рух грошових коштів

Дослідники МВФ попереджають, що їх робота - лише запрошення до більш активної дискусії про можливе проведення глобальної податкової реформи. Втім, сама поява working paper МВФ - першого серйозного дослідження на рівні великих фінансових організацій - вже говорить про те, що перспектива впровадження DBCFT розглядається серйозно.

Причина, по якій країни-лідери активно шукають можливості поліпшити податкову систему, - грошова. За оцінками ОЕСР, з-за "агресивного податкового планування" країни щорічно втрачають в цілому від $100 до $240 млрд податкових надходжень.

Тобто мова йде про оптимізацію податкових, повністю вписуються в законодавчі рамки. Вони дають можливість транснаціональним компаніям виводити частину прибули з країн з високим оподаткуванням, де ця прибуток фактично створюється, в країни з низьким оподаткуванням. Туди ж може виноситися і виробництво. В результаті товар, вироблений вітчизняною компанією, завозиться в країну вже як імпорт. Підсумок таких оптимізацій - не тільки бюджетні втрати, але і скорочення робочих місць.

В якості альтернативи податку на прибуток все частіше називається саме DBCFT, суть якого - звільнення від оподаткування всієї експортної виручки.

"Оподаткуванню підлягає лише прибуток, яку бізнес отримує за рахунок "роботи" на внутрішнього споживача. При цьому податком (за вирахуванням витрат на зарплату. - "ВД") оподатковується прибуток незалежно від того, чи отримує її внутрішній виробник або імпортер товарів і послуг", - уточнює Микола Максимов, адвокат юридичної компанії RIYAKO&PARTNERS. Тобто DBCFT, по суті, схожий на класичний ПДВ, будучи податком на споживання.

Реклама на dsnews.ua

Як наголошується в дослідженні Центру оподаткування бізнесу Оксфордського університету, DBCFT має ряд незаперечних переваг. По-перше, стають безглуздими оптимізації і перерозподіл прибутку всередині корпорації. По-друге, доходи стає вигідно отримувати за місцем "прописки" материнської компанії, що буде стимулювати створення нових робочих місць всередині країни і репатріацію капіталу. По-третє, там же будуть залишатися і основні інвестиції корпорації. Серед головних недоліків нового податку дослідники МВФ називають його циклічність: надходження в бюджет від DBCFT, на відміну від зборів від податку на прибуток, будуть нерегулярними.

Чому США, а Китай і Німеччина - проти

Впровадження DBCFT було частиною радикального варіанта податкової реформи, запропонованої Республіканською партією США в 2016 р. "В Сполучених Штатах є досить велика група опонентів класичного корпоративного податку. По-перше, він досить високий (загальна ставка 35%). По-друге, в системі обчислення податку є місце для вирахування витрат на імпорт товарів. Дві ці особливості роблять для бізнесу привабливою ідею перенесення своїх виробничих потужностей у країни з дешевою робочою силою та/або низьким корпоративним податком з подальшим імпортом своїх товарів у США для отримання певних податкових пільг. DBCFT повинен повернути великі компанії назад в Штати", - пояснює Василь Андрусяк, керівник практики податкового права MORIS GROUP.

Крім того, DBCFT сприяв би зміцненню національної валюти, нейтрализующему негативний вплив нового податку на зовнішньоторговельний баланс. Наприклад, якщо американська компанія з виключно внутрішніми продажами витрачає 100 євро на імпорт з ЄС, при DBCFT зі ставкою 20% їй доведеться заплатити $20 податку при умовному паритеті $/євро. Але якщо американська валюта зросте до рівня $/1,25 євро, вартість імпорту впаде на $20, повністю компенсуючи новий податок.

У підсумковому варіанті проекту американської реформи принципи податку на внутрішні грошові потоки, як ще можна назвати DBCFT, були реалізовані лише частково: корпоративний податок зменшено з 35 до 20%, змінено спосіб обчислення оподатковуваного прибутку, при якому витрати не можна відносити покупку імпорту, але експортні доходи виключили з оподатковуваної бази. Крім того, були введені пільгові умови для репатріації капіталу.

Але навіть у такому усіченому вигляді податкова реформа повністю виправдала прогнози: за результатами трьох кварталів минулого року (більш свіжої статистики поки немає) ВВП США виріс на 3,4%, а рівень безробіття стабілізувався нижче 4% - найкращий показник з 1969 р. Навіть при рекордному за чотири роки обвал на світових ринках фондовий ринок США є єдиним, якому вдалося зберегти обсяг капіталізації кінця 2017 р. тобто США дійсно стали магнітом для капіталу.

Втім, такий рецепт підходить далеко не всім. Наприклад, під час обговорення податкової реформи в Штатах проти DBCFT обережно висловлювалися Німеччина і Китай. "В аналізі Fitch впливу DBCFT говориться, що найбільший удар від введення цього податку доведеться по економіках зі значним профіцитом торгового балансу (Китай, Німеччина) і великим власникам номінованого в доларах корпоративного нефінансового боргу (Бразилія, Індонезія, Туреччина). Також в зоні ризику опиняться країни з експортом, орієнтованим на американський ринок (Мексика, Канада)", - зазначає Яна Квасниця, юрист ЮФ "Місечко та Партнери". До речі, DBCFT не буде шкодити бюджету США, оскільки Штати залишаються одним з найбільших імпортерів. Згідно з офіційними даними американського уряду в 2017 року від'ємне зовнішньоторговельне сальдо країни склало $552 млрд.

Тим не менш іншим (насамперед країнам ЄС) теж доведеться якщо і не повністю впроваджувати DBCFT, то як мінімум знижувати податки. В іншому випадку США будуть тільки нарощувати свій робочий та продуктивний потенціал.

Україна ще не доросла

Для країн, що розвиваються, ефект від впровадження податку на внутрішні грошові потоки буде неоднозначним. "Якщо DBCFT буде запроваджений одночасно більшістю країн, то він виявиться корисний і країнам, що розвиваються. Але при локальному впровадженні більша частина виробничих потужностей перетече в розвинені країни з впевненою економічною і фінансовою системою, послідовною політикою і механізмами захисту підприємців. Країнам буде не вистачати технологічного потенціалу. А так як DBCFT взагалі не стимулює імпорт, то розвиток і прогрес країн, що розвиваються, може зменшити обороти", - каже Василь Андрусяк з MORIS GROUP.

Як же може вплинути новий податок на українську економіку? Здавалося б, принципи його справляння, що передбачають повне звільнення від податків експортної виручки, можуть стати найкращим стимулом для компаній активніше освоювати зовнішні ринки. А збільшення валютних надходжень вбереже гривню від девальвації. Головними вигодонабувачами стануть наші металурги і аграрії, чия продукція становить основу вітчизняного експорту. Позитивно новий податок повинен позначитися і на бюджетних надходженнях, оскільки Україна має від'ємний торговельний баланс (за даними ГФС, мінус 9,52 млрд за підсумками минулого року).

Але і негативних факторів не так вже мало. Як мінімум, спочатку негативний ефект від DBCFT відчують пересічні споживачі. "Введення податку на внутрішні грошові потоки істотно підвищить вартість імпорту. Компанії перекладуть збільшені витрати на покупця. Так що, наприклад, придбання пральної машини чи телевізора іноземного виробництва може стати для пересічного українця розкішшю", - пояснює Микола Максимов. В обсязі всієї реалізованої в Україні продукції частка імпорту суттєва: в 2016 р. (останні дані Держстату) вона становила 44,2%. А отже, подорожчання імпортної продукції спровокує інфляційний сплеск. До того ж подорожчає і значна частина вітчизняної продукції. Адже частка імпорту в проміжному споживанні (комплектуючі та сировину для виробництва вітчизняних товарів) у нас коливається біля позначки 30%.

"Адміністрування ПДВ у нас пов'язане з великими складнощами. А оскільки DBCFT досить схожий з непрямими податками (ПДВ), то кількість проблем підприємців може істотно збільшитися з усіма витікаючими наслідками", - зазначає Василь Андрусяк.

    Реклама на dsnews.ua