Заміна податку на прибуток податком на виведений капітал знизить надходження до бюджету, - адвокат
"З глибоких патріотичних спонукань поділяю мета, яку переслідує проект закону, замінюючи податок на прибуток податком на виведений капітал. Нам всім хочеться жити в процвітаючій державі, у яке інвестуються і реінвестуються ресурси. Дасть проект очікуваний ефект? Насамперед дуже цікаве порівняння з європейськими неофітами - економічними карликами. Мається на увазі досвід Естонії, Грузії, Латвії. Власне, у Грузії та Латвії досвіду поки немає. Зараз у них відбувається притирання змінився правового поля, до економічних реалій. А ось в Естонії податок на прибуток змінили податком на прибуток розподіляється вже досить давно. І ось що примітно, цієї естонської новацією насамперед скористалися підприємці з РФ і України. Дуже зручно: компанія і банківський рахунок в одній країні, податку на прибуток немає. А розподіляти її ніхто і не збирався", - заявила Кузьмич.
За її словами, прибуток "инвестировалась" в якісь фантомні послуги, товари та інше. Місцевим - складніше. В Естонії дуже жорстке законодавство, що регулює споживання. Громадянину Естонії потрібно надати довідку про доходи при покупці будь-якого товару дорожче мікрохвильовки, не кажучи про автомобілі або оплати навчання дитини.
Таким чином, робить висновок адвокат. без відповідного законодавства в Україні щодо контролю за споживанням, на виході отримаємо своєрідний конкурс креативних "на кращу інвестицію". Школа і традиція у вітчизняного бізнесу, за її словами, є.
"Але повернемося до історії введення аналогічного податку в зазначених юрисдикціях. Так от, перш ніж ввести податок на споживання замість податку на прибуток, економісти довго розраховували компенсаторну фінансово-фіскальну базу для "згладжування" бюджетної стрес-ситуації. У цих країнах, як і в Україні, частка податку на прибуток в бюджеті країн становила від 15 до 18%. Після введення податку на прибуток розподіляється в цих країнах бюджет просів до 5%. Але були задіяні схеми компенсацій. Починаючи від моделювання надходжень до бюджету з інших джерел: акцизи, мита, збільшення штрафів за податкові порушення (Естонія, Грузія). Фінансова підтримка ЄЕС (Латвія). У нас хтось бачив публічну інформацію про систему компенсації втрат бюджету від скасування податку на прибуток? Не виключено, що вдарять по бізнесу збільшенням ПДВ: дешево, надійно і практично", - вважає Кузьмич.
Також вона закликала не забувати про такий "небезперечний новації", як віднесення до операцій з виведення капіталу виплат пасивних доходів нерезидентам.
"Якщо оподаткування процентів за нерезидентним кредитами, де є пов'язані особи, ще можна пояснити, то додаткове оподаткування сплачуються роялті і страхових платежів іноземцям викликає питання. Величезна кількість технологічних продуктів, вироблених в Україні, випускаються за ліцензіями, технологій і рецептур, які належать іноземним компаніям. Жодна українська компанія не може взяти на себе повністю ризики, скажімо, атомних станцій, авіаперевізників etc. Вони вдаються до послуг великих міжнародних перестраховиків, і збільшення вартості страховки зважаючи додаткових податків їм вкрай нецікаво", - зазначила адвокат.
"З усіх трибун лідери думок волають про необхідність подолання Україною комплексу сировинного придатка: мовляв, заробляти треба на доданої вартості, вибудовуючи ланцюжок від поля за кінцевого споживача через переробку. Складно очікувати приплив інновацій в країну при оподаткуванні роялті максимальною ставкою НнВК.
Що ж, у будь-якому випадку міжнародні Конвенції про уникнення подвійного оподаткування (до компетенції яких належить регулювання податків на пасивні доходи) превалюють над національним законодавством", - уклала Кузьмич.