Закупитися по-чорному. Де українці знаходять дешеві долари
Косоокий Харон
Як показує практика, фінансова статистика НБУ може бути перекручена з кількох причин: помилки при первинному зборі інформації, неправильна методологія оцінки масивів даних, невірна інтерпретація отриманих результатів. Про цих вадах зараз не говорить тільки ледачий. Вірити в цифри Держстату або Нацбанку в суспільстві не прийнято. Занадто великий розрив між, наприклад, дані щодо інфляції в 10% за підсумками минулого року і, так сказати, тактильними відчуттями обивателя. Але є і ще одна прихована причина спотворення даних, про яку особливо не прийнято говорити. Це споконвічне спотворення рельєфу реальності, щось на зразок деформації очного кришталика, що призводить до короткозорості. У такому разі статистичне дзеркало, навіть саме гладке і чисте, все одно буде лише відображенням цих спотворень.
У контексті готівкового ринку валюти спотворення реальності почалося після 2010-го, коли була введена горезвісна паспортизація валютообмінних операцій. Саме тоді значна частина угод з валютою пішла в тінь.
Сьогодні ситуація значно ускладнилася. З одного боку, скасовано гібридний, квазіфіскальний збір у Пенсійний фонд, який стягувався з валютних операцій. По ідеї, це послаблення регулятивної та фіскальної вузди повинно було частково детінізувати ринок готівкової валюти. Але, як виявилося, формування тіньового монстра відбувається не так внаслідок фіскальних антистимулів, як в результаті установки на вході в банківську систему досить жорстких фільтрів, які, як сито, просівають фінансовий потік, що йде зі сфери готівкового обігу.
Зараз діє так звана контрольна тріада: до 15 тис. грн можна вносити в банківську систему (на рахунок, як транзакції) без ідентифікації клієнта. Саме цим фактом пояснюється, що на рахунки деяких кандидатів у президенти надходять "пожертвування" у розмірі 14,99 тис. грн. При платежі від 15 тис. до 150 тис. грн необхідно проходити процедуру ідентифікації (паспорт, ідентифікаційний код). Якщо ж сума трансакції перевищує 150 тис., розкритися доведеться за повного профілю: заповнити анкету клієнта і, найголовніше, — підтвердити джерела коштів, які заводяться в банківську систему, тобто надати в банк податкові декларації за трирічний період, в яких вказана сума доходу, не менша, ніж параметри фінансової транзакції.
Враховуючи, що рівень доходів населення тінізований на 50% і вище, а ринок заробітних плат і більше того, виходить, що приблизно 1 трлн грн в еквіваленті (сюди входить як готівкова гривнева грошова маса, так і валютна готівка, переважно в доларах і євро) практично відтятий зазначеними вище фільтрами від національної банківської системи. Якщо б їх не було, то залишки на банківських рахунках населення зараз могли б бути як мінімум в 1,5–2 рази вищі від нинішніх. І це все одно був би значний приплив ліквідності, нехай в основному і на карткові рахунки і рахунки до запитання.
Зазначені фільтри спотворюють і параметри валютного ринку. Його злам можна представити у вигляді декількох етапів. Введення збору в Пенсійний фонд з валютних операцій відсікло від офіційного ринку тих, хто не хотів переплачувати на більших обсягах операцій. Паспортизація відрізала групу покупців-продавців валюти, які не хотіли світитися. А застосування фільтрів на вхід в систему заблокувало і тих, хто не може підтвердити джерела коштів. Сьогодні з набору зазначених вище факторів прибрали лише збори до ПФУ. Але ключовими стимуляторами формування тіньового ринку валюти є як раз паспортизація і згадані вище критерії підтвердження доходів для клієнтів банків.
Тепер НБУ нагадує фінансового Харона, який вирішує, кому можна переправитися на той берег, а кому слід залишитися.
Камера-обскура ціною 120 млрд
Через таких дій офіційний валютний ринок втратив до половини своєї капіталізації. І якщо раніше пропорції були приблизно такі: 70% — офіційний обмін, 30% — тінь, то нині це співвідношення змінилося дзеркально, і вже 70% і більше валютообмінних операцій перебуває в тіні.
Ось так в країні було фактично подарований тіньовикам новий чорний ринок валюти з об'ємом приблизно $120 млрд в рік (більше $500 млн на день), середньої денної маржею прибутковості в 2% і загальним річним доходом в $2-2,5 млрд.
Враховуючи настільки глибоко спотворену реальність, відбулася і зміна поведінкових моделей на валютному ринку. Якщо раніше населення намагалося купувати і продавати валюту в банках (так значно надійніше), то відтепер купівля відбувається в основному на тіньовому ринку або в сірих обмінниках, а продаж — частково через банки.
Це обумовлено суб'єктивними психологічними факторами: валюту часто набувають при необхідності конвертації значних сум у гривні, а продають невеликими порціями по мірі необхідності.
В результаті в статистиці НБУ відбуваються дивовижні метаморфози, які ставлять у глухий кут навіть бувалих західних аналітиків. Наприклад, коли на тлі девальвації гривні чистий продаж валюти населенням позитивна, тобто гривня, по ідеї, повинна зміцнюватися, адже фізичні особи більше продають валюти, ніж купують. Приблизно такий самий казус спостерігається і в період зміцнення гривні, коли населення, по ідеї, повинно скуповувати валюту, користуючись курсових відскоком, але, виходячи з даних статистки, воно нібито продовжує більше продавати.
Візьмемо для аналізу 2015 р. (2016-2018 роках не зовсім показові, адже курс тоді був більш-менш стабільний). Всі прекрасно пам'ятають курсові гойдалки того періоду і 40 грн за долар, як температуру при грипі. Так от, протягом 2015-го на готівковому ринку банки продали $0,68 млрд, а купили $2,23 млрд, позитивне сальдо чистого викупу склала $1,55 млрд, тобто за всіма законами курсоутворення гривня повинна була в 2015 р. лише зміцнюватися.
У зв'язку з цим статистичні дані НБУ можна порівняти з камерою-обскурой, в якій промені світла, проходячи через вхідний отвір, створюють перевернуте зображення на екрані.
Але навіть у цій аномальної системі є свої внутрішні аномалії, які при взаємодії із загальною моделлю перетворюються в нормальності. Це відбувається, наприклад, коли на ринку починається повний штиль і суми покупок настільки малі, що йдуть з тіньового ринку на офіційний (наприклад, в літні місяці). Або коли, навпаки, попит настільки великий, що захоплює і офіційний сегмент (тіньовий ринок не справляється). Такі екстремуми відбуваються восени або в кінці року.
Джерело: НБУ
У минулому році спостерігалася в обшем-то стандартна ситуація — купівля банками готівкової валюти практично завжди перевищувала продаж. Ситуація змінилася лише один раз влітку і в кінці року.
Джерело: НБУ
Додаткову інформацію дає і порівняння динаміки інтервенцій НБУ з продажу валюти та сальдового показника чистої купівлі населенням валюти на готівковому ринку.
По ідеї, максимуми продажу валюти Нацбанком для зрізання пікових навантажень на курс гривні та курсових "горбів" повинні припадати на такі ж екстремуми з купівлі валюти населенням, тобто на інтервали, коли чиста купівля валюти фізособами негативна. Замість цього бачимо, що до квітня дві криві практично збігалися, а потім у кількох літніх і осінніх точках увійшли в майже зворотну залежність. Невже почала відновлюватися ринкова кореляція?
Як виявилося, не зовсім. Інтервенції НБУ підтримували, як правило, операції банків з клієнтами — юридичними особами. Саме через корпоративний сектор на чорний ринок і заходить валюта, використовуючи фіктивні операції з експорту/імпорту (в основному послуг) і кредитні угоди з нерезидентами. У січні-лютому поточного року на готівковому ринку населення продало банкам валюти відповідно на $175 млн і $63 млн більше, ніж купило. У той же час безготівковий ринок показав діаметрально протилежну динаміку: сума покупки валюти клієнтами у банків істотно перевищив обсяг її продажу банківським установам (у січні дефіцит склав $48 млн, а в лютому — $343 млн).
Тобто поки населення в умовах атипово зміцненні гривні нібито продавав валюту, на безготівковому ринку клієнти банків активно затарювались дешевою валютою, частина якої потім перегонялась на тіньовий ринок і там вже активно скуповувалася тим же населенням.
Таким чином, якщо підбити баланс офіційного та тіньового ринку, за грудень 2018-го і перші два місяці поточного року через клієнтські схеми було виведено на тіньовий ринок мінімум півмільярда подешевшали доларів, які, зауважимо, були залучені на ринок з допомогою неадекватних операцій НБУ з фінансовими інструментами, що спровокували захід на міжбанк спекулятивних короткострокових інвестицій. І за дешевий долар тіні для нинішньої зими доведеться розплачуватися всім українцям, благо для цього є універсальний механізм під назвою девальвація.
