Яресько пішла в трирічні фантазії
Міністерство фінансів починає формувати проект державного бюджету на 2017 р. і процес трирічного бюджетування. Про це Мінфін повідомив на своїй офіційній сторінці в Facebook з посиланням на виступ міністра Наталії Яресько в ефірі телеканалу ICTV. "При складанні бюджету на 2017 рік ми будемо аналізувати кожну статтю витрат. Ми хочемо, щоб в цьому році бюджетний процес виглядав інакше, ніж роком раніше", — повідомила міністр, фактично похвалившись тим, що уряд і раніше мав робити за законом. Наприклад, Бюджетний кодекс зобов'язує уряд подавати в парламент прогноз держбюджету на наступні два роки разом з проектом головного фінансового кошторису країни і протягом місяця після опублікування вже прийнятого закону про державний бюджет уточнювати свої прогнози. Розвивати систему середньострокового бюджетного планування Україна зобов'язалася і в Угоді про Асоціацію з ЄС.
Заява міністра фінансів про нібито почався формуванні проекту держбюджету на 2017-й не витримує критики. Щоб аналізувати кожну статтю витрат", добре б для початку визначитися з доходами, а для цього команда Яресько не володіє достатнім інструментарієм. По-перше, ще не закінчена робота над остаточною версією Податкового кодексу, не знаючи напевно, яких і скільки податків залишиться в країні, планувати надходження неможливо. По-друге, наша економіка (і в першу чергу податки за основним експортним позиціям і валютна виручка) занадто залежна від поведінки непередбачуваних нині світових сировинних ринків. Саме з цієї причини, до речі, від трирічного до поточного бюджетного планування перейшла Росія. По-третє, уряд навіть у кращі роки зі своїми макропрогнозами стабільно потрапляло у "молоко". Тому навіть поточний бюджет у нас вже давно перетворився в фільчину грамоту. Скажімо, минулого року Кабмін прийняв близько 70 рішень про перерозподіл видатків казни (і це без обліку внесених змін у закон про держбюджет).
"Ще більше проблем виникає з середньостроковим бюджетним плануванням, яке вимагає чіткого формулювання цілей і пріоритетів державної політики. У нас і державне бюджетне планування — два абсолютно різних процесу. Програми, які визначають напрямки соціально-економічного розвитку країни, окремі галузеві програми приймаються без урахування можливостей бюджету, а бюджет не враховує пріоритети соціально-економічної політики. Так, наприклад, уряд досі не подав до парламенту анонсовані законопроекти, які б регламентували введення державного стратегічного планування", — розповідає експерт з питань фінансової політики Інституту суспільно-економічних досліджень Антоніна Дешко.
Словом, заявляючи про бажання почати трирічне бюджетування, Наталія Яресько знову ставить віз попереду коня. Очевидно, вона й сама це прекрасно розуміє. Навіщо ж тоді займається відвертим окозамилюванням? Відповідь очевидна. "На тлі провалу виконання майже всіх головних "маяків" від МВФ Мінфін намагається заспокоїти кредитора. Пункти про трирічне планування бюджету, завершення податкової реформи і подальшому мораторій на зміну фіскальної системи абсолютно точно будуть міститися в листі про наміри, який Мінфін зараз готує для Фонду", — говорить заступник директора Громадської організації "Публічний аудит" Андрій Вигиринский.
І лише позитивну відповідь на це питання може відкрити для України можливість подальшого кредитного співробітництва.
Справедливості заради варто сказати, що бюджетне планування не тільки можливо, але було б вкрай корисно і зараз. "Головне —вибрати правильний принцип бюджетування. Вважати і розподіляти на ті чи інші витратні статті потрібно не конкретні суми (з урахуванням положення світової та національної економіки зробити це неможливо), а відсоток від загальних надходжень. Іншими словами, необхідно зафіксувати структуру бюджету, що значно полегшить в подальшому підготовку бюджетних законів і зробить кошторис більш прогнозованою", — вважає голова Комітету економістів України Андрій Новак. Чи наважиться на такий крок уряд — велике питання.
Варто згадати, що перейти на п'ятирічне бюджетне планування пропонував ще в 2007 р. на той час в. о. першого віце-прем'єра, міністра фінансів Микола Азаров. "Країні як повітря необхідно трьох-п'ятирічне бюджетне планування для того, щоб не було шарахання. Сьогодні ми вважаємо цю програму актуальною, завтра приходить новий уряд, вважає завдання неактуальною і перенацеливает кошти на інші проблеми", — казав він тоді. Саме з цієї причини довгострокове планування і не спрацював — кожна нова влада (а в нинішніх умовах навіть кожен новий розклад у владі) банально хоче переінакшувати бюджетну годівницю під себе.
