Навіщо українці знову несуть валюту в банки

Новорічні свята змусили українців розпотрошити гривневі рахунки в банках. Як повідомив НБУ, в перший місяць року обсяг роздрібних вкладів у гривні скоротився відразу на 6,2 млрд грн. — до 179,43 млрд грн. "У січні в нашому банку спостерігалися незначні відтоки гривні з карткових рахунків фізичних осіб та з карткових та поточних рахунків фізосіб-підприємців. Це пов'язане зі зняттям клієнтами зарплат і премій, отриманих в кінці грудня. Така тенденція спостерігається щорічно", — стверджує провідний експерт сектору розвитку роздрібного бізнесу АТ "ОТП Банк" Юрій Пономаренко.

Частина вийнятих з банків 6 млрд грн. українці просто прокутили, відзначаючи Новий рік і Різдво, інша ж частина вирушила на валютний ринок. Саме з початку цього року курс долара почав нестримно рости. Станом на 11 лютого котирування гривні на міжбанку просіли нижче 26 грн./$. Фінансисти не виключають, що з-за політичної кризи і проблем з платіжним балансом долар може подорожчати і до 30 грн.

Треба сказати, що чиновники як могли допомагали топити гривню. Тільки на минулому тижні міністр фінансів Наталія Яресько нагадала, що "деякі бюджетні організації і органи місцевої влади використовували бюджетні кошти у грудні замість рівномірного розподілу їх на 12 місяців, що створило додатковий тиск на гривню".

Зате різко підскочили залишки на коррахунках банків. Отриману гривню люди несли на чорний ринок.

Що справді дивує, так це те, що населення ризикнуло нести частина купленої валюти в банки. За даними НБУ, портфель роздрібних вкладів у ВКВ зріс за підсумками січня на $39 млн — до $8,646 млрд. Більше того, така тенденція спостерігається вже другий місяць поспіль. У грудні 2015 р. обсяг депозитів населення в платоспроможних банках збільшився на $73 млн, або 0,9%. Тоді як за весь минулий рік в цілому по банківському сектору валютні вклади громадян зменшилися на 5 млрд, або 36%. "У нашому банку майже 50% нових грошей, які українці розмістили на депозити в січні, — це вклади в інвалюті. Одна з причин — девальваційні побоювання населення", — розповів "ДС" заступник голови правління банку "Кредит Дніпро" Андрій Мойсеєнко. "Коливання курсу на початку року спровокувало зростання попиту на валюту. При цьому бажання заробити на відсотках у гривні (а зараз ставки досить високі — 17-23% в залежності від терміну) змінилося прагненням не втратити купівельної спроможності, і народ почав всіма правдами і неправдами купувати валюту", — додає віце-президент, начальник управління розвитку роздрібних продуктів Альфа-Банку України Олексій Пузняк.

Втім, ілюзій про стабільність гривні українці не мають вже давно. Проте до недавніх пір вони все ж воліли тримати валюту під "матрацом". "Можливо, дали результат деякі послаблення з боку НБУ, і вкладники вирішили все-таки заробляти на своїх валютних заощадженнях, а не тримати їх вдома або в комірках", — припускає начальник управління розробки продуктів UniCredit Bank Ольга Шостак. У грудні минулого року Нацбанк прийняв постанову №863 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному і валютному ринках", яким дозволив знімати з валютних карток і рахунків валюту в еквіваленті 20 тис. грн./день (раніше був ліміт 15 тис. грн.).

Саме бажання вкрай збіднілих українців заробити не тільки на зростанні курсу долара, але і на відсотках за вкладом, багато фінансисти вважають ключовим. Нехай навіть банки знизили ставки за валютними депозитами (середня прибутковість за вкладами в доларах на півроку коливається в діапазоні 6-8,5% річних, на рік — 7-9% річних).

"Люди довго не отримували процентні доходи, а просто тримали гроші вдома, але тепер вони намагаються розмістити кошти під відсотки. Цікаво, що терміновість вкладу перестає грати першорядне значення. Фізособи вибирають депозити, що забезпечують максимальну дохідність, строки вкладів поступово подовжуються", — говорить директор департаменту роздрібного бізнесу банку "Хрещатик" Марина Нестеровська. З цих же міркувань люди все частіше вибирають депозити, що не передбачають можливість дострокового зняття грошей. "Прибутковість по таких внесках, як правило, найвища. Але якщо ще півроку тому українці насторожено ставилися до цього виду депозитів, вважаючи його високоризиковим, то станом на сьогодні 95% депозитного портфеля нашого банку — це саме строкові вклади, — зазначає Андрій Мойсеєнко.

Гучних банкрутств банків населення побоюється вже не так сильно. Звичайно, у НБУ пообіцяли продовжити чистку, але заявили, що під ударом знаходяться лише невеликі фінустанови. Тим самим регулятор дав фору великим банкам, куди, по всій видимості, тепер і будуть перетікати депозити.