Які такі росіяни інвестують в Україну

За даними Держстату, обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну виріс в першому півріччі 2016 р. на $2,28 млрд, або на 5,4% — до $44,79 млрд. Всього в січні–червні нерезиденти збільшили вкладення в Україну на $2,86 млрд, але одночасно вилучили $0,33 млрд. Ще $0,22 млрд було "з'їдено" за рахунок курсової різниці.

Цікаво, що більше половини від загального припливу ПІІ забезпечили росіяни. Частка інвестицій з РФ в загальному обсязі у другому кварталі збільшилася на $1,5 млрд — до $4,75 млрд (або з 7,7 до 10,6%). Цей дивний, на перший погляд, факт пояснюється просто: недружнім сусідам довелося розщедритися, щоб перекрити збитки "дочок" російських держбанків.

Згідно звітності банків з російською пропискою з початку року вони довнесли в свої статутні капітали в цілому 33,2 млрд грн. (близько $1,32 млрд за поточним курсом НБУ).

Так, Ощадбанк у квітні цього року збільшив капітал на 4,3 млрд грн. Його статутний капітал станом на 1 липня склав 12,47 млрд, а власний капітал — 3,53 млрд. Але на цьому аукціон щедрості закінчений. У червні заступник голови правління Ощадбанку Олександр Морозов заявив, що українська "дочка" більше не потребує докапіталізації.

Практично в два рази більше коштів (8,9 млрд грн.) в кінці березня вніс у статутний капітал ВТБ Банку Україна його акціонер — російський Банк ВТБ (60,9% його акцій належить "Росимуществу"). Статутний капітал української "дочки" виріс до 34,2 млрд грн., а власний капітал — до 4,8 млрд грн. У свою чергу Промінвестбанк (94% акцій володіє російський державний Внєшекономбанк) збільшив у лютому статутник на 20 млрд грн. Крім того, в червні ПИБдовнес ще 1,6 млрд грн. (цей внесок поки не зареєстрований), після чого статутний капітал банку досяг 40,615 млрд грн.

Так, Ощадбанк прийняв рішення про збільшення статутного капіталу шляхом конвертації раніше отриманих міжбанківських кредитів. За словами керівника аналітичного відділу ІК Concorde Capital Олександра Паращія, це підтверджує звітність банку. "Він збільшив капітал на 4,3 млрд грн., а заборгованість перед пов'язаними банками зменшилася майже на 5,6 млрд грн., що покриває більше 100% додаткового капіталу", — розповідає аналітик.

Перша докапіталізація Промінвестбанку в нинішньому році була здійснена шляхом конвертації раніше наданих йому материнською структурою кредитів у капітал. Про це свого часу повідомляв голова правління фінустанови Віктор Башкіров. За даними офіційної звітності Піба, його заборгованість перед материнським банком зменшилася на 16,7 млрд грн., що покриває 84% внесеного капіталу. Була покрита різниця за рахунок грошових внесків або конвертації ще якогось боргу, сказати складно. "Ми не знаємо, за яким курсом відбувався обмін. Адже в капітал напевно конвертувалися валютні позики. Можливо, вся справа в курсовій різниці", — припускає Паращій.

Що стосується останнього збільшення уставника Промінвестбанку, повідомлялося, що воно відбулося шляхом приватного розміщення додаткових акцій. Втім, є ймовірність, що це не зовсім так. "Якщо подивитися звітність Банку за другий квартал, то можна побачити, що відбулося зменшення міжбанківських кредитів на 1,6 млрд грн. Ця сума дорівнює червневої докапіталізації банку", — говорить Олександр Паращій. І нарешті, ВТБ Банк в своїй звітності зазначив, що заборгованість перед материнською структурою зменшилася на 1,153 млрд грн., а субординований борг — на 5,164 млрд. "тобто борг перед материнським банком скоротився на 6,317, що вкриває 70% додаткового капіталу", — констатує Паращій. Як і у випадку з Промінвестбанком, неможливо сказати, за рахунок яких коштів покривалася сума, що залишилася.

Навіть якщо припустити, що різницю між скороченням боргу перед материнськими структурами і необхідною сумою докапіталізації акціонери банків компенсували живими грошима, виходить, що реальних інвестицій зайшло не так вже багато — всього 5,8 млрд грн. При цьому не зрозуміло, яка підсумкова сума потрапила в українську економіку, а яку частину "з'їла" горезвісна курсова різниця.