Навіщо НБУ копає під Фонду гарантування
Протистояння Національного банку україни та Фонду гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) переходить на новий рівень. На Інститутській вирішили узаконити своє право максимально втручатися в справи Фонду. НБУ направив до Мінфіну і Мінекономрозвитку листа, в якому пропонує внести зміни в Закон "про Систему гарантування вкладів фізичних осіб". Зокрема, мова йде про надання представникам Мінфіну і НБУ повноважень приймати участь в засіданнях виконавчої дирекції Фонду з правом дорадчого голосу.
Крім того, пропонується розширити повноваження адміністративної ради Фонду (той зможе давати дирекції ФГВФО рекомендації обов'язкового характеру щодо виведення банків з ринку, включаючи реалізацію їх майна), а також зобов'язати дирекцію Фонду щомісяця звітувати админсовету.
Адміністративна рада Фонду зараз очолює заступник голови НБУ Яків Смолій. У нього також входить в. о. заступника голови Нацбанку Катерина Рожкова, директор-розпорядник ФГВФО Костянтин Ворушилін, заступник міністра фінансів Роман Качур та заступник секретаріату парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Ігор Прийма. І зараз адмінрада має повноваження тільки призначати і звільняти директора Фонду, а також погоджувати призначення його заступників.
У Фонді від існуючої перспективи не в захваті. "Було б логічно, щоб не співробітники НБУ брали участь у засіданнях дирекції, а нас запрошували на засідання Нацбанку, де приймаються рішення про долю тих чи інших банків. Адже врешті-решт ті переходять на наше піклування, а нас часто просто ставлять перед фактом", — заявив "ДС" один з представників Фонду, який входить в дирекцію.
Конфлікт між НБУ і Фондом виник не вчора, його головна причина — контроль над продажем майна банків-банкрутів. Зараз це прерогатива ФГВФО, що викликає явне невдоволення центробанку. У березні нинішнього року на Інститутській навіть прийняли рішення тимчасово призупинити торги активами неплатоспроможних банків, які перебувають у заставі під видані кредити рефінансування центробанком (саме у цю категорію входять всі найбільш ласі застави, мають найвищі шанси продатися). Таку міру обґрунтували неефективною роботою Фонду з продажу активів. У банківському відомстві стверджували, що з вересня 2015 р. по березень 2016-го НБУ погодив продаж 432 об'єктів на суму 2,8 млрд грн. Однак за цей час Фонд продав лише 45 об'єктів на 251,1 млн грн. У Нацбанку також не раз нарікали на непрозорість торгів, які проводили залучені Фондом організації.
Свої надії центробанк пов'язував з двома факторами. По-перше, із запуском консолідованого офісу з продажу активів, який почав роботу в квітні (його очолила Юлія Берещенко, яка, за чутками, зайняла цю посаду з благословення Валерії Гонтарєвої). По-друге, з концентрацією продажів в системі електронних торгів арештованим майном (ДП "СЕТІВ"), перебуває в підпорядкуванні Мін'юсту (на останньому також наполягали в уряді). Для початку на мос'майданчику почали реалізовувати майно, яке перебуває у заставі за кредитами НБУ. Згодом туди планували перевести продаж не менше 50% інших активів неплатоспроможних банків. Дійшло до того, що в справу довелося втрутитися Антимонопольному комітету. Зараз він веде розслідування за монопольного становища ДП "СЕТІВ".
У свою чергу, в ФГВФО часто нарікали і на огріхи НБУ, який дозволяє виводити всі активи з банків, так що Фонду дістаються одні "пустушки", і на надмірну увагу колег з Інститутської до роботи Фонду. "Ми незалежний орган. Іноді з'являється свербіж у Нацбанку — покерувати. Є там певні особистості, які вносять деструктив, але спільна робота триває", — нещодавно заявив Костянтин Ворушилін. Але тепер незалежності у Фонду може явно поменшати.
Для початку до продажу активів неплатоспроможних банків допустять тільки обрані біржі. Як випливає з листа НБУ, поправки до Закону про Систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачають централізацію продажу на трьох електронних майданчиках, включаючи іноземні. Швидше за все, увійде в трійку державна "СЕТІВ", а також два новоявлених іноземних кандидата. Як раз в кінці травня — початку червня 2016 р. дві американські майданчики — The Debt Exchange, Inc. (Делавер) і First Financial Network, Inc. (Оклахома-Сіті) зареєстрували в Україні свої "дочки" ТОВ "Дебтекс Україна" і ТОВ "Фьост файненшиал нетворк Юкрейн". На думку НБУ, їх поява буде сприяти більш ефективної та прозорої реалізації активів. Однак інші учасники ринку впевнені, що монопольне право на реалізацію має зовсім інше підґрунтя.
