Навіщо Нацбанку новий заступник голови
У кінці серпня Національний банк України призначив виконуючим обов'язки заступника голови НБУ Романа Борисенко, який буде відповідати за фінансово-адміністративний блок в установі. Рішення про його призначення ще має бути затверджене Радою НБУ, який досі не сформований.
З 2014 р. Борисенко обіймав посаду директора департаменту персоналу НБУ, а раніше (з 2001 по 2014 рр. працював у Райффайзен Банку Аваль, де починав свою кар'єру з позиції економіста. У прес-релізі регулятора повідомляється, що за час роботи в центробанку Роману Борисенко вдалося досягти значних результатів, зокрема, "впровадження нової організаційної структури, систем оплати праці, навчання і розвитку, координації роботи з персоналом, централізації та автоматизації HR-процесів". На думку глави банківського відомства Валерії Гонтарєвої, управлінські якості нового заступника голови дозволять продовжити трансформацію Національного банку.
У тому, що саме це завдання буде вирішувати новий заступник голови, не доводиться сумніватися. У повідомленні регулятора наголошується, що департамент персоналу увійшов у фінансово-адміністративний блок. Перша хвиля скорочень в НБУ відбулася в 2015 р. Її результатом стало скорочення персоналу з 11,8 тис. осіб до 5,3 тис. штатних одиниць.
Необхідність скорочень у Нацбанку аргументують світовим досвідом. У відомстві констатують, що в Україні один із найвищих показників кількості працівників регулятора на кількість підлеглих (тобто банків). Наприклад, у Норвегії, де працює 126 фінустанов, в штаті центробанку трудиться всього 856 осіб. За логікою НБУ, завдяки скороченню персоналу, впровадження сучасних IT-рішень та автоматизації процесів, установа заощадить бюджетні кошти і при цьому не втратить ефективність.
Аналітики з такою точкою зору не згодні. Так, керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій у своєму блозі розкритикував підхід Нацбанку. "Метод порівняння з подібними — один з найпростіших інструментів будь-якого аналітика інвестиційного банку. Але і найбільш підступний, особливо у невмілих руках. Невмілі руки, наприклад, можуть прийти до аналітичного висновку, що один "запорожець" повинен коштувати як один "мерседес" і машина, і то)", — вважає Паращій. На його думку, розроблена на Інститутській стратегія розвитку на основі аналізу світового досвіду" є хибною за своєю суттю. Адже, порівнюючи НБУ з іншими центробанками, необхідно в першу чергу порівнювати їх функції і повноваження. Так, регулятори деяких країн, наведених в якості прикладу НБУ, не виконують такий ресурсномісткою функції, як банківський нагляд. До того ж центробанки країн ЄС ділять повноваження щодо банківського нагляду з Європейським центральним банком. "На ЄЦБ покладена функція підтримання цінової та валютної стабільності (а це — основна функція НБУ) всіх країн Єврозони", — пояснює Паращій. Тому проводити таке порівняння некоректне, точно так само, як було б некоректно порівнювати штат Приватбанку (21% активів банківської системи України) і Сітібанку.
Цікаво й інше. Нацбанк активно лобіює нещодавно прийнятий у першому читанні проект закону про так званий "спліті". Він передбачає ліквідацію Нацкомфінпослуг та поділ її функцій між двома фінансовими регуляторами — Нацбанком і Держкомісією з цінних паперів та фондового ринку. Якщо за нього проголосує парламент, під нагляд НБУ перейдуть всі фінансові компанії, кредитні спілки і страховики (станом на 01.04.2016 р. це 609 фінкомпаній, 478 ломбардів, 267 лізингодавців, 724 кредитні спілки, 352 страхових компаній). Як у НБУ планують впоратися з такою кількістю нових підопічних і організувати якісний нагляд за ними, маючи відносно невеликою кількістю персоналу, залишається загадкою. По всій видимості, подумати над цим доведеться Роману Борисенко.
