Навіщо банки хочуть все знати про клієнтів
Кілька місяців тому громадяни почали масово отримувати листи від банків, у яких ті пропонували їм пройти ідентифікацію. Фінустанови просили клієнтів з'явитися в банк з паспортом та іншими документами "для проведення додаткового уточнення інформації щодо ідентифікації". На ринку поповзли чутки, що банкіри збирають дані для Міністерства фінансів, яке розгорнуло кампанію з верифікації отримувачів різного роду соціальних виплат з бюджету. У Мінфіні погрожували позбавити преференцій громадян, які не мають на них законного права.
Плітки швидко стали обростати такими подробицями, що за своїх підопічних довелося заступитися Нацбанку. У відомстві пояснили, що регулятор просто вніс зміни до положення про здійснення банками фінансового моніторингу (постанова правління №417 від 26.06.2015). Згідно з цим документом, банки були зобов'язані провести ідентифікацію всіх клієнтів до кінця 2015 року.
НБУ поновив нормативні документи у відповідність із законом "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом". Верховна Рада прийняла його ще восени 2014 року. Не проголосуй за нього депутати, Україна могла б знову потрапити в чорний список FATF.
"Закон вимагає від банків регулярної ідентифікації клієнтів. Це міжнародна практика - банки повинні знати своїх клієнтів, як фізичних, так і юридичних осіб. В першу чергу, це допомагає в боротьбі зі схемними операціями та відмиванням коштів", - пояснюють у НБУ.
Наприклад, закон вимагає від фінустанов взяти на особливий облік транзакції, які проводять так звані політично значущі особи - держчиновники, політики, посадові особи, а також їх родичі.
"На початку цього року банки приводили у відповідність з вимогами законодавства України ідентифікацію і виявляли факт приналежності своїх клієнтів до категорії публічних осіб, або осіб близьких або пов'язаних з публічними, згідно вимог постанови НБУ", - розповіли "ДС" в прес-службі "Альфа-Банку".
При проведенні ідентифікації таких осіб, банки зможуть запитувати солідний пакет інформації: декларацію про доходи і майновий стан, копію декларації про майно, доходи та витрати, зобов'язання фінансового характеру і т. д.
Українські банки зобов'язані регулярно збирати дані про клієнтів (як фізичних, так і юридичних осіб). Причому частота перевірки тих чи інших категорій осіб може бути різною. Якщо клієнт входить у групу "супер-ризикових", банк зобов'язаний уточнити необхідну інформацію про нього протягом місяця. Якщо ризик проведення особою фінансових операцій з легалізації кримінальних доходів або фінансування тероризму оцінюється банком як високий, ідентифікацію проводять не рідше одного разу на рік. По клієнтам з середньої групи ризику дані збирають раз на два роки. Дані тих, хто не увійшов у ці три групи ризику, банки перевіряють раз на три роки.
Існує і ряд інших випадків, коли банкіри зобов'язані уточнювати інформацію про клієнтів. Зокрема, ідентифікацію проводять протягом двох місяців з моменту отримання інформації про зміну кінцевих бенефіціарних власників юрособи або виявлення банком розбіжностей в інформації про таких осіб. Перевірка вимагається і у випадку зміни місцезнаходження клієнта - юридичної особи або приватного підприємця, внесення змін до його статутних документів, а також закінчення строку дії або визнання недійсними наданих ним документів. Процедура ідентифікації досить проста.
"Банк отримує від клієнтів опитувальники, офіційні документи, на підставі яких проводиться ідентифікація. Після цього він вносить
інформацію в електронну анкету в АБС", - розповідають в "Альфа-Банку".
Процес ідентифікації банківських клієнтів є нормою не тільки в Україні. Один з головних міжнародних нормативів, який використовує більшість банків світу - це правило "знай свого клієнта" (Know Your Customer - KYC). Він вимагає, щоб потенційні клієнти фінустанов надавали докладний пакет документів, який підтверджує інформацію про їх особистості (завірену нотаріально копію паспорта, підтвердження місця проживання тощо).
І рекомендації FATF, і засновані на них національні закони багатьох країн, вимагають від фінансових структур все більш скрупульозно вивчати своїх клієнтів, і джерела походження їх коштів. Банкіри зобов'язані вивчати клієнтів-юросіб аж до кінцевих бенефіціарів, приділяти увагу всім великим і незвичайним операціях, повідомляти про підозрілі операції і т. д. Якщо клієнт не може надати доказів легального походження свого капіталу, банк цілком може заблокувати рахунок. А після "панамського скандалу" фінустанови стали ще обережніше. Так, правило KYC нещодавно ввів навіть раніше лояльний центральний банк Кіпру, зобов'язавши банки і посередників проводити тотальні перевірки клієнтів.
