Захист маленьких. Як Україна зробила стрибок у рейтингу Doing Business

У Кабміні розцінюють таке підвищення, як "позитивний сигнал для українських підприємців і "зелене світло" для іноземних інвесторів". Владі вдалося поліпшити шість з 10 складових цього рейтингу. Але слід уточнити, що показники в нинішньому Doing Business-2020 насправді відображають зміни, які відбулися в період з травня 2018 р. по квітень нинішнього року, тобто, по суті, за президентства Петра Порошенка і прем'єрства Володимира Гройсмана.

В цілому за останні вісім років Україна піднялася в цьому рейтингу на 78 ступенів: у 2013 р. вона займала 137-ме місце. Самий активний підйом припав на 2012-2015 рр.., коли наша країна підстрибувала відразу на 13-16 ступенів вгору, але потім швидкість дуже знизилася.

Міноритарії і будівництво: що хорошого

Найбільший прогрес у рейтингу за останній рік був досягнутий за показником "захист міноритарних акціонерів", який покращився відразу на 27 пунктів. А сталося це завдяки прийняттю Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах". Цим законом, зокрема, були впроваджені процедури squeeze-out і sell-out, які регулюють процес викупу власником домінуючого пакета акцій компанії (95%) акцій у міноритарних акціонерів, отримують при цьому компенсацію за свої малозначні раніше пакети.

Взагалі показник захисту міноритарних акціонерів в рейтингу Doing Business охоплює також такі аспекти ступеня захищеності інтересів інвестора, як: прозорість угод, схильність керівництва компаній до використання свого становища в корисливих цілях, можливість для акціонерів переслідувати чиновників і директорів в суді за допущені порушення, і індекс ступеня захищеності інтересів інвестора. Показники за цим аспектам вимірюється за шкалою від 0 до 10, чим вище значення, тим краще ситуація. Так от, якщо Індекс відповідальності директора компанії становить усього лише два, Індекс юридичної відповідальності керівників компаній - шість, а Індекс прав акціонерів - всього лише чотири з 10.

Ще одне досягнення - підвищення на 10 пунктів показника "Отримання дозволу на будівництво". Цього досягли за рахунок усунення вимог наймати незалежного проектанта та інженера технічного нагляду та впровадження подання повідомлень онлайн. Даний показник описує ступінь складності будівництва складських приміщень. І по індикатору кількості процедур, які необхідно пройти для початку будівництва, Україна має хороший показник - 10 (в країнах ОЕСР він становить 12,7, а Європа і Центральна Азія - 16,2). Також непогано йде справа і з термінами будівництва - 72,5 днів (в країнах ОЕСР - 152,3 дня). Нормальні показники в Україні і за Індексом якості контролю в будівництві - 12 з 15 максимальних (в країнах ОЕСР - 11,6).

Ще одне покращення відбулося за індикатором "Підключення до електромереж". Україна за рік піднялася з 135-го на 128-е місце за рахунок упорядкування технічних умов, впровадження географічної інформаційної системи та запровадження механізму компенсації за відключення. Однак за цим показником ситуація в Україні ще далека від ідеальної. Наприклад, якщо кількість процедур, необхідних для того, щоб на постійній основі підключитися до системи електропостачання, в Україні становить п'ять (в країнах ОЕСР - 4,4), то за тимчасовим витратам на те, щоб на постійній основі підключитися до системи електропостачання, Україна далеко позаду - на це потрібно 267 днів (в країнах ОЕСР - 74,8 дня).

Поліпшення відбулися і в міжнародній торгівлі: Україна піднялася з 78-го до 74-го місця. Це стало можливим за рахунок спрощення вимог до сертифікації окремих промислових товарів. Однак і тут ще є над чим попрацювати. Наприклад, якщо в Україні тимчасові витрати на оформлення документів при експорті товарів становлять 66 годин, то в країнах ОЕСР - 2,3 години. Якщо вартість оформлення документів на експорт складає $192, то в країнах ОЕСР - $33,4. Такі ж приблизно програшні позиції України і за тимчасовим, і грошових показників при імпорті товарів.

Також Україна поліпшила позиції щодо Реєстрації власності", піднявшись з 63-го на 61-е місце. А все завдяки підвищенню прозорості системи управління земельними ресурсами та спрощення самої реєстрації. Проте ми все ще відстаємо за кількістю процедур, які необхідно виконати, щоб зареєструвати власність (в Україні - 7, у країнах ОЕСР - 4,7), і за Індексом якості системи управління земельними ресурсами: в Україні він - 16 з 30, у країнах ОЕСР - 23,2.

І останній, шостий сектор, де відбулися поліпшення, - "Доступ до кредитів". Зокрема, вдалося спростити доступ до кредитної інформації за рахунок створення нового Національного реєстру кредитів в НБУ. Але тут відставання України від розвинених і багатих країн спостерігається в показнику охоплення населення кредитним реєстром (він відображає кількість фізосіб і компаній, інформація про запозичення яких за останні п'ять років міститься в реєстрі).

Контракти і банкрути: що стало гірше

Проте в Doing Business є позиції, за якими Україна "здала". Наприклад, за показником "Реєстрація бізнесу" Україна за останній рік опустилася з 56-го місця на 61-е. По легкості сплати податків українська економіка опустилася з 54-го місця на 65-е. При цьому в нашій країні час, витрачений на підготовку, подання звітності та сплату податків становить 328 годин в рік, тоді як у країнах ОЕСР - 158,8.

Також Україна опустилася вниз і за показником "Забезпечення виконання контрактів" - з 57-го місця на 63-е. Однак якщо з часу, необхідному для вирішення спору (розраховане з моменту подачі судового позову до здійснення платежу) Україна виграє (у нас - 378 днів, у країнах ОЕСР - 590 днів), то за витратами на судові збори та гонорари адвокатів ситуація набагато гірша: у нас вони становлять 46% від суми позову, у країнах ОЕСР - 21,5%.

Ще один гірший показник - вирішення проблеми неплатоспроможності, який відображає ступінь захисту кредиторів. За ним Україна опустилася зі 145-го місця на один щабель. І тут наша країна відверто "пасе задніх". Наприклад, якщо для задоволення своїх вимог кредитора у країнах ОЕСР потрібно 1,7 року (а в Ірландії - 0,4 року), то в Україні - 2,9 року. При цьому витрати на процедуру стягнення боргу в Україні дуже великі - 40,5% від вартості майна боржника, тоді як у країнах ОЕСР - 9,3%, а в Норвегії - 1%. І ще один показник по банкрутству, де Україна поки що дуже сильно програє: з кожного долара заборгованості в Україні кредитор отримує лише 9 центів, тоді як у країнах ОЕСР - 70,2, а в Норвегії - 93 центи.

Прем'єр-міністр Олексій Гончарук, коментуючи рейтинг України, сказав, що його зміни - позитивний сигнал для українських підприємців і "зелене світло" для іноземних інвесторів. Він також зазначив, що нещодавно набрав чинності Кодекс про банкрутство, ще раніше - закон про стимулювання інвестиційної діяльності - ці закони повинні сприяти подальшому підвищенню позицій України в рейтингу Doing Business. Втім, заслуги Гончарука та "Слуги народу" за шкалою Doing Business можна буде оцінити лише через рік.