Контрсанкции за гуманізм. Чим можуть відповісти російські банки Гонтарєвої
Вже й з'явились інформаційні повідомлення щодо того, що український Ощадбанк обмежив для населення ліміт зняття готівки в розмірі 30 тис. грн на добу, а також заблокував кредитні ліміти по кредитних картах фізичних осіб на рівні поточної заборгованості.
Швидше за все, фізичним особам не варто побоюватися за свої депозити. Санкції в основному торкнулися питання виведення капіталу з російських банків. Що стосується можливості заводити капітал з РФ на поповнення ліквідності - заводьте скільки хочете, схеми та інструменти для цього є. Було б бажання. Хоча навіть бажання вже не відіграватиме вирішальної ролі. Все-таки Ощадбанк РФ - один із системних банків російської банківської системи. Його рейтинги залежать і від платоспроможності дочірніх банків. Навіть якщо вони функціонують в "нелюбої" України та їх періодично замуровують. Адже банкрутство української "дочки" може похитнути рейтинги материнського банку. Так, в умовах санкцій банки РФ значно втратили свій функціонал на світових ринках капіталу. Але навряд чи вони захочуть посилити ситуацію. Тому депозити, швидше за все, будуть повернуті.
Кого можуть в першу чергу торкнутися дії активістів, так це співробітників російських банків в Україні. А це тисячі працівників, яких можуть звільнити у разі значного скорочення сфери діяльності цих установ. Але головна інтрига полягає в кредитному портфелі. Не секрет, що російські банки є класичним прикладом політичних інвестицій. Це західні банки вибудовують стратегії заволодіння ринком і зняття вершків з нього у вигляді надприбутків. Для російських державних банків отримання доходу та частина ринку - справа десята. Їх інвестиції можна назвати скоріше політичними. Саме цим пояснюється той факт, що вони в Україні особливо не лізли в роздрібний бізнес, іпотеку, кредитування малого і середнього бізнесу, сільськогосподарські проекти.
Їх ключовим клієнтом був великий корпоративний бізнес південно-сходу України. З допомогою кредитування російські банки прив'язували до себе донецькі ФПГ і лояльних політиків минулої влади, які могли з допомогою російських кредитів фінансувати проекти, не "оцінені" західними банками.
І свою ресурсну базу російські банки в Україні формували в основному за рахунок коштів материнських структур і нерезидентів, а не місцевих джерел.
Згадуючи історію, захід на український ринок Ощадбанку РФ в 2007 р. можна порівняти з приїздом Клеопатри в Рим: настільки фінансово потужно відбувалося вливання. У Ощадбанку (Україна) кредитний портфель на 1 січня 2017 р. склав 40,3 млрд грн, у тому числі в іноземній валюті - 36,1 млрд грн (еквівалент). При цьому заборгованість клієнтів - юридичних осіб становить переважну частину - 40 млрд грн. Великі кредити для великих клієнтів. Сьогодні основні активи банку - це кредити, видані "Павлоградвугілля", ВАТ "Азот", "Електроважмашу", Новомосковському трубному заводу, українським залізницям, "Азовзагальмашу", "Укргазвидобування", "Донецьксталі".
Саме доля корпоративних кредитів російських банків і є на сьогодні головною інтригою найближчих місяців. А ось тут Україну може чекати неприємний сюрприз. Будь-які дії, спрямовані на виштовхування російських банків з українського ринку, особливо, якщо це буде відбуватися не у відповідності з нормами міжнародного права, може призвести до подачі позовів проти України щодо порушення прав інвесторів і їх власності. Суми цих позовів складуть мільярди доларів, і їх судовий розгляд у міжнародному арбітражі може скластися і не в нашу користь. Саме це і мали на увазі російські політики, коли заявляли, що вони уважно стежать за долею своїх дітищ.
Крім того, "російські банки" можуть переуступити свої кредитні портфелі на користь структур, формально не пов'язаних з РФ, а зареєстрованих, наприклад, на Кіпрі або в Нідерландах. І тоді українським ФПГ, які заборгували великі суми, доведеться мати справу не з банками "країни-окупанта", а з "західними партнерами".
Як кажуть, без сантиментів....
