Юлія Данкова: Податки Метінвесту — це вагомий внесок у розвиток громад і обороноздатність країни

"ДС" продовжує розповідати історії успішних бізнесів у рамках "Топ-10 компаній серед найбільших платників податків". Ми тримаємо у фокусі їхній внесок у забезпечення держави, спільнот і громадян. Лише податкові відрахування "Метінвесту" йдуть на мільярди, які розподіляються між бюджетами усіх рівнів, зокрема, й у прифронтових регіонах, що потребують найбільшої підтримки. За подробицями ми звернулися до фінансової директорки Групи Юлії Данкової. 

— Торік Метінвест перерахував до бюджетів усіх рівнів 14,6 млрд грн податків. Яка динаміка відрахувань проти 2022-го? Чи можна очікувати ще кращих показників у поточному році?

— Динаміка відрахувань позитивна. Вже в I кварталі 2024 р. ми очікуємо зростання відрахувань до понад 4 млрд грн проти 2,5 млрд грн у І кварталі минулого року. Якщо порівнювати з I кварталом 2022 р., то тоді компанія сплатила 6,9 млрд грн податків, але потрібно зважати, що це нарахування за результатами IV кварталу 2021 р., який був піковим для металургів, та за два ефективні місяці до повномасштабного вторгнення. Тож у січні-березні цього року розраховуємо збільшити виплати за всіма видами податків проти аналогічного періоду 2023 р.

— Потужності Метінвесту сконцентровані в прифронтових містах, де найбільша потреба в підприємствах, що створюють попит на працю та генерують податки. Наскільки вагомий внесок Групи до бюджету таких міст?

— Візьмімо за приклад Покровськ, що розташований за кількадесят кілометрів від лінії фронту. У 2023 р. підприємства Метінвесту сплатили понад 261 млн грн податків і зборів, а це третина від усіх податкових надходжень до місцевого бюджету. Найбільші статті відрахувань — податок на доходи фізичних осіб у розмірі понад 245 млн грн, рентна плата за користування надрами — 8,5 млн грн, податок на майно — 4,5 млн грн, сплата за землю — понад 3 млн грн та екологічний податок — понад 2,3 млн грн. Ми вважаємо, що це вагомий внесок у розвиток місцевих громад і підтримання обороноздатності країни загалом.

— Що, на Вашу думку, треба покращити в податковій площині, щоб бізнес міг працювати ефективніше в умовах війни?

— В Україні вже довго триває дискусія щодо можливості запровадження податкової консолідації. Деякий час вона не була в фокусі. Але з огляду на нинішні реалії, ми вважаємо, що до цього питання варто повернутися, бо це якісна податкова цивілізована практика. Наприклад, наша вугледобувна компанія UCC в США консолідує податки та звітує за загальний перелік юридичних осіб — вугледобувних підприємств.

Інше питання, яке нас турбує, — дублювання податків. Наші гірничо-збагачувальні комбінати за один об’єкт сплачують кілька видів податків: екологічний податок, плату за землю, плату за розміщення відходів і плату за надра. Плюс податок на прибуток. Це все нібито різні податки, але лише за один кар’єр ми сплачуємо чимало. Нам це не здається справедливим, і ми вважаємо, що податки дублюються.

Натомість цей ресурс ми могли б спрямувати на інвестиції, що створять нові робочі місця. Крім того, це також надходження до бюджету у вигляді імпортного ПДВ, митних зборів. Це зростання нашої ефективності, що своєю чергою генеруватиме більше податку на прибуток.

— Вже майже два роки минуло з моменту повернення відшкодування ПДВ експортерам. Як зараз працює цей механізм?

— Як експортоорієнтована компанія, Метінвест розраховує на відшкодування ПДВ, і в цілому механізм працює, але є деякі вагомі питання, які так і не вирішуються. Частину наших контрагентів, у яких ми закуповуємо послуги чи товари, податкові органи вважають ризикованими. Ці контрагенти виводять ПДВ і він не потрапляє до бюджету, як це має бути за законодавством.

І замість того, щоб боротися саме з цими ризикованими платниками податків, податкова відмовляє у відшкодуванні ПДВ таким компаніям, як наша, що працюють офіційно та прозоро. По суті, податкова карає нас за те, що наші недобросовісні контрагенти не сплачують ПДВ до бюджету. Така практика триває не лише останні два, а багато років. 

Зараз, в умовах воєнних дій, значення цієї проблеми зростає, бо вона впливає на наші обігові кошти. Ми недоотримуємо відшкодування ПДВ, тому що держава так і не навчилася боротися з ризикованими платниками податків. Зрештою держава матиме зростання податкових надходжень, якщо розв’яже це питання. До того ж податкова не відвертатиме так багато ресурсів, які може спрямувати на корисніші справи.

— Податки та збори — це також спосіб управління екологічністю виробництва. Так, у ЄС з 2026 р. повноцінно запрацює новий податок на вуглецевмісний імпорт. В ідеалі українським металургам потрібно встигнути адаптувати виробничі процеси, щоб лишитися конкурентоспроможними на цьому ринку. Інакше частина грошей, яка могла б поповнити бюджет України, піде в бюджет ЄС як "податок СBAM". Чи є в Метінвесту план, як пом'якшити такий сценарій?

— Справді, це виклик для українських підприємств Метінвесту. Ми планували перебудувати наші заводи під виробництво низьковуглецевої сталі. Але не встигнемо провести зелену трансформацію підприємств до 2026 р. через війну. Адже зараз ми не можемо інвестувати в масштабні проєкти в Україні. Тому є два варіанти — прискорений вступ України в ЄС та приєднання до європейської системи торгівлі викидами (EU ETS) або відтермінування для України вимог СВАМ.