Якщо не почати сперечатися з МВФ, то колись нас точно чекає дефолт
Дефолт, очевидно, був потрібен Україні в 2014 році. Тоді ми насправді пережили технічний дефолт: гривня стрибнула до 30 за долар. Натомість переговори щодо реструктуризації боргів України, які проводила міністр фінансів Яресько, були невдалими. Досягнуті тоді домовленості були лише тимчасовим вирішенням питання.
Станом на сьогодні нам потрібно говорити не про дефолт і не про ті, як вийти з переговорного процесу з МВФ, а про ті, як посилити позицію України в цих переговорах.
Тому що МВФ - це сигнал для Світового банку й усіх інших донорів і кредиторів. І почати переговори про нову реструктуризацію наших боргів. Без цього ми рухатися вперед не зможемо і, дійсно, рано чи пізно дійдемо до дефолту.
Отже, повторюся: головна проблема на сьогодні - переговорна позиція України і ті, хто буде вести ці переговори.
Оскільки були оголошені дострокові вибори, то наступний транш Україна зможе отримати виключно після того, як будуть сформовані новий парламент і новий уряд. Більше того - саме тоді буде підписаний новий меморандум.
На сьогодні маємо ситуацію, що переговори від президента з МВФ веде екс-міністр фінансів Олександр Данилюк. У попередні рази він також був головним переговорником, одним із тих, хто, на мою думку, найбільше йшов на поступки МВФ. Тому, якщо ми хочемо почати переговори про реструктуризацію боргів, а не про дефолт, і домогтися більш сприятливих умів для України, Зеленський має замінити Данилюка.
Якщо він цього не зробить, я можу прогнозувати, спираючись на попередні роки: Данилюк почекати абсолютно все, що буде запропоновано МВФ. А вони спробують, по-перше, поставити питання про посилення ролі НАБУ і дати можливість прослуховування для НАБУ. По-друге, вимагатимуть прийняття закону про заборону колишнім власникам банків, що були націоналізовані чи ліквідовані, через суди доводити, що Нацбанк був неправий. Хоча ми розуміємо, хто категорично проти цього може виступити. І, по-третє, вони будуть піднімати питання підвищення ціни на газ.
На жаль, в Адміністрації президента сьогодні немає дюдей, які б розуміли, що ключова задача - не отримати плюс 1 млрд доларів від МВФ. Ключова задача - отримати гроші й вийти на системну реструктуризацію боргів. Чому зараз є гарний шанс для цього? Тому що ми маємо більш-менш стабільну ситуацію в економіці країни. Ми маємо 20 млрд валютних запасів, і на єдиному казначейському рахунку зараз знаходиться майже 2 млрд доларів. По суті, ми не можемо говорити, що у нас кризова ситуація. У нас є подушка безпеки, з якою ми можемо прожити кілька місяців. Але питання, чи хочемо ми змінити ситуацію на переговорах з МВФ? Чи ми й далі хочемо продовжувати жити в стару парадигмі? Данилюк - це продовження життя в парадигмі того, що МВФ сказавши, а ми виконали. Іншої позиції з боку президента поки я, на жаль, не бачу.
