Як забезпечити надходження інвестицій в Україну

Президентські ініціативи щодо підвищення рівня інвестиційної привабливості України та останні зміни в складі Національної інвестиційної Ради підтверджують важливість питання інвестиційного забезпечення розвитку держави.

I. Поточна ситуація

1) Динаміка прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в Україну свідчить про стійкий тренд до зниження інвестиційної привабливості країни для стратегічних інвесторів. Порівняно з 2010-2013 рр. у 2016-2019 рр. надходження ПІІ в Україну знизилися на третину (з $6.6 до $4.6 млрд. відповідно). Без урахування реінвестованих доходів надходження ПІІ в Україну в середньому за період 2016-2019 рр. становили лише $2.6 млрд. або близько $60 на душу населення на рік. Близько 23% з них – це повернення через прямі інвестиції раніше виведених з країни коштів (round-tripping).

Для порівняння: чисті надходження ПІІ в Польщу становили $15 млрд у 2019 році, стимулюючи зростання продуктивності праці (в середньому на 0.2% щороку), зростання заробітних плат та внутрішнього споживання (за оцінками Агентства з інвестицій та торгівлі Польщі внесок ПІІ у зростання заробітних плат становив близько 8.9%), збільшення податкових надходжень до державного бюджету на 2.7% щороку.

2) Україна залишається привабливою лише для спекулятивних інвесторів, які вкладають кошти у найменш ризикові фінансові інструменти – ОВДП. Так, за 2019 рік та січень-лютий 2020 року за внаслідок жорсткої монетарної політики та обумовлених нею високих процентних ставок за державними запозиченнями та укріплення курсу гривні обсяг вкладень нерезидентів в ОВДП зріс на 122 млрд. грн. (близько $5 млрд за середнім курсом). Про нестійкість таких потоків капіталу свідчить те, що станом на 14.08 обсяг вкладень нерезидентів в ОВДП скоротився на 30% (або 39 млрд. грн.) порівняно з обсягом вкладень на кінець лютого 2020.

II. Фактори, які перешкоджають надходженню іноземних інвестицій в Україну:

До найбільш вагомих факторів, які обмежують інвестиційну привабливість України, можна зарахувати:

· Недостатню захищеність прав інвесторів (як іноземних, так і внутрішніх)

· Нестачу готових до реалізації державних проектів для залучення стратегічних іноземних інвесторів

· Низький рівень розвитку внутрішнього ринку (недостатній внутрішній попит для реалізації вироблених в Україні товарів і послуг)

· Обмеженість та висока вартість фінансових ресурсів в Україні

III. Необхідні реформи для залучення інвестицій за цілями та інструментами

А. Фінансовий сектор

1) Відновлення впливу банківського сектору на національну економіку. Реформа банківського сектору повинна знову зробити привабливими інвестиції іноземних банківських груп в українську банківську систему. Для забезпечення цього потрібно провести дерегуляцію банківського бізнесу, спростити систему фінмоніторингу, пом'якшити вимоги до формування резервів під валютні кредити банків, а також забезпечити швидку та надійну роботу системи банківського ліцензування та роботи НБУ із власниками банків.

2) Потрібно провести лібералізацію небанківського (кредитного) сектору – насамперед, мова йде про фінансові та лізингові компанії. Фінансовим компаніям потрібно дозволити доступ до ринку позикового капіталу через ринок облігацій та інші інструменти залучення капіталу. Відповідний сектор в Україні є слабо розвиненим, але має високий потенціал розвитку, особливо в сегменті фінансування машинобудівної галузі та будівництва комерційної нерухомості.

Б. Прямі інвестиції

1) Зниження податкового навантаження на бізнес в Україні. Таке зниження має відбуватись за формулою – "податкові пільги в обмін на інвестиції". Тобто компанії потрібно звільняти від оподаткування з урахуванням їх інвестицій в українську економіку.

2) Створення вільних економічних зон (ВЕЗ) у проблемних регіонах. На нашу думку, створення ВЕЗ з мінімальним оподаткуванням на півдні України, на кордоні з Угорщиною, на Сході України можуть суттєво збільшити зайнятість населення та як наслідок – "цінність" українського паспорту в очах населення. ВЕЗ в сучасних умовах можуть вирішити одночасно два питання: пожвавлення економічного зростання у депресивних регіонах і укріплення впливу України в прикордонних регіонах, де це є важливим з позиції безпеки і оборони України.

3) Реформування системи ліцензування, дозволів та інших штучних бар'єрів доступу до ринків, тобто всього переліку показників, які враховуються в рейтингу Світового банку Doing Business. Для помітного прогресу Україні потрібно увійти до ТОП-20 рейтингу, в такому разі можна буде розраховувати на приплив іноземних інвестицій.

4) Проведення повної ревізії інвестиційних проектів по профільним міністерствам та створення єдиного банку даних інвестиційних проектів, в яких зацікавлена держава разом з великим бізнесом. Такі проекти можна потім обговорювати зі Світовим банком, ЄБРР, ЄІБ та ін. Відсутність такого банку проектів шкодить Україні та не дозволяє нам використати весь потенціал роботи із західними партнерами.

В. Портфельні інвестиції

1) Реформування українського фондового ринку з метою поновлення активності вітчизняних емітентів із залучення капіталу через ринок акцій. За рік це джерело капіталу може давати $4-5 млрд інвестицій. Зараз для цього є вкрай сприятлива кон'юнктура – низькі процентні ставки на західних ринках стимулюватимуть інвестиції в ринки, які розвиваються.

2) Реформування ринку корпоративних облігацій для забезпечення доступу промислових компаній до запозичень через корпоративні облігації, які мають переваги перед кредитами банків, оскільки по-перше, позитивно впливатимуть на ліквідність банків, які у разі необхідності зможуть реалізувати корпоративні облігації зі свого портфеля на вторинному ринку, і по-друге, – розширюватимуть коло потенційних інвесторів у вітчизняні підприємства.

IV. Що потрібно робити?

1) Створити міжвідомчу робочу групу із залученням учасників ринку для ревізії законодавчих та нормативно-правових актів на предмет посилення захисту прав інвесторів та кредиторів.

2) Створити реєстр крупних інвестиційних проектів, які можуть бути реалізовані на засадах державно-приватного партнерства, у тому числі проекти з концесії інфраструктурних об'єктів.

-     Створення державної авіаційної компанії, виробничої та літної інфраструктури (стимулювання внутрішніх польотів)

-     Будівництво мостів

-     Розширення можливостей для експорту електроенергії (створення технічних умов для паралельної роботи з обʼєднаними енергетичними системами країн ЄС)

-     Сучасний військово-промисловий комплекс (нові види озброєння, військового транспорту)

-     Будівництво житла та оновлення житлового фонду (мультиплікаційний ефект для супутніх галузей)

-     Розвиток річкових вантажних перевезень (посилення експортної потужності та зменшення навантаження на автотранспортні шляхи)

-     Створення / розвиток інфраструктури для видобутку та внутрішньої переробки нафти і газу (LNG)

-     Будівництво сучасної інфраструктури для перероблення твердих відходів

-     Підвищення енергоефективності (ремонт та оновлення тепломереж з метою зменшення технологічних втрат)

-     Проекти спрямовані на переробку вітчизняної аграрної сировини, зокрема:

-        виробництво біоетанолу та альтернативних бензинів (переробка зерна пшениці);

-        виробництва біодизелю (переробка зерна ріпаку);

-        реформування Укрспирту, розвиток ринку спирту.

">Перелік пріоритетних національних проектів (проект):