Як досвід подолання енергокризи в Естонії та Латвії став прикладом для ЄС, – експерт Чеслав Пестюк

Так вважає Чеслав Пестюк, експерт у галузі маркетингу та управління проектами, міжнародних інвестицій; інвестор, фінансовий аналітик.

Як починалася енергокриза

У 2021 році Європа зіткнулася з серйозною енергетичною кризою, яка вплинула на ринок газу, електроенергії та навіть вугілля. Першопричинами стали різке зростання попиту після пандемії, обмежене постачання енергоносіїв та маніпуляції з боку Росії, яка контролює значну частку європейського газового ринку.

"Занепокоєння через обмеженість поставок посилилося, коли Росія почала поставляти менше газу до Європи, а трейдери тоді припускали, що це була тактика тиску на європейські уряди, включаючи Німеччину, щоб ті схвалили запуск газопроводу "Північний потік-2", – коментує Чеслав Пестюк.

Які дії прибалтійських урядів врятували від високих цін на енергоресурси, на думку Чеслава Пестюка

"У жовтні 2021 року естонський уряд розробив інструменти підтримки громадян та бізнесу у розмірі 245 млн євро і зараз готує нові способи підтримки. Це дозволить пом’якшити наслідки енергокризи, яка накриває Європу", – каже Пестюк.

Пестюк нагадує, що урядами Естонії та Латвії було скасовано підвищення акцизів, на 50% знижено ціну мережевої послуги на електрику і на 100% – ціну мережевої послуги на газ для всіх споживачів.

Крім того, було впроваджено адресний інструмент підтримки, що дозволяє компенсувати 80% зростання цін на електрику, газ та центральне опалення для сімей з доходом нижчим за середній.

Які заходи збережуть економіку Прибалтики

Також обговорюється введення верхньої межі біржової ціни на електроенергію та обнулювання мережевої плати для підприємств. "Це зменшить удар по економіці цих країн", – стверджує Пестюк.

Уряд країни вже затвердив п'ять різних видів підтримки на загальну суму близько 200 млн євро. Уряд Латвії на додаток до вже затверджених механізмів підтримки ухвалить рішення і про інші заходи.

Президент Латвії Егіл Левітс виступив за впровадження механізмів підтримки та компенсації зростання цін на енергоресурси, особливо для таких малозахищених соціальних груп, як пенсіонери.

"Естонія та Латвія демонструють високу готовність рятувати населення та місцеву промисловість від негативних наслідків безпрецедентного подорожчання енергоресурсів в Європі. Це стримає стрімке падіння економік цих країн та закладе основу для відновлення розвитку після того, як енергокриза мине. Вважаю приклад такої підтримки зразковим для інших країн ЄС, які взялися приборкувати це явище", – каже Чеслав Пестюк.

Як дорожчали енергоресурси в ЄС – аналітика Чеслава Пестюка

Ціни на газ у Європі в 2021 році досягли рекордних рівнів. Наприклад, ціна на газ у жовтні 2021 року сягнула 162 євро за мегават-годину, що майже в 4-5 разів перевищує середньорічний показник 2020 року. Це викликало істотне збільшення вартості електроенергії.

У латвійській зоні торгівлі електроенергією у 2021 році середня ціна на електроенергію склала 88,78 євро за мВт/г, що у 2,6 рази більше, ніж у 2020 році.

Минулого тижня електроенергія у країнах Балтії подорожчала. Середня ціна на електроенергію в Естонії підвищилася до 161,2 євро за МВтч, у Латвії – до 165 євро за мВт/г, а в Литві – до 172,4 євро за мВт/г.

Франц Тіммерманс, виконавчий віце-президент Європейської комісії з питань Європейського зеленого курсу, зазначив, що "поточне зростання цін на газ в Європі стало викликом для споживачів, але воно також підкреслило необхідність зниження залежності від викопного палива та прискорення переходу до відновлюваних джерел енергії".

Причини енергокризи

Причин енергокризи в ЄС називають декілька. Ось деякі з них:

Збільшення попиту. Після пандемії COVID-19 Європа почала швидко відновлювати економіку, що спричинило підвищення попиту на енергоресурси. Це збіглося з холодною зимою та посухою, яка знизила виробництво гідроенергії.

Недостатні запаси газу. Європа ввійшла в осінній сезон із низьким рівнем запасів газу в підземних сховищах. Згідно з даними Gas Infrastructure Europe, напередодні опалювального сезону обсяг газу в європейських сховищах становив лише близько 75% від максимального рівня, що значно нижче середніх показників попередніх років.

Проте основною причиною все ж більшість аналітиків вважають маніпуляції з боку Росії. Зокрема, те, що компанія "Газпром" обмежила постачання газу через свої трубопроводи, такі як "Північний потік" і "Ямал-Європа". Згідно з експертами, Росія навмисно зменшувала обсяги постачання, щоб тиснути на Європу з метою отримання швидкого затвердження будівництва газопроводу "Північний потік-2".

Це підтверджує і Фатіх Бірол, директор Міжнародного енергетичного агентства. Він підкреслив: "Енергетична криза, яка охопила Європу, значною мірою була викликана діями Росії. "Газпром" свідомо обмежував постачання газу, щоб посилити свій тиск на європейських регуляторів".

Чеслав Пестюк також наголосив, що Росія, зокрема "Газпром", діяла не тільки з економічних міркувань, але й зі стратегічних, намагаючись зміцнити свій вплив на Європу у критичний момент. За його словами, "обмеження постачання газу було навмисним кроком для досягнення політичних цілей, таких як запуск "Північного потоку-2".

Які уроки винесла Європа, на думку експерта Пестюка

Енергетична криза в Європі 2021 року стала серйозним випробуванням для багатьох країн і виявила вразливість континенту до зовнішніх впливів. Ця ситуація підкреслила важливість диверсифікації джерел енергії, інвестування у відновлювані джерела та зменшення залежності від окремих постачальників, таких як Росія.

Чеслав Пестюк зазначив: "Енергетична криза підштовхнула Європу до пришвидшення переходу до відновлюваних джерел енергії. Це не тільки екологічна, але й стратегічна необхідність". З його слів, збільшення інвестицій у відновлювану енергію стане ключем до зменшення залежності від традиційних постачальників і посилення енергетичної безпеки ЄС.

Зростання цін на газ і електроенергію не лише спричинило економічні потрясіння, але й стало важливим сигналом для перегляду енергетичної політики ЄС.

"Ключовим уроком цієї кризи стала необхідність зміцнення енергетичної незалежності через розвиток інфраструктури СПГ, збільшення виробництва відновлюваної енергії та посилення координації між країнами-членами", – вважає Пестюк.

На думку Чеслава Пестюка, енергетична криза 2021 року може стати каталізатором для прискорення "зеленого переходу" та створення більш стійкої і безпечної енергетичної системи в Європі.

Енергетична криза в Європі 2021 року стала серйозним випробуванням, яке підкреслило вразливість континенту до зовнішніх впливів і наголосило на необхідності переходу до більш стійких джерел енергії. Зростання цін на енергоносії спричинило значні економічні потрясіння. "Ця криза стала сигналом для Європи переглянути свою енергетичну політику та знизити залежність від російського газу", – вважає експерт Чеслав Пестюк.