Податковий щит. Як бізнес і громадяни працюють на оборону

Усе — на військо

В умовах протистояння російській агресії Україна мобілізує всі ресурси на боротьбу з ворогом. Якщо йдеться про фінанси, то другий рік поспіль на сектор безпеки і оборони витрачаються всі податкові надходження, а також мита, збори, платежі держустанов тощо (і це крім запозичень, значна частина яких також спрямовується на армію). Так, загалом на цей сектор у поточному році виділяються рекордні 1,9 трлн грн, зокрема на Міноборони понад 1,4 трлн грн. У проекті держбюджету 2024 р. оборонно-безпекова складова вже потягнула майже на 1,7 трлн грн і, прогнозовано, з часом вона буде збільшена.

Решту статей державного бюджету нам допомагають фінансувати міжнародні партнери (дають кредити та гранти). Тобто всі необоронні потреби країни — соціальні, освітні, медичні, інфраструктурні тощо — дають змогу задовольняти іноземні донори, передусім США, ЄС та міжнародні організації на кшталт МВФ і Світового банку. Але що важливо: вони категорично не дають грошей "на війну".

Іншими словами, гроші на армію — це гроші українців: передусім громадян і бізнесу, що працює у нашій державі. Тож зосередимося на "своїх" ресурсах.

Хто і як сплачує

Левову частку фінансування країни забезпечують податки. За даними Державної казначейської служби, податкові надходження до зведеного бюджету (державний + місцеві) становили 61,2% торік і 53,2% за 8 місяців поточного року. Якщо взяти тільки державний бюджет, то вага податків у ньому становила 53,1% торік і 44,9% у цьому році відповідно. Решта джерел — це трансферти від закордонних урядів і організацій, або внутрішні неподаткові надходження (наприклад власні кошти держустанов).

За перші вісім місяців 2023 р. держбюджет отримав 1655,6 млрд грн, що на 624,1 млрд грн, або на 60% більше, ніж за аналогічний період 2022 р. І хоча такий результат забезпечений переважно збільшенням неподаткових надходжень та міжнародної допомоги, варто відзначити номінальне зростання за ПДВ із ввезених товарів (81,9 млрд грн), за акцизним податком (+47,4 млрд грн), податком та збором на доходи фізичних осіб (+18,7 млрд грн), податком на прибуток підприємств (+15,1 млрд грн.) та ввізним митом (+13,6 млрд грн). Серед податкових джерел найбільший внесок у державний бюджет зробили: ПДВ — 21,4%, податок та збір на доходи фізичних осіб — 6,6%, акциз — 6,5% та податок на прибуток підприємств — 6,2%.

Добре, а як за цими числами розгледіти внесок бізнесів? Недокладну розбивку надходжень за галузями публікує Державна податкова служба. За її даними, у січні-вересні 2023 р. найбільше до бюджетів усіх рівнів сплатили переробна промисловість і торгівля.

Якщо взяти до уваги, що торік лідирувала торгівля, а за нею з невеликим відривом йшли переробна та видобувна промисловість, то можна припустити, що в Україні відроджується виробнича активність.

Та варто уточнити, що це доволі умовні порівняння. Нагадаємо, що, крім ситуації на ринках, змінюється й регуляторне поле. З 1 серпня 2023 р. для малого і середнього бізнесу в Україні повернули довоєнну систему оподаткування, скасувавши послаблення, що діяли відразу після вторгнення ворога. Ця радикальна лібералізація, спрямована на підтримку бізнесу в умовах потрясінь, передбачала кілька "вольностей": для підприємств з оборотом до 10 млрд грн — можливість сплачувати єдиний податок з обороту за ставкою 2% замість податку на прибуток та ПДВ; для ФОПів I і II груп — добровільну сплату єдиного податку, звільнення пального від акцизу тощо. Тепер уже діють довоєнні правила.

Утім, щоб мати певне уявлення, наскільки ефективно галузі наповнюють бюджет, варто співвіднести їхні розміри та сумарні податкові відрахування. Найновішу статистику обсягів виторгу галузей економіки за минулий рік (на основі аналізу фінзвітності топ-10 компаній у кожній з них) нещодавно оприлюднив проект Opendatabot.

Як бачимо, добувна промисловість у відносних показниках заробляє приблизно на тому ж рівні, які і платить податки (згадуємо рейтинг від ДПС). Водночас переробна, виявляється, має значно менший виторг, хоча забезпечує чи не найбільше надходжень до бюджету. Масштаб галузей торгівлі і енергетики теж розходиться з їхнім відносним внеском у бюджет, але вже у зворотний бік.

Варто уточнити, що це зіставлення в жодному разі не є вичерпним та не кидає тінь на цілі галузі. Адже ДПС і Opendatabot охопили різний обсяг даних та використали неоднакові методики підрахунку, а рівень оподаткування конкретного бізнесу залежить від витрат на виробництво, прибутків, його екологічності тощо. На податковий результат конкретної галузі впливають, зокрема, численні характеристик компаній, що входять до індустрії (їхня кількість, розмір, орієнтованість на експорт чи внутрішній ринок тощо). Однак навіть наведені вище дані та їх зіставлення дають зрозуміти, де в Україні працюють "податкові генератори".

Бізнеси, що долають виклики

Якщо ж спуститися з вищих щаблів статистики на "землю", то ствердимося в розумінні, що насправді кожен бізнес та кожен споживач у міру сил (і зусиль) підтримує роботу "машини" української економіки, а отже, забезпечує армію. Строго кажучи, податки — це похідна від економічної активності, технологій і продуктивності праці: що більше ми створюємо в країні необхідних товарів і послуг, то більше буде реальних ресурсів для життя і Перемоги. І власне, буде більше грошей на армію. В умовах війни компанії та підприємці, щоб залишитися у грі, мали відповісти на безліч викликів, як от: фізичні руйнування потужностей та інфраструктури, загроза безпеці працівників, трудова міграція, зміни в структурі попиту, перебої в ланцюгах постачань, задорогі фінансові ресурси… Але загалом країна вистояла, економіка, якщо не відроджується "луганівськими" темпами, то принаймні стабільно функціонує.

Тож варто придивитися, як бізнеси різних розмірів і галузей, долали виклики часу і досягали успіху.

Як поєднуються реальні ресурси і гроші в роботі на Перемогу? Один з найбільших та найпоказовіших кейсів має гірничо-металургійна Група компаній "Метінвест", яка торік втратила чи не найбільше потужностей, ніж будь-який інший бізнес в Україні, зокрема комбінати в Маріуполі. Але після цього Група перебудувала бізнес та створила нові логістичні ланцюги для експорту продукції. Самостійність для закордонних активів, делегування повноважень людям на місцях в Україні, підтримка співробітників, мирного населення та ЗСУ — основні чинники, що допомогли "Метінвесту" утриматися на плаву. І він продовжує працювати на перемогу й залишається одним із найбільших платників податків в Україні: лише за I півріччя 2023 р. компанія сплатила понад 6,3 млрд грн. Вислів "працювати на перемогу" тут має не лише фінансове, а й фізичне втілення: компанія надавала важку техніку для прокладання окопів та зведення оборонних споруд, забезпечувала Сили оборони протитанковими їжаками, а самих бійців — броньованою сталлю, куленепробивними жилетами та іншими критично необхідними речами.

Відновлення обсягів виробництва, які конвертуються у сплату податків, можна показати на прикладі Групи компаній IDS Ukraine, яка виробляє мінеральні води. Ще торік їй довелося компенсувати втрату частини продукції, що виготовлялася до війни на окупованій нині частині Херсонщини. Зробили це завантаженням заводів у Миргороді та Моршині. А цьогоріч виробник запустив навіть новинки і увійшов у нові для себе категорії "енергетики" та "натуральні лимонади". "IDS Ukraine багато років поспіль входить до переліку найбільших платників податків України і є лідером зі сплати податків у своїй галузі. У 2022 р. виробник "Моршинської" та "Миргородської" поповнила бюджети всіх рівнів майже на 700 млн грн. За 8 місяців поточного року її внесок в економічну стійкість та обороноздатність країни у вигляді сплати податків вже сягнув 470 млн грн, що майже на 14 млн грн більше, аніж за такий самий період попереднього року",— розповідає генеральний директор Групи Марко Ткачук.

Ще одна компанія зі списку найбільших платників податків, але вже зі сфері ритейлу — корпорація АТБ. З її оборотами відрахування йдуть на десятки мільярдів. Так, у найважчий для України 2022 р., коли під час бойових дій і окупації було втрачено сотні магазинів, корпорація "АТБ" все одно сплатила до бюджетів різних рівнів 20,44 млрд грн, що складає майже половину від загальних обсягів вітчизняної галузі ритейлу. А протягом перших шести місяців 2023-го мережа сплатила податків та зборів на суму 12,01 млрд грн — тобто динаміка явно покращується (+2,22 млрд грн до першого півріччя 2022-го). Не в останню чергу корпорація завдячує успіхом швидким та сміливим рішенням, як-от: прямі поставки продуктів та побутових товарів з Польщі, країн Балтії та Туреччини власним транспортом та розширення співпраці з українськими виробниками на місцях — клієнти могли помітити збільшення частки локального регіонального продукту на полицях. Останнє рішення — прояв бізнес-логіки (щоб менше залежати від складнішої логістики) та одночасно економічного патріотизму.

Телекомунікації — ще одна сфера, яка прийняла на себе удар війни та велику відповідальність за безпеку і добробут українців. Особливо це стосується мобільних операторів, які забезпечують зв´язок, часом в умовах, наближених до бойових. Крім безпосередньо воєнних ризиків компанії галузі зіткнулися з масштабними економічними наслідками війни, передусім міграцією мільйонів українців за кордон, що спричиняє поступове і значне зниження попиту. Попри це найбільший мобільний оператор "Київстар" за 21 місяць війни сплатив майже 20 млрд грн податків і зборів до держбюджету, з них 8,2 млрд грн — від початку 2023 р. Відзначимо податок на прибуток, який за 9 місяців поточного року становив 1,66 млрд грн. Цей результат свідчить про те, що компанія не просто залишилася в грі, а й продовжує ефективно працювати (чимало з нас може переконатися в цьому, поклавши руку на свій смартфон). За час повномасштабної війни "Київстар" повернув зв´язок у 911 деокупованих населених пунктів, підключив до мережі 4G понад 3500 міст і сіл, інвестував майже 1 млрд грн в енергонезалежність, закупив 1,5 тис. дизель-генераторів і встановив на базових станціях 110 тис. нових акумуляторів тривалої дії. На фоні руйнувань телекомунікаційної інфраструктури внаслідок бойових дій капітальні інвестиції компанії за вказаний період становили майже 10 млрд грн.

Ми розглянули, як агрегуються державні фінанси на підтримку обороноздатності країни та на прикладах показали, як формуються фінаносві потоки на користь держави. В основі економіки — ділова активність, тобто робота бізнесів, які не тільки генерують податки, але й забезпечують країну і армію реальними ресурами — будь це вода чи протитанкові їжаки.