Здати права і сидіти вдома. Як з українців будуть вибивати борги за комуналку

Боргів не оране поле

Депутати Верховної Ради Михайло Лаба, Ігор Кривошеєв і Анатолій Костюк (фракція "Слуги народу") запропонували законопроєкт №3613 "Про удосконалення порядку погашення заборгованості споживачів за оплату житлово-комунальних послуг". Цим проєктом депутати пропонують узаконити примусову реструктуризацію боргів населення за житлово-комунальні послуги, які сформуються станом на 1 жовтня поточного року.

Уже сьогодні борги за комуналку в Україні просто астрономічні. За даними Держслужби статистики, на 1 травня цього року українці заборгували всього 63,1 млрд грн, при цьому найбільше за постачання та розподіл природного газу - 25,6 млрд грн, і централізоване опалення та гаряче водопостачання - 20,5 млрд грн. Далі йдуть борги за електроенергію - 5,9 млрд грн, водопостачання - 5,3 млрд грн, утримання будинків та прибудинкової території - 4,9 млрд грн та вивіз сміття - майже 1 млрд грн.

В Україні вже приймалися закони про реструктуризацію боргів за послуги ЖКП - "ПРО реструктуризацію боргів по квартирній платі, платі за житлово-комунальні послуги, спожитий газ та електроенергію" (2003 р.) та "Про реструктуризацію боргів за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і комунальні послуги, що утворилися станом на 1 грудня 2006 р.". Але ці закони не передбачають реструктуризацію боргів, які виникли після 1 грудня 2006 р.

Чинне законодавство дозволяє постачальникам послуг судитися з боржниками, але суди, як правило, виносять рішення про те, що відповідач може погашати борги в розстрочку, тобто протягом декількох років. Крім того, більшість постачальників послуг не мають коштів для оплати судового збору, який необхідний при зверненні до суду, тому "судовий шлях вирішення проблеми боргів не найефективніший. Автори законопроєкту посилаються на дані Міністерства юстиції, згідно з якими в 2018 р. в органах виконавчої служби перебувало понад 250 тис. виконавчих документів на стягнення боргів за ЖКП на суму 1,8 млрд, але виконано було трохи більше половини документів на загальну суму 864,3 млн грн.

Депутати ще в 2016 р. прийняли закон, який дозволяє підприємствам ТКЕ і водоканалам реструктуризувати їх борги за енергоносії, тепер вони хочуть зробити те саме з населенням.

Примітно, що подача законопроєкту збіглася з узяттям на себе українським урядом зобов'язань перед МВФ підвищити платіжну дисципліну домогосподарств і розробити для підприємств ТКЕ адекватні інструменти для стягнення платежів, у тому числі за рахунок більш високих штрафів та спрощення законодавства.

Що тепер буде з боржниками?

Депутати пропонують у законопроєкті провести для населення примусову реструктуризацію боргів, які сформуються на 1 жовтня 2020 р., шляхом розстрочки їх виплати на термін до 5 років залежно від суми боргу та рівня доходу громадян.

При цьому Кабінет Міністрів буде встановлювати щодо кожної комунальної послуги індикативний розмір боргу, і досягнення цієї планки вимагатиме його реструктуризації.

Для реструктуризації боргів споживачі повинні будуть укласти з управителем будинку або з постачальником послуг відповідні договори, які передбачають щомісячне рівномірне погашення реструктуризованої заборгованості. При цьому платежі за реструктуризованими боргами і поточна оплата послуг не повинні перевищувати 25% від доходів працюючих громадян і 20% доходів для пенсіонерів, які отримують будь-які види соціальної допомоги. А якщо споживачі не встигнуть погасити борг, то термін договору буде продовжуватися до повного погашення.

Однак, крім пряників, законодавці пропонують встановити і порядок використання батога, який буде стимулювати споживачів укладати договори реструктуризації. Зокрема, постачальники комунальних послуг будуть звільнені від сплати судового збору при зверненні до суду будь-якої інстанції за стягненням боргу. Якщо суд присудить примусово стягнути борги за ЖКП, то з працюючого українця виконавча служба може списувати до 50% його зарплати. Однак навіть якщо боржник віддає частину зарплати, кредитори все одно можуть звертатися до суду і вимагати тепер уже стягнення боргу за рахунок майна боржника (але це за умови, що борги перевищують встановлений Кабміном індикативний розмір).

При цьому державний виконавець може винести рішення заборонити боржнику виїжджати за межі України, управляти транспортом, користуватися мисливською та іншою зброєю, ходити на полювання (спасибі, що не на риболовлю). Нагадаємо, що такі заходи обмеження свободи вже діють протягом кількох років проти боржників по сплаті аліментів.

Крім того, законодавці пропонують карати споживачів, які не платять за послуги роками. Якщо борг перевищує суму платежів за рік, то на боржника можна буде накласти штраф у розмірі 20% від суми боргу. Якщо розмір боргу перевищує суму платежів за 2 роки, то штраф збільшується вже до 30% від суми боргу, а якщо борг накопичився за 3 року - штраф зростає до 50% від розміру боргу.

Сьогодні розмір пені за несплату послуг ЖКП становить 0,01% за кожен день прострочення, тому за рік набігає сміхотворна штрафна санкція - 3,65%.

Гра в одні ворота

Експерт з питань ЖКП Олег Попенко вважає, що цей законопроєкт підвищить платіжну дисципліну в сфері ЖКП. Але прийняття тільки одного цього законопроєкту буде несправедливим - для споживачів послуг посилюється порядок стягнення боргів, але при цьому вони не отримують жодних механізмів захисту від зловживань з боку постачальників послуг. Наприклад, в Україні немає інструментів захисту прав споживачів ЖКП, і їх ніхто не захищає від того, що послуги можуть бути надані несвоєчасно або неналежної якості. "Не буде ж споживач по кожній платіжці, з якою він не згоден, йти до суду", - зазначив він.

За його словами, постачальники комунальних послуг можуть, наприклад, виставити рахунки за завищеними тарифами, але в Україні немає закону, який би дозволяв проконтролювати постачальника послуги і зупинити таке свавілля. "На жаль, Житлово-комунальна інспекція, яка працює в більшості європейських країн і яка контролює постачальників послуг, у нас в 2011 році була ліквідована", - сказав Попенко.