Висновки про вплив формули "Роттердам+" на економіку поки передчасні, - академік Геєць
Про це в інтерв'ю газеті "Україна молода" заявив директор Інституту економіки і прогнозування НАН України, академік Валерій Геєць, передають "Українські новини".
За його словами, в минулому році НАБУ звернулося до інституту з пропозицією провести експертизу формули "Роттердам+". Хоча інститут є науково-дослідним, а не експертними, дослідження провели. Однак озвучена директором НАБУ Артемом Ситником інформація про нібито встановленому експертизою шкоду в 15 млрд. грн. не відповідає дійсності.
"Я не знаю, про які збитки він говорив. Я не читав документ, на який він посилається. Якої шкоди? Отримали збиток від цієї ціни? Але тоді потрібно подивитися, наскільки збільшився видобуток вугілля", - зазначив Геєць.
Академік підкреслює, що в даний час у інституту немає інформації, яка б підтверджувала, що приватні вугледобувні підприємства отримували надприбуток в результаті використання формули.
"Цю експертизу ("Роттердам+") можна провести, але потрібно мати доступ до первинної бухгалтерської інформації. Наші фахівці брали участь в експертизі. Але за законом підприємства можуть не давати експертам інформацію. Я вам так скажу: за певних умов "Роттердам+" може мати право на життя. Але для цього потрібно провести всю логічний ланцюжок... Що стосується надприбутків - це питання як теоретичний, так і практичний. Є конкуренція? Що зараховувати в надприбуток? Тут треба залучати серйозних, знаючих людей, давати доступ до величезної кількості інформації, рік-півтора копатися. В США навіть дебати йдуть з таких питань", - заявив Геєць.
На його думку, робити якісь висновки з приводу впливу формули "Роттердам+" на економіку країни поки рано.
"Потрібно мати макроекономічну оцінку, вирахувати вплив на економіку. І мати деталізований міжгалузевий баланс, де енергетика виділена окремим рядком - електроенергія, газ, вода. Все це треба робити до того (як призначати експертизу)", - розповів учений.
За дослідження формули "Роттердам+" НАБУ заплатило Інституту економіки та прогнозування 180 тисяч гривень. Тендер не проводився, НАБУ сама вирішила, кому доручити проведення дослідження. Хоча, за словами Валерія Гейця, інші бюджетні організації в таких випадках, як правило, проводять тендер. "У Дніпрі всі закупівлі понад тисячу гривень ведуться через Prozorro", - зазначив він.
За словами Гейця, проведення подібних експертиз" є своєрідним бізнесом. Наприклад, експертиза для НАБУ дозволила заплатити співробітникам, які брали участь у дослідженні, зарплату в розмірі 15-20 тисяч гривень. У теж час він не хотів би перетворити інститут в комерційна установа.
"Для нашого інституту в широкому розумінні не є завданням поставити експертизи на потік. Експертиза - це бізнес. А я не хочу інститут перетворювати в експертну установу. Ми повинні займатися науковими дослідженнями", - підкреслив Геєць.
Нагадаємо, 3 жовтня 2018 року в ході засідання комітету Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції директор НАБУ Артем Ситник заявив, що НАБУ отримало економічний звіт про те, що формула "Роттердам+" була застосована безпідставно. "Встановлена сума коштів, незаконно отриманих в результаті застосування цієї формули. Ця сума становить 15 млрд гривень", - сказав Ситник. Він не уточнив, хто саме проводив економічний звіт. Згідно з даними сайту Prozorro, закупівлю економічного дослідження НАБУ провело в Інституті економіки та прогнозування НАН України.
