Політична турбулентність. Чому Morgan Stanley лякає українців падінням гривні
Українська запіканка
Отже, фірмове блюдо під назвою "українська запіканка" від західних "рестораторів" нині виглядає так: курс гривні до долара на кінець поточного року - 31 грн за долар; 2020-й - 32,5 (прогнозується посилення девальвації нашої валюти); темпи зростання валового продукту знизяться в цьому році з 3,5% роком раніше до 2,7%, а в 2020-му уповільнення посилиться до 2,6%. Крім того, Україна буде жити з істотним дефіцитом рахунку поточних операцій (в основному із-за погіршення торгового балансу товарів та послуг) - у діапазоні від 3,6 до 4% ВВП. Облікова ставка в 2020-му буде знижена до 14%; ставки за внутрішніми борговими зобов'язаннями до кінця нинішнього року знизяться з рекордних 20 до 16%, що теж, скажемо прямо, чимало.
Але це ми розглянули основні інгредієнти нашого фірмового економічного страви, але є ще й рецепт його приготування, щоб економічна модель запеклася як треба. Тут західні аналітики змогли досить лаконічно сформулювати потрібну рецептуру:
1. Політична невизначеність, плавно трансформуються в макроекономічну.
2. Зниження рівня іноземних інвестицій. Чому - див. пункт перший.
3. Подальше зростання тарифів на газ і продукуються цим висока інфляція (від себе додамо: таргет НБУ на цей рік може бути не досягнутий і індекс споживчих цін знову кинеться до позначки 10% за підсумками року).
4. Скорочення споживчих витрат домогосподарств. Чому - див. пункт третій (знову ж уточнимо, що скорочення платоспроможного попиту негативно вплине на динаміку оптової і роздрібної торгівлі, які були драйверами економічного зростання в 2017-2018 роках, додаючи тоді в скарбничку приросту ВВП настільки необхідні 1-1,5%).
Варто відзначити, що "українська запіканка" в руках шеф-кухаря Morgan Stanley вийшла вельми підгорілої. Але в НБУ, як зазвичай, не помітили загрози "підгоряння" національного ринку капіталу і відрапортували про те, що в найближчі місяці гривні нічого не загрожує, особливо враховуючи вал зерна і план по металу.
Слова брокера - не вітер в полі
Прогноз міжнародних аналітиків виявився холодним душем для багатьох українських економічних експертів, які після вильоту з передвиборної лижні їх кандидатів у президенти, можна сказати, перевзулися в польоті і вмить "позеленіли", почавши співати осанну нового фавориту. Виглядало це досить курйозно, особливо на тлі повної відсутності чіткої економічної програми лідера президентської гонки. В хід пішло універсальне аналітичне зброю: адже коли немає даних для логічних оцінок, можна поговорити про самоздійснених надії інвесторів, мовляв, достатньо, щоб вони подумали, що все буде добре, і так воно і буде, навіть без проведення реформ.
Джерело: НБУ
На щастя, ми живемо не у закритій економіці, і у нас завжди є умовний хлопчик у вигляді Morgan Stanley, який вчасно крикне: "А король-то голий!". Тим більше що хлопчик у даному випадку міцненький попався. Morgan Stanley - це найбільший американських фінансовий холдинг (до кризи 2008-го - інвестиційний банк), що представляє собою розгалужений конгломерат на світовому ринку капіталу. Досить сказати, що до складу холдингу входить один з найбільших, якщо не найбільший брокерський бізнес. Останнє важливо для нас з тієї причини, що брокер працює з клієнтами і оперує не своїм, а довірчим фінансовим ресурсом. А стало бути, думка цього інвестиційного коуча є визначальним для мільйонів великих і середніх інвесторів по всьому світу. І його оцінки перспектив української економіки дуже швидко можуть конвертуватися в наш інвестиційний успіх. Або неуспіх.
Секрет Полішинеля
Насправді Morgan Stanley відкрив секрет Полішинеля, давши прогноз щодо курсу гривні, який став несподіванкою лише для тих, хто лінується зазирнути, наприклад, на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.
Джерела: Morgan Stanley, МЕРТ
На кінець 2019-го МЕРТ прогнозує курс гривні до долара в розмірі 30,42, це зовсім небагато менше, ніж прогноз Morgan Stanley. Різниця в 58 копійок, що, враховуючи високу курсову волатильність нашої валюти, може бути перекрита протягом однієї торгової сесії. На кінець 2020-го прогнози також приблизно збігаються.
Після зимових успіхів гривні, коли вона зміцнилася по відношенню до долара США на 4-5%, в такий сценарій віриться насилу. Тут ментально ми ближче до вічно позитивному НБУ. Але, з іншого боку, деяку ясність може принести порівняння двох курсових циклів: вересень-2017 - березень-2018 і вересень-2018 - березень-2019.
Поведінка гривні восени минулого року було кілька атипово: замість спрямування на девальвацію наша валюта більше перебувала в так званому бічному тренді, хоча і з періодичними ослабленнями. Зимова курсова яма була порівняно із зимою 2018-го менш глибокої і дуже швидко змінилася тенденцією зміцнення.
Починаючи з лютого 2019 р. можна говорити про те, що динаміка гривні цілком збіглася з курсової історією лютого-2018. З однією відмінністю. У січні минулого року ми побачили нехай і не цілком чітку, але фігуру "плечі-голова", тобто частково сформований і сезонно завершений девальваційний етап. В цьому році такий "фігури" не було, а значить, кілька сезонних курсових провалів у нас попереду. І це підтвердила динаміка гривні в березні поточного року: тенденції до ослаблення нацвалюти виглядають більш чітко виражено порівняно з минулим роком. Отже, в найближчі місяці варто очікувати появу "плеча" (воно вже проглядається на графіку), а потім і "голови", на маківці якої буде зафіксований показник нової курсової ями.
Монетарна зашморг
Як ми вже писали, нинішня курсова стабільність була куплена за допомогою стиснення монетарної пружини. Операції НБУ та Мінфіну на відкритому ринку по випуску депозитних сертифікатів і ОВДП виконують роль своєрідних глобальних пилососів, які стерилізують ринки капіталу і абсорбують, як губки, зайву гривневу масу. А також виконують попутну завдання по залученню на внутрішній валютний ринок гарячих інвестицій міжнародних спекулянтів, завдяки чому створюється постійне непродуктивне (не пов'язане з істотним зростанням експорту) пропозицію валюти, яке в найближчі місяці ризикує змінитися таким же непродуктивним збільшенням попиту. Тим більше що підігрів ринку держборгу пояснюється, з одного боку, випуском коротких боргових інструментів (3-6 місяців), а з іншого - вкрай високими ставками прибутковості: 20% по ОВДП і 16% за ощадними сертифікатами НБУ (там і строки звернення кардинально менше).
Що стосується економічних параметрів, то фізичні обсяги експорту товарів та послуг у 2018-му знизилися на 1,6%, в той час як в 2017-му зросли на 3,8%. Це означає, що динаміка експорту поки підтримується більш-менш сприятливими цінами на наші сировинні товари на міжнародних ринках. Але їх обсяг скорочується.
У січні-лютому 2019-го забарахлив головний драйвер української економіки - торгівля. За вказаний період обсяги оптової торгівлі скоротилися на 5,7%, у зв'язку з чим було відзначено негативний вплив на загальний торговий індекс в розмірі мінус 3,9%. Поки продовжує зростати роздрібна торгівля (на 6,8%), що забезпечує позитивний внесок у загальний показник на рівні 2%. Кумулятивний індекс роздрібної та оптової торгівлі склав за підсумками двох перших місяців поточного року мінус 1,9%. У випадку з роздробом - роль локомотива виконує населення (за рахунок зростання реальних доходів, споживчого кредитування та трансферту трудових мігрантів). У той же час скорочення оптової торгівлі обумовлено спадом у промисловості.
У січні-лютому 2019 р. виробництво проміжних товарів (напівфабрикатів) скоротилося, за даними МЕРТ, на 7,1%, споживчих товарів з тривалим періодом використання - на 4,9%, інвестиційних, - на 1,2%, споживчих короткострокового використання - на 0,4%. У той же час за аналогічний період минулого року дані індикатори росли в діапазоні від 1 до 15,8%.
Уповільнення промислового ядра та оптової торгівлі може призвести до загального ослаблення економічної системи. Резерви монетарного стримування курсу вже практично вичерпані - підвищувати облікову ставку далі, вище 18%, буде складно. Більш того, нинішній її рівень лише забезпечує фондовим спекулянтам валютну дохідність до 24%, чого немає ні в одній іншій країні.
Та й сама облікова ставка вже в два рази перевищує поточний рівень інфляції, і це теж свого роду "монетарний оксюморон". Тут ми також виділилися серед всіх країн, що розвиваються. За великим рахунком, висока облікова ставка НБУ не просто "купує" дуже короткострокову курсову стабільність, але і попутно вбиває економічне зростання. Це свого роду "хіміотерапія", нищівна здоровий імунітет економіки.
Тим часом Мінфін перерахував рівень зовнішніх і внутрішніх боргів, які україна має виплатити в цьому році - 460 млрд грн. З урахуванням наявних джерел залучення фінансування не вистачає приблизно $4 млрд. На жаль, місія МВФ в контексті можливих результатів виборів може взяти тривалу паузу у виділення чергового траншу. У фонді вже дещо як навчилися працювати з тими політичними елітами, які у нас є, але поки не знають, як продовжувати співпрацю в разі перемоги "вакууму". Починаючи з травня може так статися, що єдиним працюючим органом влади в нас у країні залишиться уряд. Для прем'єра - це вікно можливостей, хоча його повноваження не поширюються на монетарну і курсову політику. Вже влітку нас можливий курсової дрифт між 28 і 30 з виходом на відкритий простір у кінці року або вже восени. Адже реінкарнація молодих, а старих персонажів "реформаторів" явно не схожа на пошук "нових осіб".