Пишіть у книгу скарг. Чому Єврокомісія не помітить донос "Нафтогазу" на "Газпром"
Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подала в Європейську комісію скаргу на антиконкурентні дії "Газпрому". Про це повідомив на своїй сторінці у Facebook топ-менеджер компанії Юрій Вітренко. Поки оприлюднені лише уривчасті відомості про суті скарги, однак Вітренко назвав це "новим фронтом" протистояння з "Газпромом", ймовірно, наступним після Стокгольмського арбітражу. "У цій скарзі ми детально аналізуємо, як завдяки "Північному потоку-2", блокування віртуального реверсу, контролю над компаніями на європейському ринку газу "Газпром" зловживає своїм домінуючим становищем і обмежує конкуренцію", - розповів Вітренко.
Незважаючи на крихти інформації про скарги, виходячи з її логіки і попередніх заяв Вітренко, приблизний перелік претензій "Нафтогазу" до "Газпрому" все ж збудувати можна.
По-перше, "Нафтогаз" вважає, що насамперед правила конкуренції в Європі (чому страждають ЄС і Україна) порушує будується зараз Росією "Північний потік-2". "Створюючи надлишкові транспортні потужності, "Газпром" переслідує відразу кілька цілей - знівелювати українську ГТС, заблокувати диверсифікацію європейського ринку газу через нові LNG-проекти. Супутнім ефектом є подорожчання транспортування газу для країн ЄС та України шляхом зміни транзитних потоків", - повідомив "Нафтогаз" на своїй сторінці в Facebook. Президент Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайло Гончар, пояснив, що "Газпром" на сьогодні контролює практично всі маршрути поставок російського газу в Європу - "Північний потік-1", "Північний потік-2", "Ямал-Європа", "Турецький потік", і єдине виключення з цього правила - маршрут через Україну. Якщо Росія збудує "Північний потік-2" і після цього відмовиться від транспортування свого газу через нашу країну, це буде означати повну монополізацію його потоків у руках "Газпрому".
За словами Михайла Гончара, чи не єдиним на сьогодні документом, який накладає на ЄС зобов'язання сприяти збереженню роботи української ГТС, є стаття 274 Угоди про Асоціацію між Україною і ЄС, відповідно до якої сторони повинні враховувати потенціал і можливості один одного при реалізації програм, планів і проектів розвитку існуючої інфраструктури доставки газу. "Її суть в тому, що Європа повинна брати до уваги те, що в нашій ГТС є вільні можливості, які дорівнюють потужностей "Північного потоку-2". Іншими словами, перш ніж будувати "Північний потік-2", Єврокомісія повинна була сказати "Газпрому", що спочатку будуть використовуватися мають можливості, а якщо їх буде не вистачати, будуть будувати різні "потоки", - сказав експерт.
Однак, на думку Гончара, Єврокомісія в упор цієї статті поки що не бачить, у чому він не раз переконувався, і це грає на руку "Газпрому".
Другим елементом скарги "Нафтогазу" є твердження, що "Газпром", всупереч антимонопольному законодавству, контролює європейські компанії, що працюють на ринку газу. "Наприклад, "Газпром" контролює таку компанію, як Wingas (газорозподільна компанія, розташована в Касселі, Німеччина. - ред.). За рахунок цього досягається встановлення більш високих цін у Німеччині, які впливають на ціноутворення по всій Європі, - і це також важливо для нас", - сказав Вітренко і пояснив, що "Нафтогаз" купує газ у Європі, і навіть за поточним контрактом з "Газпромом" після його перегляду Стокгольмським арбітражем існує прив'язка до європейських цін. "Тому для України важливі такі аспекти, як ціни в Європі, а також - чи не робить "Газпром" так, щоб вони були завищеними", - сказав він.
Крім того, "Нафтогаз" вважає, що "Газпром" порушує антимонопольне законодавство, не дозволяючи транспортувати газ в Європу іншим російським компаніям, наприклад - "Роснефти" і "Новатек", а також компаніям з Середньої Азії. "Якби на європейський ринок вийшов газ інших російських компаній, а також газ з Центральної Азії, це створило нові газові потоки, і ціна на спотовому ринку Європі знизилася б, і ми б отримали газ дешевше", - сказав Михайло Гончар.
Подана "Нафтогазом" скарга - не перша претензія до "Газпрому" з приводу порушення ним конкурентного законодавства в Європі. Ще в 2011 році Єврокомісія за скаргою Литви почала антимонопольне розслідування проти російського монополіста, яке супроводжувалося обшуками в офісах компаній-партнерів "Газпрому". Тоді Литва, яка на 100% залежала від російського газу, стверджувала, що платить найвищу в Європі ціну на газ - на 10-20% вище інших. По цій справі Єврокомісія вела розслідування діяльності "Газпрому" не тільки в Литві, але і в Латвії, Естонії, Польщі, Словаччини, Чехії, Угорщини і Болгарії. У 2015 р. ЄК подала "Газпрому" формальні звинувачення у завищенні цін на ринках Болгарії, Польщі та країн Прибалтики, а також у перешкоджанні вільному перетоку газу між країнами-покупцями. У підсумку тільки через сім років розслідування, в травні 2018 р., Єврокомісія і "Газпром" домовились - європейці не стали штрафувати "Газпром" (хоча його сума могла скласти близько $5 млрд), а "Газпром" зобов'язався дозволити вільний перепродаж свого газу між країнами ЄС, а також знизив ціни на паливо для країн Центральної та Східної Європи до рівня цін у Західній Європі.
Однак Михайло Гончар вважає, що в тому розслідуванні Єврокомісія продемонструвала свою слабкість - зібране її попереднім складом солідне досьє порушень "Газпрому" антимонопольного законодавства було зведено нанівець, і розслідування фактично було спущено на гальмах. Вимоги, на виконання яких погодився "Газпром", він так і не виконав тому, що так вимагала Єврокомісія, а тому що так диктував сам газовий ринок Європи. Тому експерт не має серйозних очікувань і від скарги на "Газпром" з боку "Нафтогазу". І рішення також може бути дуже швидким (нагадаємо, що скарга Литви розглядалася майже 7 років). Однак, на його думку, її все одно треба було подати, оскільки вона є ще однією цеглинкою у створенні критичної маси проблем для "Газпрому".
А за словами радника практики антимонопольного та конкурентного права юридичної компанії Arzinger Олександра Дякулича, щоб Єврокомісія почала розгляд скарги, потрібно довести негативний вплив на конкуренцію саме на ринках ЄС або хоча б на європейських споживачів.
"Антимонопольне право ЄС досить консервативне, і такі серйозні звинувачення, як зловживання домінуючим становищем, доводяться через конкретні факти і обставини, що спричинили конкретні негативні наслідки для стану конкуренції на ринку або інтересів споживачів. Чого, як ми розуміємо, у випадку з "Північним потоком-2" ще не сталося - газопровід поки не введений в експлуатацію, транзит газу через Україну поки повністю не припинений, і транспортна альтернатива у вигляді української труби для європейських компаній все ще доступна, і, як наслідок, ціни на транзит по новому газопроводу "Газпром" поки не завищував, - пояснив він.
Однак юрист зазначив, що такі справи в практиці Єврокомісії можуть тривати по кілька років, щоб забезпечити якісне розслідування, гарантувати права всіх зацікавлених осіб на ефективний захист, і т. д. При цьому він додав, що проблема "Північного потоку-2" знаходиться не тільки і не стільки в площині можливих порушень антимонопольного, скільки в політичній площині.
