Гібридна торгівля. Чому Трамп взяв бік Росії в її конфлікті з Україною в СОТ
Як Дональд Трамп не виправдав надій
Один дуже сумний наслідок конфлікту України з східним сусідом, завідомо багато більш великим і сильним: ми постійно шукаємо союзників. На заході, півночі та півдні, уважно дивимося і прислухаємося: хто що сказав, хто що подумали або пообіцяв зробити? Найуважніше прислухаємося до голосів з Брюсселя і Вашингтона: радіємо, коли нам обіцяють підтримку, сумуємо, коли співпрацюють з нашими ворогами.
Тепер ось Дональд Трамп настрій зіпсував: адміністрація американського президента встала на сторону Росії у знаковому справі СОТ з українського транзиту. Мова йде про українські претензії до Росії з-за того, що Москва наклала на Київ у січні 2016 р. транзитні обмеження, відрізавши українських експортерів від ключових ринків в центральній Азії і на Кавказі. Представники Росії заявили, що СОТ не має права розглядати українські претензії стосовно транзитних обмежень. Мовляв, російська сторона ввела обмеження, керуючись статтею 21 Загальної угоди про тарифи і торгівлю, яка дозволяє членам СОТ вдаватися до дій, які порушують їх зобов'язання організації, керуючись міркуваннями національної безпеки.
У СОТ в підсумку з цим доводом погодилися. А у Вашингтоні - підтримали рішення, що стало несподіванкою для багатьох у Києві. Адже в українському політичному істеблішменті вже звикли покладатися на підтримку американців і в територіальному конфлікті з РФ, і в прагненні переозброїти армію і підняти економіку... тобто ніхто не очікував, що ніби як головний прихильник вільної торгівлі - Америка - раптом стане на бік Росії як обмежувача цієї самої торгівлі. Та ще й у знаковому для західного світу конфлікті з Україною.
Насправді проблема там зовсім не україна і навіть не в її конфлікті з Росією. "Корінь зла" - в "важких" взаємовідносинах американського президента з Всесвітньою торговою організацією. Нагадаємо, що навесні цього року Дональд Трамп ввело загороджувальні мита на сталь і алюміній, що поставляються в США. Тим самим захистивши своїх металургів, але боляче вдаривши по промисловцям Китаю, Європи, Мексики і Канади.
Тепер належить розгляд до СОТ, і Америці напередодні дуже важливо показати світові обгрунтованість своїх дій, в тому числі посилаючись на прецеденти інших країн. Уряд США стверджує, що "спір, що стосується безпеки, має політичний характер, і тому лежить за межами компетенції СОТ". Цей же аргумент адміністрація Трампа використовує для виправдання введених цієї весни тарифів на сталь і алюміній.
Нагадаємо, що адміністрація Трампа наполягає на тому, що має право на свій розсуд вводити обмеження з міркувань національної безпеки. Інші ж члени СОТ, зокрема Канада, наполягають на тому, що країни (в даному випадку - США) повинні як мінімум аргументувати, чому вони застосовують статтю 21. А ще краще - довести необхідність її застосування.
Трамп проти СОТ
США, Євросоюз і Китай - головні світові торговці. Але США поки все-таки сильніше всіх інших, і це найбільш ємний і платоспроможний ринок в світі. Дональд Трамп прийшов до влади на обіцянках зробити все, щоб зберегти американська першість, в тому числі - у світовій торгівлі. І тепер він намагається свої обіцянки виконати. В тому числі, довівши, що Сполучені Штати можуть диктувати свої умови всім, включаючи основного регулятора світової торгівлі - СОТ.
29 червня популярний американський портал Axios з посиланням на джерело в оточенні Трампа повідомив: президент США хоче, щоб Штати вийшли з Всесвітньої торгової організації. За словами співрозмовника видання, Трамп "сотні разів" говорив високопоставленим чиновникам в Білому домі, що США вийдуть з СОТ. Президент США нібито в грубих виразах заявляв, що СОТ постійно водять Вашингтон за ніс. "Я не знаю, чому ми все ще перебуваємо в цій організації", - наводить слова Трампа джерело в його оточенні.
Правда, дуже скоро глава Мінфіну США Стівен Мнучин назвав перебільшенням інформацію, що Трамп планує вивести свою країну з СОТ. В інтерв'ю телеканалу Fox Business Мнучин заявив: "Тут немає сенсації. Тому всі, хто передає історію Axios як сенсацію, не праві. Я не буду використовувати наше улюблене вираз "фейкові новини". Президент був відвертий з нами і з іншими. Він стурбований з приводу СОТ, він вважає, що там є несправедливі аспекти. Він думає, що Китай та інші використовують це у своїх інтересах, але ми зосереджені на вільну торгівлю. Ось на чому ми зосереджені. Ламати бар'єри".
Це, втім, не знімає з порядку денного напруженість у відносинах між адміністрацією Дональда Трампа і керівництвом СОТ. Причина цієї напруженості - досить незграбні протекціоністські дії американського уряду, що діє за принципом: "Ми за свободу торгівлі, але якщо нам щось не подобається, то ми це заборонимо".
4 липня голова СОТ Роберто Азеведо заявив, що зростання числа обмежень в світовій торгівлі буде серйозною загрозою для економічного зростання країн G20. Його слова наводяться в доповіді організації про нові торгові обмеження в G20 і зрозуміло, що в першу чергу він мав на увазі саме американські загороджувальні мита, а також європейські, канадські і китайські відповіді на них. (При цьому "рикошетом" дісталося і Україні.)
За підрахунками СОТ, з жовтня 2017 року по травень 2018 року число обмежувальних заходів у торгівлі збільшилася вдвічі порівняно з попереднім звітним періодом. Нові обмеження з'явилися вже після періоду, зазначеного у звіті СОТ. "Протягом оглядового періоду було застосовано 39 нових заходів обмеження торгівлі, включаючи підвищення тарифів, посилення митних процедур, запровадження податків і експортних мит", - наголошується в документі. Азеведо закликав лідерів країн проявити стриманість у застосуванні нових заходів і "в терміновому порядку деэскалировать ситуацію".
Поки що не на користь України
Між тим, поки розгляду України з Росією з використанням механізмів СОТ, як правило, завершуються не на користь України. Так, 20 липня Всесвітня торгова організація оприлюднила рішення по справі спору Росії проти України щодо антидемпінгових заходів Києва щодо нітрату амонію з Росії. Україна програла по ключовим позиціям. Арбітраж СОТ задовольнив більшість вимог Росії, заявивши: "Українські влади діяли непослідовно у відповідності зі статтею 2.2.1.1. антидемпінгового угоди, відмовившись визнавати вказану ціну на газ для російських виробників і не надавши адекватного обґрунтування цього рішення".
Також арбітраж підтримав претензії Росії про те, що українська влада "діяли непослідовно" включивши в основний розгляд приватну компанію "Єврохім" бізнесмена Андрія Мельниченка. Відзначається, що демпінгова різниця, тобто різниця між внутрішніми й експортними цінами, у компанії була мінімальною. Нагадаємо, що Росія подала позов у СОТ після того як в 2014 р. Україна підвищила мита на нітрат амонію з Росії в три рази.
30 липня стало відомо про поразку України в іншому спорі з Росією в рамках СОТ. Мова йшла про скарзі України до Росії по питанню обмежень українського експорту залізничного обладнання. Арбітражна комісія СОТ цю скаргу відхилила.
В даному випадку Україна подала позов у СОТ до Росії в жовтні 2015 р. Він стосувався обмеження імпорту вагонів і стрілочних переводів з підприємств Крюківського вагонобудівного заводу, Дніпропетровського заводу стрілочних переводів, підприємства "Азовзагальмаш" і харківського машинобудівного завод ФЕД. У результаті обмежень на експорт української ж/д продукції в Росію з 2012 по 2016 рр. скоротився більш ніж у 20 разів - з $2,6 млрд до $95 млн.
Мабуть, українським посадовим особам пора змиритися з тим, що головним учасникам світової торгівлі глибоко байдуже, хто правий, а хто винен в конфлікті України з Росією. Україні потрібно намагатися стати самодостатньою, для чого не акцентувати увагу на експорті, а розвивати його у балансі з внутрішнім ринком. Наприклад, ті ж вагони, стрілки і колеса для складів зараз будуть дуже затребувані в самій Україні - в рамках технічного переозброєння транспортної інфраструктури.
