Енергетичний Євросоюз. Що дає Україні приєднання до ENTSO-E

У першій половині березня енергосистема України повністю синхронізувалася з енергомережею континентальної Європи ENTSO-E. Це рішення ухвалене 11 березня, а 16-го — проведено технічні операції з об'єднання енергосистем.

"Цей крок дозволить Україні отримувати електроенергію, якщо агресор продовжить знищувати нашу енергетичну інфраструктуру і тим самим зберегти стабільну роботу енергосистеми", — заявив голова правління НЕК "Укренерго" Володимир Кудрицький.

Україна приєдналася до ENTSO-E достроково. Цілеспрямовано цей процес стартував у 2017 р., а мав би закінчитися у 2023-му. 24 лютого поточного року, у день початку війни, НЕК "Укренерго" від'єднала українську енергосистему від мереж Росії та Білорусі. Протягом трьох наступних днів Україна успішно провела випробування щодо роботи енергосистеми в ізольованому режимі. Власне, таким випробуванням мали присвятити весь 2022 р., але цей процес прискорила війна.

"Синхронізація української енергосистеми з європейською знизить вплив Росії на Центральну та Західну Європу в енергетичному секторі, а також підвищить рівень енергетичної безпеки у всьому регіоні", — йдеться у повідомленні "Укренерго".

"Україна стала членом енергетичного Євросоюзу. Завершилося об'єднання української та європейської енергосистем. Тепер наша електроенергія тече до ЄС, а європейська — до України", — повідомив у Twitter президент України Володимир Зеленський.

Очевидно, до імпорту електроенергії з РФ та Білорусі, який і до війни вважався дуже скандальним та токсичним, Україна не повернеться ніколи. А приєднання України до європейської енергосистеми дає можливість аварійної допомоги із західного спрямування. А в мирний час — розвиток генерації та інвестиції в енергетику.

Європа підставить плече

Як розповів Володимир Кудрицький, досвід країн Східної Європи та Туреччини показує, що процес приєднання до ENTSO-E займає 7-10 років. Україні на те, щоб фактично відповідати європейському зразку в електроенергетиці, знадобилося п'ять років. За весь цей період як у генерацію, так і в мережі було вкладено 700 млн євро. За заявами голови Укренерго, три тижні війни українська енергосистема працює стабільно.

Останні докладні дані про роботу енергосистеми в "Укренерго" давали 14 березня: "Частота в мережі — 50 Гц. У мережі працюють усі види електростанцій: атомні, теплові, гідроелектростанції та ВДЕ. Рівень споживання стабільний, графік у межах норми. Обсяги виробництва електроенергії достатні для споживання населення, військових та інших споживачів", — йдеться у повідомленні компанії.

13 березня міністр енергетики Герман Галущенко також повідомляв, що енергосистема працює стабільно та у спеціальному скороченні споживання потреби немає. Він навів цифри: максимальна споживана потужність становила 14,5-15 ГВт, тоді як за звичайних умов і за такої погоди споживання становить 20 ГВт. Отже, споживання у період впало на 25-27,5%.

17 березня в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна" Галущенко розповів, що Україна має можливість отримувати електроенергію з Європи перетоком потужністю 2 ГВт для підтримки частоти, а також аварійну допомогу, якщо це буде потрібно. Зазначимо, поки що українська енергосистема працює самостійно. Для порівняння: Україна могла імпортувати з Росії 2,5 ГВт та 0,9 ГВт з Білорусі. Електроенергія з Білорусі займала більшу частину річного українського імпорту, але європейських потужностей вистачає, щоб його перекрити.

Теоретично потужність 2 ГВт дозволяє отримувати 17 520 млн кВт-год імпортної електроенергії на рік. Але Україні стільки не потрібно. За повний 2021 р. Україна імпортувала лише 1,1% від загального електроспоживання, або 1693,6 млн кВт-год. З цього обсягу 75,5% (1 278,5 млн кВт-год) прийшло з Росії та Білорусі, а 24,5% (415,1 млн кВт-год) надійшло зі Словаччини, Угорщини та Румунії.

Втім, потреби України в імпорті можуть зрости через бойові дії поблизу АЕС. Тому варто зазначити, що потужності 2 ГВт достатньо, щоб, наприклад, замінити в даних умовах генерацію Запорізької атомної електростанції. Як відомо, ЗАЕС було захоплено російськими окупантами 4 березня. Наразі на ній працює два енергоблоки потужністю по 1 ГВт.

В "Укренерго" зазначали, що українська енергосистема працювала стабільно і сама, навіть коли у критичний момент під час війни на 10 хвилин відключали два енергоблоки ЗАЕС. Це також стало доказом спроможності української енергосистеми та великим аргументом для приєднання до ENTSO-E.

"Яких руйнувань не зазнавала б наша енергетична інфраструктура, ми знаємо, що нам плече може підставити Європа та європейська енергосистема, у досить великому обсязі надати потужності, яких ми можемо потребувати", — констатував Кудрицький.

Мільярди майбутнього доходу

В "Укренерго" вважають, що після закінчення війни приєднання до ENTSO-E відкриє великі можливості перед Україною та Європою для розвитку ринків електроенергії та підтримки "зеленого переходу". У компанії перерахували ці перспективи:

• прихід на український ринок європейських виробників та постачальників електроенергії;
• підвищення конкуренції та розвиток ринкових механізмів;
• збільшення інвестиційної привабливості української енергетичної галузі;
• фізична можливість для українських виробників експортувати свою електроенергію до Європи;
• допомога європейським країнам у повному переході на відновлювані джерела енергії.

Після технічної синхронізації енергомереж слідує другий важливий етап — синхронізація ринків. Цей процес більше пов'язують із мирним часом. Насамперед, це відкриває можливість торгувати електроенергією з Європою.

"Ми говоритимемо про мільярди євро валютної виручки, яка буде доступна українським енергетикам від продажу електроенергії за кордон, — каже Кудрицький. — Наші споживачі зможуть отримати доступ до дешевшої електроенергії десь у Європі у певні періоди часу, і цим ми знижуватимемо витрати наших підприємств, нашої промисловості на електроенергію. Глобальний макроекономічний ефект від такого приєднання є дуже великим. Він обчислюється мільярдами євро щороку".

Незадовго до війни прем'єр-міністр Денис Шмигаль зазначав, що, за оцінками експертів Світового банку, синхронізація з ENTSO-E має приносити $1,5 млрд додаткових доходів щорічно.

Слід зазначити, що український ринок електроенергії є профіцитним, і тепер Україна має можливість розширити експорт. Вартість української електроенергії буде явно нижчою, ніж у Європі. Наприклад, якщо у лютому середня ціна на ринку на добу вперед в Україні була на рівні 2127,23 грн/1 МВт-год, то в Європі ціна електроенергії в цей же час становила близько 206 євро/1 МВт-год (6768 грн). Хоча рік тому ціна електроенергії у Європі була на рівні $60/1 МВт-год (1777 грн).

Щодо вартості імпорту, то, наприклад, електрика з Білорусі також була недешевою. За 2021 р. та 11 днів 2022 р. Україна заплатила за імпорт звідти 3,19 млрд грн, або $118 млн. Це близько 2700 грн за 1 МВт-год. Потенційно імпорт із Європи може бути не дорожчим за ту ж білоруську.

Вочевидь, Україна може конкурувати на європейському ринку за вартістю енергоресурсу. Європа зацікавлена у такій співпраці, бо Україна в майбутньому здатна покрити деякі дефіцити електроенергії під час переходу на "зелену" енергетику. Але поки що про ціну електроенергії та інші перспективи говорити зарано. Головне зараз — зберегти стабільну роботу власної енергосистеми та її потужності.