Зрада від Держстату. Звідки беруться жахи про зубожіння українців
Державна служба статистики оприлюднила свіжий звіт про структуру витрат українців в третьому кварталі минулого року. За результатами дослідження у формі опитувань і спостережень в 8081 домогосподарстві з'ясувалося, що вони у середньому витрачають на харчування близько половини доходу, а по більшості статей немає кардинальної різниці між міським і сільським населенням. Зате великий розрив у структурі витрат спостерігається між забезпеченими і незабезпеченими сім'ями.
Але спочатку кілька слів про методології. Державні статисти включають в загальні витрати домогосподарств не тільки витрати на споживання, але і засобу на допомогу родичам, купівлю нерухомості, капремонт, будівництво житла, придбання акцій, валюти, відрахування на депозити та деякі інші операції (неспоживчі витрати). При цьому можна порахувати просто всі витрачені гроші, а можна - загальні витрати, які також включається вартість спожитого продовольства з підсобного господарства, суми отриманих субсидій та пільг (на комуналку, транспорт, оздоровлення тощо). Саме другий варіант - загальні витрати домогосподарств - ми і розглянемо в даній статті.
Біля підніжжя піраміди
Отже, домогосподарства витрачають в середньому 8052,41 грн в місяць. У тому числі 47,8% - на харчування. І це без походів у ресторани та інші заклади громадського харчування, де сім'ї, якщо вірити Держкомстату, залишають за місяць в середньому всього 152 грн (сума виглядає заниженою, але не забуваємо, що у нас небагаті люди, особливо по селах, вкрай рідко відвідують такі заклади). Це свідчить, звичайно, не про те, що українці багато їдять, а про недостатність доходів, щоб продовжувати сходження на піраміду Маслоу.
Джерело: Держстат
У розвинених країнах витрати на харчування зазвичай не перевищують 20% доходів середньостатистичної сім'ї, а то й набагато менше. За результатами дослідження Міністерства сільського господарства США, Україна входить в топ-10 з 92 розглянутих країн з найбільшою часткою витрат на їжу в 2016 р. (хоча вона і трохи менше, ніж за свіжими даними нашого Держстату - 38%). Сусідство у нас не найприємніше: ось відповідна інфографіка Української асоціації постачальників торговельних мереж:
Все це прояв емпіричного закону, сформульованого німецьким вченим Ернстом Энгелем ще в XIX ст., згідно з яким частка витрат на їжу зменшується у міру збільшення доходу.
До речі, якщо в Україні розділити всі домогосподарства на 10 груп за рівнем доходу, то частка продуктів харчування у витратах найменш забезпечених сімей буде в два рази більше (63,7%), ніж найбільш заможних (33,7%).
Кому - хліб, а кому - видовища
Важливо не тільки те, як багато з сімейного бюджету йде на їжу, але і які саме продукти купуються. Тут у грошовому вираженні з великим відривом м'ясо та вироби з нього - понад 900 грн на домогосподарство на місяць. Це, звичайно, не тому, що ми країна найбільших м'ясоїдів, а через дорожнечу даних продуктів. На молоко, сир та яйця витрачається більше 500 грн, так само як і на хлібобулочні вироби. Але примітно інше: найбідніші домогосподарства сидять на хлібі, а також соняшниковій олії та жирах - на ці продукти у них йде 17,5 і 9,7% від загального бюджету на харчування у 2710 грн (у найзаможніших - 11,1 і 5,8% від 5408 грн), зате більше обмежують себе у м'ясі, рибі і фруктах - хоча за цими статтями відміну від забезпечених сімей не дуже велика. А ось найсильніший розрив з харчування поза домом: домогосподарства з 10% найбагатших витрачають на ресторани та інші заклади громадського харчування 9,2% свого бюджету на "проїдання", а найбільш незабезпечені - майже нікуди не ходять (0,8% таких витрат).
Джерело: Держстат
За іншими статтями кидається в очі багаторазова різниця між витратами на відпочинок і культуру найбідніших і найбільш заможних домогосподарств: 1,1% проти 4,8% від загальних витрат.
У містах і селах
У мегаполісах, згідно Держстату, витрати трохи більше - 9070 грн в місяць на домогосподарство, а ось розрив між малими містами і селами взагалі мінімальний - 7423 і 7364 грн відповідно. Але є значна різниця за деякими статтями: так, оплата житла і комунальних послуг обходиться в селах майже в два рази дешевше, ніж у великих містах (857,97 грн проти 418,72 грн), зате більше доводиться витрачати на те ж паливо для обігріву. На периферії менше користуються громадським транспортом, відпочинок відкушує в кілька разів більше від бюджету міських жителів. Все це цілком узгоджується з образом життя на різних за рівнем урбанізації територіях. Менш очевидний факт, що сільські домогосподарства вагоміше допомагають родичам та іншим людям: 420 грн в місяць порівняно з 225 грн містами (можливо, це пов'язано з трудовою міграцією).
Шанси для ринку і ризики для гаманців
Українська економіка потроху зростає. Якщо ж уважніше придивитися до загальній структурі витрат домогосподарств, то можна спрогнозувати, які ринки у нас мають великі перспективи зростання за умови підвищення доходів населення. В першу чергу звертає на себе увагу відносно занижена частка витрат за статтею "предмети домашнього вжитку і побутова техніка" - тут явно є відкладений попит. Також за найкращим сценарієм можна прогнозувати зростання сфери послуг (освіта, охорона здоров'я, культура і відпочинок, харчування в ресторанах). Останнє сприятиме і підвищенню українського ВВП, оскільки послуги здебільшого надаються за місцем, а не закуповуються за кордоном, як багато хто, особливо високотехнологічні товари. Однак цьому можуть заважати підвищуються витрати на продукцію і послуги з нееластичним попитом (коли споживання мало змінюється в залежності від ціни). Мова йде в першу чергу про комуналці, бензині, алкогольних і тютюнових виробах. Саме тут найбільші ризики для гаманців і в цілому купівельної спроможності українців, адже ціни в цих сегментах традиційно залежать від рішень державних органів. Ось і цього року традиційно заплановане підвищення тарифів на газ і електрику і вже збільшений акциз на сигарети, який, відповідно до Податкового кодексу, повинен підвищуватися аж до 2025 р. (в рамках угоди з Євросоюзом, де звикли боротися з шкідливими звичками ударами по гаманцю і нас до цього привчають).
А де ж зрада?
Але не будемо забувати, що офіційні дані, коли мова йде про доходи або витрати українців (а це дві сторони однієї медалі), сильно занижуються. Досить згадати, що середня зарплата по Україні в грудні нібито вперше в історії перевищила 10 тис. грн. У цьому випадку очевидно заниження заробітків, адже 32% нашої економіки, навіть за даними профільного міністерства, знаходиться в тіні. Так чому ж тоді витрати повинні бути 8052 грн на домогосподарство? Оцінюючи їх, державні статисти, звичайно, не механічно підсумовували цифри у відомостях, а проводили "польові дослідження", проте немає жодних сумнівів, що нічого не могло перешкодити сім'ї, яка погодилася взяти у ньому участь, не показувати частину своїх витрат, якщо є не зовсім легальний заробіток. Особливо "компактно" можна приховати витрати на дорогу споживчу техніку або, скажімо, депозитні вклади. Можливо, тому ми і бачимо просідання за відповідними статтями витрат у звіті Держстату.