Дорогі гроші. Українці більше не займають на весілля і похорони
Українці привчають себе бути більш розважливими у фінансовому плані, і уникати необдуманих походів у банк за кредитами. Ще кілька років тому Україну захльостував бум споживчого кредитування - комп'ютери, меблі, дорога електроніка, автомобіль, весілля - багато купувалося або оплачувалося в кредит, часто - під божевільний відсоток, який виявився у результаті непідйомним для фінансово малограмотного населення. Не маючи потрібних доходів, багато боржників для погашення старих кредитів брали нові, і в підсумку не одна тисяча сімей так і не змогла розплатитися з банками.
Період бездумного кредитування пройшов, і тепер населення, навчена гірким досвідом, намагається обережніше і прагматичніше оцінювати свої фінансові можливості, перш ніж відкрити двері банку.
За останні три роки частка українців, які вдавалися до кредитування, помітно скоротилася. Згідно з дослідженням компанії GfK Ukraine, у 2016 р. частка громадян, що звернулися в банк за позикою, склала 8,8%, тоді як в 2015-му їх було 10,6%, а в 2014-м - 13,5%.
На думку економіста Андрія Блінова, в 2014 р., особливо в першій половині, в українській економіці ще спостерігалася інерція фінансової стабільності: інфляція була помірною, курс піднімався в перші пару місяців лише до 8,6 гривень за долар. "Спочатку не просто багатьом, а й особисто прем'єр-міністру Арсенію Яценюку здавалося, що проблеми в економіці тимчасові: необхідно потерпіти 6-9 місяців, перекредитуватися у міжнародних організацій. Але до осені стала зрозумілою глибина конфлікту на Донбасі, для широких мас прийшло усвідомлення, що взагалі протистояння - це надовго, і питання далеко не тільки в платіжному балансі", - вважає він. Тому багато відповідальні позичальники (а населення в основній своїй масі залишається таким) почали розуміти, що треба дуже консервативно оцінювати майбутні доходи. "Ну і в цілому ділова активність знизилася, що знизило та власне попит на позики", - вважає економіст.
На думку фінансового експерта Олексія Куща, відсоток "окредитованого" населення знижується за рахунок зменшення доступних продуктів у сфері іпотечного та автомобільного кредитування, а також споживчих кредитів. "Основна причина - високий рівень процентних ставок, особливо за споживчими та картковими кредитами", - сказав він. Крім того, значно посилилися вимоги до оцінки кредитних ризиків і формування резервів, і в зв'язку з цим кількість потенційних позичальників, які задовольняють вимогам, істотно скоротилася.
На думку старшого економіста Центру економічної стратегії Дмитра Яблоновського, хоча реальні доходи населення зростали, але споживчі настрої залишалися на низькому рівні, що і стримувало попит на кредити.
Які ж кредити беруть українці? Який він, середньостатистичний позичальник? За даними GfK Ukraine, переважна більшість кредитів банки видавали без застави майна на строк три роки. Середня сума кредиту становить 10,7 тис. грн, а середня сума поточної заборгованості - 6 тис. грн.
Однак навіть отримавши імунітет від занадто сильного закредитования, українці все ще не навчилися тверезо співвідносити свої запити на швидкі гроші зі своїми фінансовими можливостями погашати взяті кредити - 16% позичальників мають борги за кредитом або навіть по комунальних платежах.
При цьому обслуговування кредитів все ще залишається для більшості населення напруженим. Наприклад, лише 1,2% опитаних можуть дозволити собі платити за кредитами і в змозі контролювати свої зобов'язання. Тільки 9% українців, які мають кредит, не відчувають негативного впливу на їх спосіб життя і фінансову поведінку, тоді як майже 36% опитаних змушені скорочувати витрати на продукти харчування і навіть шукати додатковий підробіток, щоб розплатитися з банком.
Виходячи з даних GfK Ukraine, українське суспільство - надмірно закредитовані. Ознака цього - частка тих, хто затримує платежі за поточними кредитами більш ніж на 30 днів, вище, ніж тих, у кого були прострочені платежі за вже погашеним кредитами. Іншими словами, українцям все складніше дотримуватися дисципліну обслуговування своїх боргів. Спектр причин надмірної закредитованості українців - досить широкий, але їх можна об'єднати в декілька груп, серед яких - падіння індексу заробітної плати і коливання рівня безробіття. А зростання індексу споживчих цін та обмінного курсу знижує купівельну спроможність населення, підвищуючи потреба в запозиченнях. Невипадково головною метою походу за кредитом є не придбання дорогих речей, а оплата щоденних витрат, яка фігурує в 44,3% випадків. На другому місці метою кредиту є покупка побутової техніки та електроніки (28,6%), потім йде ремонт квартири або будинку (9,3%), лікування (5,7%).
Купівля енергозберігаючих матеріалів або обладнання - це всього лише менше 4% випадків, розвиток або початок власного бізнесу - 2,5%
У той же час українці не надто охоче залучають кредити на цілі, які можуть дати ефект не одномоментно, а в більш тривалій перспективі. Наприклад, купівля енергозберігаючих матеріалів або обладнання - це всього лише менше 4% випадків, розвиток або початок власного бізнесу - 2,5%. Одержання освіти в кредит взагалі не користується популярністю - це всього лише 1,3% випадків, навіть менше, ніж весілля, похорони та інші сімейні події (2,3%) або погашення іншого кредиту (1,5%).
Чи буде змінюватися ситуація із залученням кредитів населенням? Олексій Кущ вважає, що так, і в кращу сторону. "Найближчим часом очікується незначне збільшення частки позик фізичних осіб за рахунок незначного зростання рівня реальних доходів. Основними напрямами кредитування буде малий бізнес, споживче кредитування і карти. Іпотека в умовах гривневого номіналу малоймовірна через відсутність довгих ресурсів. Автокредитування все більше буде перетікати в сегмент лізингових компаній, де нормативні вимоги м'якше", - прогнозує експерт.
На думку Яблоновського, зростання пропозиції кредитів стримує більш консервативна ризикова політика банків, яка буде пом'якшуватися по мірі поліпшення макроекономічної ситуації.
