Зеленський пообіцяв прибуток "Енергоатому". Як тарифи на електрику виростуть уже з липня

Ціна на електрику: скільки платимо сьогодні

Саме 30 червня закінчується термін дії продовженого Кабінетом Міністрів режиму ПСО (спецзобовʼязань, або public service obligation), функціонування якого дозволяє отримувати населенню електроенергію за тарифами, які практично не змінювалися останні чотири роки.

Зараз населення отримує електроенергію за фіксованим тарифом — 1,68 грн за всі кіловати незалежно від обсягу споживання. При цьому діють двозонні і тризонні коефіцієнти. У споживачів, які користуються двозонними лічильниками, тариф з 23:00 до 7:00 становить 0,84 грн, решту часу — 1,68 грн. У власників тризонних лічильників у пікові години споживання (з 8:00 до 11:00 та з 20:00 до 22:00) діє підвищений тариф у розмірі 2,52 грн за 1 кВт·год, у звичайний час (з 7:00 до 8:00 і з 11:00 до 20:00) — звичайний тариф — 1,68 грн, в нічний час (з 23:00 до 7:00) — 0,672 грн. У середньому ж по країні (з урахуванням зонного обліку) тариф для побутових споживачів становить близько 1,6 грн за 1 кВт·год.

Проте кінцева ціна на електроенергію для побутових споживачів складається з безпосередньо вартості самої енергії на ринку, тарифу на її транспортування високовольтними мережами, розцінок на розподіл по низьковольтних мережах обленерго, тарифу на поставку і податків. У середній ціні 1,6 грн безпосередньо транспортна складова становить 1,51 грн за 1 кВт·год, а на генерацію, яка власне і виробляє цю електроенергію, залишається тільки 0,09 грн.

Скільки має коштувати електроенергія

Заступник міністра енергетики Юрій Бойко на своїй сторінці в Facebook зазначив, що якби влада не стримувала тарифи на електроенергію для населення і не вводила режим ПСО, то тарифи ще з липня 2019 р. були б набагато вищі, ніж сьогоднішні і, крім того, відрізнялися б в залежності від регіону. Зокрема, у Києві і Дніпропетровській області вони б становили 2,6–2,96 грн за 1 кВт·год, в Івано-Франківській і Луганській областях — 3,7–4 грн. Різниця пояснюється просто: в кожній області свій тариф на розподіл енергії місцевими мережами і в залежності від регіону він може відрізнятися втричі. Зокрема, такий розкид залежить від густоти заселеності: чим менше абонентів, тим дорожче доставляти електрику домогосподарствам.

При цьому влада вже роздумує про можливе підвищення тарифу. Зокрема, НКРЕКП раніше розглянула три варіанти подальшого розвитку подій. Перший передбачає, що вчергове тарифи підвищувати відмовляться. Другий — підвищення буде відбуватися поетапно протягом 2021 р.: на 15% з 1 травня і з 1 вересня цього року, і таким чином тариф до осені зросте до 2,22 грн за 1 кВт·год. І це буде приблизно мінімальна економічно обгрунтована ціна, яка покриває витрати на виробництво і транспортування електроенергії.

Однак у травні, як ми бачимо, збільшення розцінок не було. Тому, ймовірно, може бути реалізований третій варіант — підвищення одразу на 30% з 1 липня цього року, а в подальшому, вже в 2023 р., можливе нове подорожчання — до 3,48 грн за 1 кВт·год.

Вибір невеликий: чи подорожчає електрика в 2021 р.

До підвищення тарифу для населення владу підштовхує проблема перехресного субсидування — коли побутові споживачі отримують дешеву електроенергію за рахунок ресурсу державних компаній. У цьому контексті, звичайно, потрібно зазначити, що сама електрика дорожчає через збільшення частки "зеленої" генерації (у якої держава зобов'язалася викуповувати ресурс за кратно завищеними тарифами). Але як би там не було, щоб утримати сьогоднішній прайс для населення, зокрема, НАЕК "Енергоатом" половину виробленої електроенергії зараз повинен продавати по 0,18 грн за 1 кВт·год. Однак таке перехресне субсидування веде до збитків — за минулий рік їх у "Енергоатома" було 4,8 млрд грн замість запланованого прибутку в 1,6 млрд грн.

За словами Юрія Бойка, підвищення тарифу для населення, яке споживає близько 31% виробленої електроенергії, дозволить поліпшити фінпоказники енергетичних держкомпаній.

"У разі зростання ціни на електроенергію для побутових споживачів увесь додатковий обсяг грошей буде спрямований виключно на поліпшення фінансового стану державних виробників і частково буде повертатися до державного бюджету України у вигляді дивідендів", — запевнив Бойко.

Але чи піде цим шляхом влада, поки не зрозуміло. Правда, президент Володимир Зеленський під час своєї пресконференції 20 травня заявив, що "Енергоатому" поставлена задача домогтися за підсумками цього року прибуткової роботи. І при цьому встановлена досить висока планка прибутку — на рівні $500 млн.

Керівник аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій підрахував, що для цього "Енергоатом" повинен отримати прибуток до оподаткування у розмірі $610 млн, або в 23 рази більший, ніж в 2020 р. "Щоб досягти такого чудесного результату," Енергоатому" потрібно продавати електроенергію цього року на 35% дорожче, ніж в 2020 р. У I кварталі 2021 р. середня ціна продажу була на 25% нижчою, ніж у 2020 р. Це означає, що в II–IV кварталах "Енергоатом" повинен серйозно надолужити: збільшити середню ціну продажу електроенергії на 50% в порівнянні з тим, що було в 2020 р. і I кварталі 2021 р. Тобто виходить, що президент анонсує суттєве підвищення цін на електроенергію до кінця року?" — розмірковує він.

Фактично влада зараз стоїть перед дилемою. Перший варіант: залишити тарифи на нинішньому рівні, щоб не дратувати населення, але тоді потрібно готуватися до того, що великі держкорпорації (наприклад, "Енергоатом") не вийдуть цього року в прибуток і, відповідно, бюджет не отримає дивідендів. Другий варіант: підвищити тарифи, заробити гроші для бюджету, але при цьому ще більше втратити популярність в народі.

Чіткої відповіді на питання, чи будуть підвищуватися тарифи для населення і якщо так, то коли і наскільки, влада дати так і не наважується. Тим часом чим далі в часі відсувається прийняття непопулярних рішень, тим гострішою стає проблема і тим дорожче в майбутньому обійдеться її рішення.