Приманка для спекулянта. Навіщо уряд продовжує душити економіку безгрошів'ям

Ставки все вище

Міністерство фінансів при розміщенні ОВДП вже вкотре для продажу цих цінних паперів було змушене підвищити ставки їх прибутковості.

Зокрема, на аукціоні 13 жовтня Мінфіну при розміщенні дворічних ОВДП на 1,13 млрд грн довелося збільшити ставки прибутковості на 32 базисних пунктів — до 10,82% річних.

Тижнем раніше — 6 жовтня — Мінфін підвищив ставку дохідності відразу на тримісячні, річні і трирічні ОВДП. Зокрема, тримісячні ОВДП він розмістив на 1,57 млрд грн за ставкою прибутковості 7,19% річних, тоді як у кінці вересня прибутковість по таких паперах він обмежував на рівні 7% річних. Облігації строком обігу 1 рік на суму 1,1 млрд грн в цей день Мінфін розмістив під 9,89%, тоді як тижнем раніше — під 9,5%. Трирічні ОВДП на 728,55 млн грн були розміщені під 10,95% річних, а на початку вересня ставки прибутковості по таким же паперам були 10,46%.

У кінці вересня була та ж картина — Мінфіну на аукціоні 29 вересня більшу частину виручки з 2,04 млрд грн приніс продаж семимісячних ОВДП, при цьому ставки прибутковості були підвищені до 8%.

Чому спекулянти виходять з ОВДП

За словами економічного експерта Олексія Куща, в минулому році Мінфін розкрутив піраміду ОВДП, підвищивши прибутковість до 20%, у результаті чого ними зацікавилися іноземці. "Нерезиденти стали заходити на наш ринок, заводити спекулятивний капітал, валюта почала тиснути на гривню в бік ревальвації. Відповідно, гривня зміцнилася, і інвестори отримали за рахунок цього додатковий дохід — на 10% більше, валютна дохідність у них була на рівні 30%. За сьогоднішніми мірками така прибутковість — глибокий космос, адже в інших країнах вона становить 3-4%, в США — менше 1%. Україна була наче велика біла ворона на карті фінансових спекуляцій ", — пояснив він.

Однак політика Мінфіну за ставками ОВДП грунтувалася на монетарній політиці НБУ, яка по відношенню до економіки була досить жорсткою — регулятор певний період підтримував високу облікову ставку на рівні 18% — саме цим пояснювалася і висока прибутковість по ОВДП.

Олексій Кущ пояснив, що в поточному році ситуація кардинально змінилася: на НБУ обрушилася критика з приводу того, що банки не кредитують економіку, а заробляють на ОВДП, і він знизив облікову ставку до 6%.

"Разом зі зниженням облікової ставки пішли вниз і пов'язані індикатори, такі як ставки на первинних аукціонах з ОВДП. Папери стали продаватися з прибутковістю 7-8% річних. За такими ставками ОВДП стали нецікаві іноземним інвесторам, вони розцінили це як посилення ризиків і почали виходити з спекулятивних інструментів, продавати ОВДП і виводити гроші. Якщо раніше піраміда ОВДП була 126 млрд грн, то зараз — менше 80 млрд грн, а 46 млрд грн за цей рік вивели ", — розповів експерт.

Про те ж 8 жовтня говорив і голова Ради НБУ Богдан Данилишин — за його словами, тільки за попередній тиждень обсяг гривневих ОВДП у власності нерезидентів скоротився на 1,9 млрд грн, і це свідчить про прискорення виходу нерезидентів з державних цінних паперів, номінованих у нацвалюті .

Вернись, я все пробачу

За словами Олексія Куща, облікова ставка має дуже опосередкований вплив на кредитування економіки України: банки як не видавали достатньо позик, коли вона була високою, так і не роблять цього після її зниження. Зате зниження ставок вбило привабливість ринку ОВДП. Тому тепер дані цінні папери купують або держбанки, або банки, які отримують під це рефінансування.

Однак рефінансування, як пояснив експерт, — це емісійна схема покупки ОВДП, тільки через посередництво комерційних банків. Але вона має обмеження за обсягом емісії, і ліквідність держбанків також не нескінченна, вона закінчується. "Тому Мінфін підвищує на 1-1,5% ставки по ОВДП, щоб намацати інтерес з боку спекулянтів. Це спроба знайти нову точку прибутковості, щоб почати залучати гроші з ринку", — вважає Кущ.

За його словами, зацікавленість фінансових спекулянтів в українських ОВДП почне повертатися після подолання ставками прибутковості позначки в 10% річних, а вже активний інтерес буде після досягнення позначки в 15%.

Однак Олексій Кущ застерігає, що у цього процесу є і зворотна сторона: чим вище ставки за державними цінними паперами, тим менший інтерес інвесторів вкладати в реальну економіку: "У приватного капіталу є вибір: вкладати гроші в бізнес і розвивати його, або купити ОВДП і бути рантьє. І, встановлюючи ставку по ОВДП в 15%, держава формує прошарок рантьє ".

"Нафтогаз" вирішив перестрахуватися

Утім, не тільки Мінфін прагне брати в борг у несприятливих умовах. НАК "Нафтогаз України", який показує великі збитки, вирішив на суму $335 млн достроково викупити свої єврооблігації з погашенням у 2022 р. Фінансувати викуп передбачається за рахунок випуску нових євробондів з великим терміном обігу, щоб продовжити погашення свого боргу. Якщо ж пропозицій від інвесторів буде недостатньо, то "Нафтогаз" готовий включити в цю суму викупу і облігації з терміном погашення в 2024 р., які також були розміщені їм у 2019 р.

Нагадаємо, що "Нафтогаз" у минулому році розмістив єврооблігації з погашенням у 2022 р. номінальним обсягом $335 млн і з купоном 7,375%, а також єврооблігації з погашенням у 2024 р. номінальним обсягом 600 млн євро з купоном 7,125%. Тепер перші з них він пропонує викупити за ціною 102,875% від номіналу, другі — по 98,25% від номіналу.

На думку Олексія Куща, наміри "Нафтогазу" продовжити терміни погашення своїх боргів пов'язані з двома чинниками. Перший: уряд у кінці минулого і цього року "роздів" цю компанію: спочатку у вигляді авансових податкових платежів забрав кілька десятків мільярдів гривень, а в травні-червні вивів 44 млрд грн у вигляді податкових авансових платежів і дивідендів. "Уряди Гончарука і Шмигаля знекровили "Нафтогаз", забравши зокрема й гроші, які він отримав від "Газпрому", — сказав він.

Другий фактор — просідання цін на газ: у 2019 р. Напередодні наближення дати переукладення нового транзитного контракту з "Газпромом" "Нафтогаз" сформував великі запаси. Однак після того, як контракт був укладений, ціни на блакитне паливо впали, а гривня — девальвувала. Тому продаж газу, закупленого раніше за вищою ціною, може принести збитки.

За словами Олексія Куща, рефінансування боргів ускладнить анбандлінг НАК. "Якщо розділити "Нафтогаз" і виділити з нього "Укргазвидобування", то борги залишаться на "Нафтогазі". Хто їх буде віддавати? Держава. Тому з точки зору необхідності якнайшвидшого розсічення "Нафтогазу", будь-яке рефінансування — це відстрочка розсічення. Я думаю, що цим і диктується постійне бажання "Нафтогазу" рефінансувати борги", — сказав експерт.

На його думку, "Нафтогаз" зможе рефінансувати облігації орієнтовно під 8% річних у доларах і близько 7% — в євро.