Український бізнес у Росії і російський в Україні. Що змінилося за роки війни

Паливно-енергетичний сектор

В 11 з 24 українських обленерго має частки російський бізнесмен-націоналіст Олександр Бабаков. Він займав посаду віце-спікера Держдуми РФ під час російської анексії Криму, і з цієї причини, точніше, за свою роль у процесі перебуває під санкціями країн Заходу. Також Бабаков фігурує у так званих "Панамських паперах".

Мова йде про групу VS Energy — найбільшому приватному гравцеві на енергетичному ринку в Україні після ДТЕК Ріната Ахметова. VS Energy підконтрольні "Київобленерго", "Рівнеобленерго", "Херсонобленерго", "Кіровоградобленерго", "Житомироблэнрго", "Одесаобленерго", "Чернівціобленерго", "Севастопольенерго", група також має частку в "Миколаївобленерго" і "Хмельницькобленерго". Кінцеві бенефіціари VS Energy — росіяни Воєводін, Гінер, Бабаков і Шаповалов.

Однак у березні 2017 р. російська VS Energy переписала бізнес в Україні на нерезидентів. Кінцевими бенефіціарами через VS Energy International NV стали громадяни Німеччини Олег Сизерман і Марина Ярославська, а також громадяни Латвії Віліс Дамбинс, Артурс Альтбергс і Валтс Вигантс. VS Energy International NV, в свою чергу, є 100%-ним власником ТОВ "ВС Енерджі Інтернейшнл Україна".

У свою чергу, компанії "Енергетичний стандарт" російсько-українського бізнесмена Костянтина Григоришина належать частки в "Вінницяобленерго", "Луганське енергетичне об'єднання", "Полтаваобленерго", "Чернігівобленерго", "Сумиобленерго".

"Альянс Ойл Україна" працює на українському паливному ринку з 2000 р. З 2014-го нафтотрейдер входить до складу російської "Незалежної нафтогазової компанії" Едуарда Худайнатова.

Займається крупно - і дрібнооптової реалізацією світлих нафтопродуктів української "Укртатнафти", а також білоруських Мозирського НПЗ і "Нафтан". "Альянс Ойл Україна" — ексклюзивний постачальник нафтопродуктів для мережі АЗС Shell.

"AMIC Україна" — українська "дочка" австрійської компанії Amic Energy, що розвиває бізнес в Україні з 2015 р. Мережа Amic Energy налічує 240 автозаправних станцій, викуплених у російського "Лукойлу" за $300 млн в травні 2015-го. Компанія володіє чотирма нафтобазами і одну орендує.

Ще в 2010 р. російська компанія "Газпром нафта" створила ТОВ "Газпромнафта Лубрікантс Україна" з юридичною адресою в Києві. У прес-службі "Газпром нафти" пояснили, що компанія є "дочкою" "Газпромнафта-мастильні матеріали" — підрозділи ПК, який курирує цей бізнес. Сьогодні ця компанія продовжує активно працювати в Україні під назвою "ТОВ "Газпромнафта – мастильні матеріали".

У 2008 р. з'явилася інформація про те, що компанія ДТЕК планує купувати шахти в Росії. Але тільки в червні 2012-го ДТЕК купив в Ростовській області Росії у ТОВ "Ростовський антрацит" за $39 млн 100% акцій ВАТ "Шахтоуправління "Обухівська", 100% акцій ВАТ "Донський антрацит" і 66,7% акцій ТОВ "Сулінантрацит", яке потім було об'єднано з "Донським антрацитом". Промислові запаси вугілля цих активів оцінюються в 136 млн т.

У жовтні 2017-го росіяни намагалися експропріювати активи Ріната Ахметова в РФ. ТОВ "Шахтинське електромонтажне налагоджувальне управління" подало до Арбітражного суду Ростовської області позов про визнання банкрутом компанії "Шахтоуправління "Обухівська". Для ДТЕК його російські шахти були важливі тим, що за їх рахунок обслуговувався і погашався борг в розмірі $436 млн перед російським Сбербанком — фактично весь прибуток від їх діяльності йшов на це. В 2017 р. від нападок вдалося відбитися, хоча в 2018-му ВАТ "Шахтоуправління "Обухівська" скоротило чистий прибуток за російськими стандартами бухобліку (РСБО) на 7,1%, до 2,2 млрд рублів (близько $66,7 млн). Виручка підприємства зросла на 21,3% – до 13,7 млрд руб., при підвищенні собівартості на 21,1%, до 6,7 млрд рублів. У той же час друге підприємство ДТЕК в Ростовській області – ВАТ "Донський антрацит" – в 2018 р. отримало 709,3 млн рублів чистого збитку за РСБО проти 453 млн рублів чистого прибутку в 2017 р.

Агропромисловий сектор

Агрохолдинг "Миронівський хлібопродукт" (МХП) в 2013 р. завершив угоду з купівлі в Росії агрокомпанії "Воронеж Агро Холдинг" (належала заснованому Іваном Тырышкиным "Русгрэйн Холдингу"). В кінці січня 2014-го МХП повідомив, що планує вкласти в розвиток російської компанії $20 млн. Сумарна площа земель у Воронезькій області, які відійшли МХП по угоді з "Русгрейн Холдинг", становила приблизно 40 тис. га. Проте вже 8 червня 2015 р. була завершена угода з обміну зернопромислових активів ТОВ "Бориспіль Агро Холдинг" у Воронезькій області на активи ТОВ "Агрокультура" у Львівській, Тернопільській, Івано-Франківській областях. Зараз ніякого бізнесу у МХП в РФ немає, про що керівництво компанії заявляє офіційно.

Дивна історія сталася з холдингом "Нібулон" — одним з найбільших виробників зерна в Україні. В 2019-му в РФ з'явилося однойменне ТОВ. Українському "Нібулону" довелося відхрещуватися і офіційно заявляти, що ніякого бізнесу з РФ холдинг не веде і не збирається. "Ми не ведемо ніяких торгових відносин з російськими та іншими компаніями пострадянських країн, починаючи з середини 90-х років. З 2013 р. ми також припинили придбання товарів та обладнання, які були виготовлені на території Росії або її підприємствами. Таким чином, жодних економічних наслідків для компанії та генерального директора від введення цих санкцій немає", — підкреслили в "Нібулоні".

"Кернел", одна з найбільших українських аграрних груп, в 2011 р. купила великого російського виробника соняшникової олії "Російські масла" з кількома олійноекстракційними заводами. Вартість угоди по придбанню "Кернел" російської компанії оцінювалася $60 млн. "Російські масла" володіли трьома олійноекстракційними заводами (МЕЗ) в Краснодарському та Ставропольському краях загальною потужністю переробки 400 тис. т насіння соняшнику на рік. Компанії, зокрема, належали "Усть-Лабінський эфірномаслоекстракційний комбінат "Флорентіна", "Невинномиський олійноекстракційний завод" і "Масло Ставропілля". Невинномиський олійноекстракційний завод "Кернел" продав в 2014 р. за $10 млн.

15 квітня 2016 р. група "Кернел" продала два олієекстракційних завода в Росії за 800 млн руб. (близько $12 млн за курсом ЦБ РФ).

Компанія "Українські аграрні інвестиції" (УАІ) раніше належала російській ONEXIM Group. Холдинг УАІ був створений в 2005 р. з ініціативи засновника російської інвестиційної компанії "Ренесанс Капітал" Стівена Дженнінгса. До 2009 р. компанія орендувала 286 тис. га в 16 областях України. Але із‑за дефіциту оборотних коштів вона обробляла тільки четверту частину цих земель.

Коли в 2012 р. "Ренесанс" перейшов під контроль російської групи "Онексім", на ринку заговорили про продаж УАІ. Але це відбулося тільки в червні 2017 р., коли власником холдингу УАІ стала компанія "Кернел". Точніше, засновником УАІ є компанія "Фестмед Менеджмент Лімітед" (100% власності). Кінцевий бенефіціарний власник — Андрій Веревський (власник "Кернела").

Антимонопольний комітет України (АМКУ) у травні 2017 р. дозволив компанії Jerste BV (Амстердам, Нідерланди), що входить до агрохолдингу "Кернел", придбати акції агрохолдингу УАІ. 2 червня того ж року "Кернел" завершив операцію з придбання 92,1% частки в УАІ. 12 червня "Кернел" закрив операцію з купівлі 7,9% частки в сільськогосподарському бізнесі. "Кернел" виплатив $155 млн готівкою за 100%-ну частку в бізнесі.

Транспорт і логістика

Російський бізнесмен Олексій Федоричев проживає в Монако і має також паспорти Угорщини та Уругваю, володіє терміналами "ТІС-Зерно" та "ТІС-Міндобрива" в порту "Південний". 14 травня 2020-го Володимир Зеленський своїм указом виключив Федоричева зі списку фізичних осіб, до яких застосовані персональні спеціальні економічні й інші обмежувальні заходи (санкції).

Машинобудівний сектор

У березні 2020 р. на Зазі (нинішній власник – корпорація "УкрАвто") почали збирати автомобілі під брендом Lada. Власником і виробником цієї марки автомобілів є російська компанія "АвтоВАЗ". Незабаром в автомобільні салони вже завезуть "пробну" партію Lada Largus, зібрану в Запоріжжі. Це бюджетна модель, побудована на базі Renault Logan. Також розглядається питання про виробництві на Зазі ще двох моделей Lada — Vesta і XRay.

Один з найбагатших бізнесменів України Вячестав Богуслаєв завжди виступав за економічне зближення з Росією. У 2016 р. він навіть засвітився в Москві з Володимиром Путіним на відкритті пам'ятника на честь зміцнення православної віри. Його компанія "Мотор Січ" історично заточена на кооперацію з авіазаводами пострадянського простору. До 2014 р. вона щорічно відвантажувала в Росію до 250 двигунів, що забезпечувало близько 70% виручки заводу. У 2019 р. у ЗМІ з'явилася інформація, що російська компанія Богуслаєва "ВКМС" в 2015-2016 рр. постачала деталі двигуна ТВ3-117 виробництва "Мотор Січ" на російський 218-й авіаремонтний завод.

У 2018-му прямі поставки деталей двигунів в РФ з "Мотор Січі" різко зупинилися, компанія почала відправляти безпосередньо в Росію тільки двигуни для газонокосарок, сепаратори для молока та обладнання для електростанцій. Одночасно в 2018 р. "Мотор Січ" почала масово постачати деталі для двигунів в Боснію і Герцеговину, на свежесозданную компанію D. O. O Inzeniring BN. За 2018-й "Мотор Січ" відправила на Балкани понад 600 вантажів з деталями для двигунів моделі ТВ3-117, які раніше йшли на 218-й авіаремонтний завод. За даними міжнародної митної бази Importgenius, надалі ця боснійська компанія відправляла деталі для вертольотів в РФ на дві російські фірми Богуслаєва — "ВКМС" і "ВК-МС". Російський авіаційний завод у тендерній документації засекретив переможців конкурсу на постачання деталей для двигунів ТВ3-117. Проте в контрактах на поставку зустрічаються деталі, які раніше українське підприємство відвантажувало в Росію і після 2018 р. почало поставляти в Боснію.

Гірничо-металургійний комплекс

За повідомленнями ЗМІ, компанії відомого російського олігарха Олега Дерипаски в обхід санкцій видобувають в Україні кварцит і продають його оборонним підприємствам РФ для виробництва зброї.

Серед компаній, які контролює Дерипаска, журналісти назвали кіпрську United Company Rusal Silicon Limited та її кінцевого бенефіціара Emergofin BV. Вони не потрапили під санкції в Україні. При цьому компанія United Company Rusal Silicon Limited з 2011 р. володіє ТОВ "Глухівський кар'єр кварцитів". Вона видобуває в Сумській області кварцит і вивозить його для оборонної промисловості в Росії.

Більш того, на офіційному сайті "Кремній-Урал" зазначено, що вони "виробляють кремній з кварциту, який видобувають на Глухівському кар'єрі Банического розрізу (Україна), що входить до складу "Русала". Про співпрацю з росіянами як з компанією, яка перебуває під спільним контролем", пише у своєму фінансовому звіті сам кар'єр.

Запорізький алюмінієвий комбінат (ЗалК) — велике промислове підприємство, яке в свої кращі роки випускало понад 100 тис. т первинного алюмінію. У 2004-му році власником Залку — єдиного виробника алюмінію в Україні — стала російська група "СУАЛ", а в 2007-му — корпорація "РусАЛ". Світова криза і підвищення цін на електроенергію в 2008-му році стали формальними приводами для поступової зупинки підприємства. У 2011-му комбінат повністю зупинив виробництво первинного алюмінію.

Після 2014 р. Україні вдалося повернути напівзруйнований завод у державну власність. За фактом руйнування Залку почалося слідство: в СБУ вважають, що комбінат з 2006 р. навмисно знищували в інтересах конкурентів з Росії. У 2009-му на Залку проросійські менеджери навмисно зупинили ділянки виробництва, знаючи, що це призведе до пошкодження і повного знищення обладнання. Слідчі СБУ задокументували, що перед поверненням комбінату Україні, в 2015 р., зловмисники активізували знищення підприємства і буквально різали обладнання заводу на металобрухт. За підрахунками правоохоронців, руками колишніх власників Україні завдали збитків на суму понад $39 млн і більше 100 млн грн.

У серпні 2018-го холдинг "Метінвест" придбав за $190 млн частку в найбільшому виробнику коксівного вугілля в Україні, куди входять ШУ "Покровське" і "Свято-Варваринська збагачувальна фабрика".

Підприємства належали російському бізнесменові Віктору Нусенкісу. Шахтоуправління "Покровське" (раніше – "Червоноармійська-Західна №1") до цього входило в промислово-фінансову групу "Донецьксталь", основним власником якої є Віктор Нусенкіс. "Покровське" – найбільший в Україні виробник вугілля, що використовується для виробництва коксу.

Банківський сектор

Альфа-Банк (Україна) – великий український комерційний банк з міжнародним капіталом, який входить у приватну інвестиційну холдингову компанію ABH Holdings S. A. (ABHH) з головним офісом в Люксембурзі. Холдингова компанія має інвестиції в ряді банківських груп на території країн СНД і Європи, зокрема, операційні компанії (банки) ABHH перебувають в Україні, Росії, Казахстані, Білорусі та Нідерландах. Власники ABHH: російський олігарх Михайло Фрідман – 32,86%, Герман Хан – 20,97%, Олексій Кузьмичов – 16,32%, Петро Авен – 12,40%, Андрій Косогов – 3,67%, а також UniCredit S. p.A. – 9,9%, і The Mark Foundation for Cancer Research – 3,87%. За класифікацією НБУ Альфа-Банк Україна входить до групи "банки іноземних банківських груп".

18 лютого 2020 р. компанія ABH Ukraine Limited, власник 38,2% акцій українського Альфа-Банку, здійснила новий випуск єврооблігацій на суму $50 млн з погашенням 5 жовтня 2023 р. і щоквартальною виплатою купона за ставкою 9% річних. Єврооблігації були випущені відповідно до Regulation S Комісії з цінних паперів і бірж США з лістингом на Франкфуртській фондовій біржі. Він став 18-м подібним випуском євробондів ABH Ukraine Limited з початку 2015 р.

За попередніми даними, АТ " Альфа-Банк" отримав за підсумками 2019 р. рекордний прибуток в сумі 1,59 млрд грн, що на 26,5% перевищує результат 2018 р. 15 жовтня 2019 р. він завершив реорганізацію Укрсоцбанку шляхом приєднання його за спрощеною процедурою.

"Альфа Груп" ще в січні 2016 р. домовилася про купівлю Укрсоцбанку в UniCredit Group. Італійська група замість грошей отримала 9,9% нових акцій ABH Holdings S. A. Після 2021 р. UniCredit планувала продати ці акції в ході IPO компанії ABH Holdings S. A. (ABHH).

16 березня 2017 р. президент України Петро Порошенко ввів у дію рішення РНБО, яке передбачає застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо низки юридичних осіб. Санкції були застосовані по публічним акціонерним товариствам Ощадбанк, ВиЭс Банк, Промінвестбанк, ВТБ БАНК, БМ БАНК в частині запобігання виведенню капіталів зазначеними юридичними особами за межі України на користь пов'язаних з ними особами.

Найбільшим з банків, на які поширилися санкції, є Ощадбанк. ПАТ "Ощадбанк" належить Росії на 50% – через Центральний банк РФ. В Україні Сбербанк безпосередньо належить 100% акцій ПАТ "Ощадбанк". Також російському "Сбербанку" опосередковано – через австрійський Sberbank Europe AG – належали 99,923% акцій ПАТ "ВиЭс Банк" (його пізніше викупив Сергій Тігіпко).

Банк ВТБ в Росії належить РФ на 92,223% через Держкорпорацію "Агентство по страхуванню внесків", Міністерство фінансів РФ і Федеральне агентство з управління держмайном. Безпосередньо його "дочці" в Україні належить 99,9944% акцій ПАТ "ВТБ банк". Також російському Банку ВТБ опосередковано – через російський БМ Банк і швейцарський BM Holding AG — належить 100% акцій українського ВАТ "БМ Банк".

У 2018 р. ВАТ Банк ВТБ (Росія) прийняв рішення докапіталізувати ПАТ ВТБ Банк (Україна) на 2,58 млрд грн (близько $99 млн). По завершенні процесу статутний капітал банку склав 39,375 млрд грн. Проте пізніше Управління НБУ ухвалило рішення про віднесення АТ "ВТБ Банк" до категорії неплатоспроможних з метою захисту інтересів вкладників та кредиторів банку. В даний час в банку діє тимчасова адміністрація – вона займається ліквідацією банку.

Промінвестбанк: 97,85% його акцій володіє російський "Внешекономбанк". У квітні 2020-го Промінвестбанк придбала маловідома фінкомпанія "Фортифай". Заарештовані акції банку для неї купила компанія "Альтана Капітал" до початку березня. Втім "Фортифай" так і не змогла отримати папери російського банку. Угоду заблокував Київський апеляційний суд.

За даними НБУ, на 1 січня 2020 р. президент московського футбольного клубу ЦСКА і співвласник компанії VS Energy International Group Євген Гінер володів 88,89% акцій "Першого інвестиційного банку" (PINbank).

Втім, український банківський бізнес теж постраждав у Росії. Там під брендом "ПриватБанк" працював московський ЗАТ МКБ "Москомприватбанк". Кредитна організація була створена в 1994 р. на базі представництва Приватбанку, але заснована трьома російськими фірмами. Основною діяльністю стало обслуговування торговельного обороту між Росією і Україною.

У 2004-му Приватбанк став викуповувати частку в підприємстві в свою пряму власність. До початку 2014 р. він володів 70%, решта залишалася за юрособами-творцями. На тлі українсько-російського конфлікту 6 березня 2014 р. ЦБ РФ повідомив про введення тимчасової адміністрації (ТА) в Москомприватбанк (така міра була застосована вперше за 20 років). Попередня перевірка ЦБ була в липні 2013 р., і ніяких невиконаних приписів регулятора у банку не було, а економічні показники відповідали всім наглядовим вимогам. 7 березня ЦБ РФ вирішив санувати банк з участю ДК "Агентство по страхуванню внесків" (АСВ). Активи Москомприватбанка за 10 днів до введення тимчасової адміністрації скоротилися на 9,3 млрд руб з-за стрімкого відтоку вкладів. За 10 днів клієнти забрали з банку близько 9 млрд руб., з них фізособи — 8,3 млрд, за цей час банк втратив 23% пасивів.

2 квітня 2014 р. інвестором Москомприватбанка став російський Бінбанк, який отримав під це від АСВ позики на 3 млрд рублів під 6,5% річних терміном на один рік і 9 млрд рублів під 4% річних строком на чотири роки. Ціна угоди склала 6 млрд рублів при оцінці капіталу в 5,5 млрд руб. В подальшому на підтримку активу (перейменованого в "Бінбанк кредитні картки") новий власник отримав від ЦБ 12 млрд рублів.

Торгівля і громадське харчування

Торгова мережа "Велика Кишеня" входить в холдинг "Рітейл Груп", бенефіціаром якої є бізнесмен російського походження Роман Лунін. Він був одружений на лікарі, народному депутаті України VIII скликання Ользі Богомолець, яка також була виконавчим директором торгової мережі. Перший супермаркет мережі відкрився в Києві в 2000 р. Для розширення торгової мережі були куплені чотири універсаму мережі "Бегемот", а також три магазини американського фонду NCH. Зараз торгова мережа "Велика Кишеня" складається з 51 магазину — 40 супермаркетів "Велика Кишеня", один магазин преміум-формату ВК SELECT та девʼять "магазинів біля будинку" "ВК Експрес" в 16 містах України. Також є мережа фармацевтичних маркетів "Велика Аптека".

Крім магазинів роздрібної торгівлі Лунін також володіє сьома торгово-розважальними центрами "Екватор" загальною площею 117 тис. кв. метрів.

У 2010-му великі магазини торгової мережі "Велика Кишеня" були переформатовані в гіпермаркети-дискаунтери "Велмарт" з розширеним асортиментом. Зараз в Україні представлені 26 гіпермаркетів мережі в 18 містах України, а також один в Молдові.

У 2014 р. з України вирішила піти російська торгова мережа "Перехрестя" (компанія X5 Retail Group) — в результаті на місці їх магазинів з'явилися 13 магазинів Varus. Співвласник Varus Руслан Шостак викупив права оренди приміщень, обладнання та товарні залишки 13 магазинів "Перехрестя". Сума угоди невідома.

У 2016 р. про закриття мережі в Україні заявив бренд Kira Plastinina, створений в 2006 р. російським підприємцем Сергієм Пластининым, співзасновником і колишнім головою ради директорів компанії "Вімм-Білль-Данн". На той момент в Україні працювало 18 магазинів бренду і ще 18 були відкриті по франшизі. У 2017-му був визнаний банкрутом.

Інша російська мережа — Carlo Pazolini — також визнана в Росії банкрутом, однак проблеми материнської компанії не відразу торкнулися її українських активів. В Україні рітейлер безпосередньо не належав росіянам. Спочатку магазини управлялися ліквідованим зараз "Карло Пазоліні Трейдінг", кінцевими бенефіціарами якого були гендиректор мережі Анатолій Греків і Алла Гракова.

Правонаступником фірми стала черкаська компанія з аналогічною назвою і тим же переліком власників. Пізніше українська Carlo Pazolini перейшла в управління іншої юрособи — компанії "Дет Груп", якою володіє директор з розвитку мережі Ростислав Різун. За його словами, мережа більше не належить російським власникам, це окремий бізнес.

Ще один російський бренд одягу в Україні залишив вітчизняний ринок — Bosco Sport, що входить до групи компаній Bosco di Ciliegi, головного акціонера московського Гуму. З 2009 р. Bosco di Ciliegi був офіційним экіпіровщиком української олімпійської збірної. У 2014-му бренд Bosco Sport з-за бойкоту російських товарів в Україні втратив 70% виручки, тому мережа покинула країну. Продовжив працювати тільки інтернет-магазин бренду, зареєстрований в Одесі.

За даними російського Forbes, власники української мережі "Спортмастер" — російські бізнесмени брати Микола та Володимир Фартушняк, а також Дмитро Дойхен і Олександр Михальський. У компанію, крім "Спортмастер", входить мережа магазинів одягу O STIN, заснована в 2003 р. Обидві продовжують працювати в Україні.

Продовжують працювати в Україні російська торгова мережа "Експедиція" (засновник Олександр Кравцов, два магазини в Україні), Savage (власник ТОВ Саваж, по магазину в Осеап Plaza і DreamTown), Melon Fashion Group (була створена в 90-е в Санкт-Петербурзі). Книготорговельна мережа "Читай-місто" (на місці якої пізніше з'явилися магазини "Буква"), спочатку заснована російським видавництвом "Ексмо-АСТ" в 2009 р. Восени 2014-го на тлі російської агресії російське видавництво продало свою частку в компанії "Логос-Транс", яка розвивала мережу книжкових магазинів в Україні. Між тим ТОВ "Логос-Транс" ініціювало своє банкрутство ще в квітні 2014-го.

В Україні розвитком російського бренду Oodji займається компанія MD group (також представляє в країні Tommy Hilfiger, Walker, STEM, Accessorize, G-Star, Diesel, Gant тощо). Магазинів Oodji (раніше OGGI) в Україні налічується 69, з яких 22 розташовані у київських торгових центрах. Компанія була заснована в 90-е в Санкт-Петербурзі Дмитром Гарбузовым, якому належить 75% компанії, і його партнером Дмитром Єрмаковим.

"Глорія Джинс" (бренд Gloria Jeans), 24 магазини в Україні. "Глорія Джинс" – вертикально-інтегрований рітейлер, один з лідерів сегмента fast fashion в Росії і країнах СНД. Компанія була заснована в 1998 р. Володимиром Мельником, який залишається її основним власником і зараз. Мережа компанії налічує близько 550 магазинів у Росії, Грузії та Білорусі. Незважаючи на звинувачення СБУ у фінансуванні тероризму, рітейлер продовжує працювати в Україні.

BNS Group, бренди в Україні: Calvin Klein, Michael Kors, Topshop|Topman

Загальна кількість магазинів в Україні: 15. BNS Group – міжнародний fashion-холдинг, що працює в Росії, Казахстані та Україні. Головний офіс компанії, що поєднує 110 магазинів, знаходиться в Москві. Український підрозділ BNS Group – компанія БНС Трейд — працює в країні з 2006 р. Кінцеві бенефеціари БНС Трейд — громадяни РФ Юрій Сичов, Ігор Нефеденков і генеральний директор BNS Group Денис Богатирьов.

Інші сектори

У 2019 р. в Україні розпочало роботу видавництво "Альпіна Паблішер" — дочірня компанія російської видавничої групи "Альпіна".

Стартовий портфель видавництва складається з науково-популярної та бізнес-літератури. Співвідношення видань українською та російською мовами буде визначатися у відповідності з актуальним попитом і українським законодавством.

Всі книги друкуються в Україні, одним з головних партнерів видавництва стала харківська друкарня "Фактор-Друк". Офіційним дистриб'ютором і партнером "Альпіна Паблішер" став книжковий онлайн-магазин Yakaboo. З січня 2020 р. "Альпіна Паблішер" приймає заявки від авторів, які пишуть українською мовою.

Мобільний оператор "Київстар" — це частина російської бізнес-групи VEON (раніше VimpelCom Ltd., також Вимпелком Лтд). Зараз це холдингова компанія, що контролює телекомунікаційні активи в країнах СНД і в ряді країн Азії і Африки.

У групу входять російський стільниковий оператор "Вимпел-Комунікації", український "Київстар", стільникові оператори в ряді країн СНД (працюють під брендом Beeline), бренди Djezzy в Алжирі, Banglalink в Бангладеш і Jazz в Пакистані. Найбільший акціонер Veon — група LetterOne, створена власниками російської "Альфа-груп". Компанія зареєстрована на Бермудських островах, штаб-квартира розташована в Амстердамі.

Мобільний оператор Vodafone до останнього часу належала російському олігарху Володимиру Євтушенкову, "АФК Система". В кінці 2019-го Євтушенков продав український актив нафтовим магнатам з Баку, який володіє операторам Bakcell. Сума угоди — $734 млн. Нардеп Давид Арахамія, який за сумісництвом є секретарем Національної інвестиційної ради, стверджує, що росіян в Vodafone Україна тепер немає ні прямо, ні побічно. "Робили довгий due diligence. Азербайджанці в частці з катарцами", — пише Арахамія в Facebook.

Російські компанії "Яндекс" і Mail.ru закрили офіси в Україні за українських санкцій. З 15 травня 2017 р. президент України Петро Порошенко ввів у дію рішення РНБО від 28 квітня 2017 р. "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших органичительных заходів (санкцій)".

20 вересня 2005 р. "Яндекс" оголосив про відкриття першого офісу в Україні, першого за межами Росії. Разом з офісом в Одесі був запущений портал www.yandex.ua і www.yandex.com.ua спеціально для української аудиторії.

У 2017 р. російська IT-компанія згорнула роботу в Україні. Після чого Офіс великих платників Державної фіскальної служби (ГФС) стягнув з компанії "Яндекс.Україна" 5,4 млн грн податкового боргу. Фіскали пояснили, що компанія не заплатила податок на прибуток у I кварталі 2017 р.

Російська Mail.ru Group в грудні 2008 р. заснувала дочірню компанію "Mail.ru Україна" і відкрила офіс в Києві. Його основним завданням були переговори про розміщення контекстної та медійної реклами українськими компаніями.

16 травня 2017 р. керівництво Mail.ru Group заявило, що блокування його сервісів в Україні ніяк не позначиться на діяльності компанії. 1 червня 2017-го генеральний директор Mail.Ru Group Борис Добродєєв оголосив про закриття офісів компанії в Україні. Добродєєв також зазначив, що український бізнес не робив істотного внеску в виручку компанії. Однак Mail.Ru Group не збиралася відмовлятися від отримання прибутку в Україні і, як наслідок, робила кроки для збереження свого впливу на території України.

24 травня 2017-го був створений домен poshukach.com. З моменту реєстрації сайт швидко набрав популярність в Україні. Незважаючи на назву в українському стилі, з Україною "Пошукач" ніяк не був пов'язаний. Домен poshukach.com був зареєстрований російським реєстратором RU-CENTER, а сайт розміщено в мережі, яка територіально належить Росії. Сайт пов'язаний з Nessly Company (відомої як Nessly Holdings Limited) — офшорною компанією, афілійованої з Mail.Ru Group та зареєстрованої на Кіпрі.

Це дозволяло Mail.ru ще деякий час заробляти на рекламі, яка показувалася українським користувачам. Проте згодом українські провайдери в більшості своїй закрили доступ до сайту poshukach.com.

Також указ Петра Порошенка від 28 квітня 2017 р. змусив припинити роботу в Україні великої кількості російських IT-компаній.

А саме: "1С", "Корпорація "Парус", "Галактика Центр", "Інталєв Україна", "Документ Менеджмент", "Енвіжн Груп", "Мастердата", "Аскон", "Софтлайн Груп", ABBYY і "Абі Україна ЛТД". Також обмежувальні заходи були введені відносно IT-компаній "Сапран Груп" і "Сапран Україна", "Мастердата", "Аскон", "ГІСІНФО", "Монт", "Скайлайн Софтвер", "Софткорн", "Єврософтпром", "Астерос Україна", "Оптима-Україна", "НТК-Консалтинг", "Корус Консалтинг СНД", "Ай-Теко Проекти", "Летограф ІТ Консалтинг і Послуги", "Доктор Веб".

Наостанок — чи не найвідоміший український бізнес-актив в Росії. Кондитерська фабрика Roshen в Липецьку, ще одна фабрика побудована в селі Сєнцово, — вони були закриті у першій половині 2017 р. Процес консервації завершився в червні 2017 р. 28 квітня того ж року компанія Roshen заявила про арешт майна своєї фабрики в російському Липецьку загальною вартістю 2 млрд рублів.

Як бачимо, російський бізнес почуває себе в Україні відносно вільно. Не у всіх секторах економіки, звичайно. Але якщо російським банкам в Україні працювати зовсім некомфортно, то, скажімо, контрольовані росіянами рітейлери або книговидавці особливих проблем не відчувають.

І, навпаки, український бізнес у РФ, м'яко кажучи, не процвітає. Наші бізнесмени практично повністю згорнули свої проекти в Росії, і ДТЕК – один з небагатьох українських бізнесів, які ведуть справи і навіть отримують непоганий прибуток на території східного сусіда.