Володимир Щелкунов (ІСС Ukraine): Україна не така багата, щоб підтримувати економіку прямими фінансовими вливаннями

- Пане Володимире, як досвідчений економіст, як ви оцінюєте економічні наслідки пандемії коронавірусу для України?

- Для бізнесу страшний не стільки медичний аспект, а ті негативні наслідки, які несуть обмежувальні заходи, зменшення активності, розрив торговельних ланцюжків тощо. Такі наслідки вже торкнулися малого та середнього бізнесу. Але наступає ще одна хвиля, дуже жорстка, яка буде мати структурний негативний ефект. В нас і до коронавірусу ситуація була вкрай непростою. Промвиробництво падає, борги зростають, недобір бюджету вже під сто мільярдів гривень. За оцінками експертів, кількість людей, які втратять роботу найближчим часом, може сягнути півтора мільйона осіб. Тож не дати епідемії перетворитися на масштабну соціально-економічну кризу - ось головне завдання на сьогодні.

- Будь-яка антикризова політика рано чи пізно змінюється посткризовими заходами. Що слід зробити, аби вийти з кризи більш сильними?

- Насамперед, це негайне ухвалення законів, які відкриють дорогу для кредитування МВФ. Слід прагматично підходити до цього питання. До 10 мільярдів, прив'язані і ті кошти, які обіцяні на боротьбу з коронавірусом. Разом з цим необхідно зробити все, аби забезпечити повну підтримку галузей та компаній, які працюють на експорт, адже це найближчим часом буде основне джерело безперебійного надходження валюти в країну. Це оперативні дії. Є стратегічні, які мають забезпечити підтримку бізнесу. 

Варто зауважити, що Україна не настільки багата країна, щоб підтримувати економіку прямими фінансовими вливаннями. Тут скоріше має бути підхід: менше брати, але спрощувати умови роботи та надавати більше стимулів, перш за все податкових. Для малого та середнього бізнесу, який нині опинився в найбільш скрутному становищі, треба піти на скорочення ЄСВ. Потрібно нарешті ухвалити закон про податок на виведений капітал і таким чином дати гарантію, що з наступного року буде знижено прямий податковий тиск на бізнес. Можливо, слід розглянути зміни щодо сплати ПДВ, зокрема, при придбанні сировини та напівфабрикатів. Звичайно, треба нарешті навести лад із автоматичним поверненням ПДВ. Крім того, потрібно переглядати монетарну політику НБУ, йти на суттєве зниження облікової ставки та наповнювати знекровлену економіку грошима.

Але тут є ще один нюанс. Проблемна ситуація є не тільки в Україні, але і в інших державах та на рівні світової економіки в цілому. Буде відбуватися перерозподіл ринків. В таких умовах для нас можуть відкритися нові перспективи. Що б не говорили про знецінення гривні, але ж для експортера це плюс. Український товар стає більш конкурентоспроможним на зовнішніх ринках. Зараз, коли кожен грає за себе, ми можемо більш сміливо вживати протекціоністські заходи для підтримки окремих галузей чи компаній, особливо тих, які будуть освоювати нові ринки експорту продукції та послуг. Треба надати їм підтримку. Але для цього слід мати якщо не стратегію, то принаймні програму економічної експансії українського бізнесу.

- На вашу думку, в якому напрямі може відбуватися така експансія?

- Ринок Африки, скажімо. Для нас він традиційний ще з часів СРСР. Ми поставляли туди машини і обладнання, будували дамби, заводи, вчили місцеву політичну та інженерно-технічну еліту. Повернутися на ці ринки ми просто зобов'язані.

- В чому специфіка роботи в Африці, і як ІСС Ukraine долучено до цієї роботи?

- Не секрет, що головним ризиком є часта і непрогнозована зміна влади в окремих африканських країнах, що не додає стабільності в роботі приватних компаній. Тож має бути чітка стратегія співпраці, яка буде зрозумілою та легітимною для будь-якого уряду і яка буде довготривалою. Це суттєво зменшить ризики та витрати для приватного бізнесу. ІСС Ukraine вже не один рік є провідником такого підходу і ми маємо достатньо напрацювань. Зокрема, за нашої участі проведено багато робочих нарад з Департаментом країн Африки МЗС України, за результатами яких було окреслено певні тренди та напрямки руху, щоб зробити африканський континент більш відкритим для вітчизняного бізнесу. До речі, під час останніх нарад почало з'являтися відчуття, що держава нарешті починає усвідомлювати важливість тамтешнього ринку.

Перед тим, як увійти на нові ринки, слід не лише їх добре дослідити, але й налагодити зв'язки, організувати зустрічі. Це цілий комплекс робіт. По суті, представництва ІСС в африканських країнах - форпост нашої присутності. Це те, з чого можна починати працювати.

- Чи відомі вам вдалі приклади роботи українського бізнесу в африканських країнах? І як в них складається конкуренція із китайськими компаніями, які почали експансію в Африку ще 10 років тому?

- Ми маємо прекрасні приклади такої роботи. Насамперед, це компанія Duglas Alliance, яка будує в Екваторіальній Гвінеї гідроелектростанцію "Сендже". Для реалізації цього масштабного проекту компанія залучила не тільки високопрофесійні та досвідчені кадри, проектні організації але й виробничі підприємства металургії та машинобудування України. Після закінчення будівництва потужність цієї ГЕС буде найбільшою серед усіх генеруючих потужностей країни, а бетонна гребля - найвищою серед гребель в Екваторіальній Гвінеї. Це досить показовий приклад, адже окрім цієї компанії в тендері на будівництво ГЕС брали участь також компанії з Китаю, Росії, Іспанії, Канади. 

В ІСС Ukraine склалися партнерські стосунки з компанією Duglas Alliance саме на ґрунті спільного розуміння, що ринок Африканських країн є надзвичайно перспективним для українського бізнесу.

Доволі агресивна зовнішньоекономічна політика китайських компаній на африканському ринку обумовлена, насамперед, дуже активною позицією уряду та дипкорпусу Китаю, які створюють максимально сприятливі умови для китайського приватного бізнесу та державних підприємств.

Щодо конкуренції із представниками Китаю, то наведу такий приклад. Одна з китайських компаній кілька років тому вже побудувала власну ГЕС потужністю 110 МВТ на річці Веле в Екваторіальній Гвінеї. Але вона чомусь й досі працює лише на половину власної проектної потужності. До того ж, ця китайська станція виявилася у півтора рази дорожчою за більш масштабний та потужний проект компанії Duglas Alliance. Тож наші компанії вміють конкурувати та якісно робити свою справу.

ГЕС "Сендже" - це гідроелектростанція на річці Веле в материковій частині Екваторіальної Гвінеї. Проектна потужність - 200 МВт; Напруга видачі потужності - 220 кВ; Середня річна продуктивність - 1 402 млн кВтч; Розрахунковий напір - 67,5 м; Площа водосховища - 21,57 км2; Підпорний рівень водосховища - 88 м; Корисний обсяг водосховища - 60,2 млн м3; Зв'язок із енергосистемою через ЛЕП потужністю 230 кВ.

Будівництво ведеться компанією Duglas Alliance LTD на замовлення уряду Республіки Екваторіальна Гвінея. Проект стартував 2012 року і на початок 2020 року має 70% готовність.

Фото сайту EUreporter