Володимир Лутченко: Київстар виділяє для відбудови мережі $600 млн

— Пане Володимире, не секрет, що більшість телекомунікаційних мереж — наземні споруди і легко можуть стати мішенями для ракетних обстрілів. Як ви їх захищаєте?

—. Один з методів забезпечення живучості мережі — це резервування критично важливих елементів, які впливають на всю абонентську базу. З цією метою ще за декілька місяців до вторгнення ми розпочали будівництво додаткового великого вузла мережі національного рівня, який зарезервував вже існуючі, що могли дублювати в разі кризи роботу один одного. Також в зоні ризику були центри управління мережею (NOC – network operation center) — це великі технологічні комплекси, які керують роботою мережі і всього обладнання. У перші місяці війни було побудовано резервний центр управління на заході країни. Окрім цього ми переключили базові станції, які розташовані в прикордонних районах і зоні бойових дій, з комутаційних вузлів у зоні ризику на інші, які знаходяться в центрі і на заході країни. Робота зв'язку залежить від цілісності підземних волоконно-оптичних мереж. А у разі активних бойових дій вони постраждають у першу чергу. Тому ми перед війною зарезервували додаткові волоконно-оптичні канали, щоб забезпечити зв'язок.

— Звучить масштабно…

— Це лише невелика частина того, що було зроблено. Починаючи з лютого 2022 року співробітники технічної дирекції практично не спали ночами, щоб встигнути зробити для захисту нашої мережі якомога більше.

— Чи вживали заходів для евакуації персоналу на початку війни? Адже в Київстар працює майже 4 тисячі людей…

— Ми розробили чіткі інструкції для персоналу, як їм діяти, куди їхати в разі виникнення кризової ситуації. Наші регіональні офіси перетворились на пункти прийому біженців, де були всі умови для роботи і життя: спальні, кухні, гігієнічні кімнати, навіть ігрові кімнати і класи для дітей. За час війни ці офіси прийняли понад 900 людей. Однак, зауважу, що співробітники технічної дирекції, після того, як вивезли свої сім'ї, одразу повернулись на свої робочі місця, бо без їхньої участі робота телекоммережі зупинилась би.

— Знаю, що чимало базових станцій компанії опинилося в тимчасовій окупації, крім того, вони пошкоджуються і руйнуються, але Київстару вдається оперативно відновити зв'язок. Як цього досягаєте?

— Співробітники технічної дирекції Київстару оперативно відновлюють те, що ворог руйнує. Щодня в "полях", на ремонті базових станцій, волоконно-оптичних ліній працює близька 300 співробітників технічної дирекції Київстару і наших підрядних організацій. За 15 місяців війни вони виконали майже 170 тис. ремонтно-відновлювальних робіт, це в 2,5 рази більше, ніж раніше.

Робота телекомівців — це приклад професійності і особистого героїзму. Так, коли Маріуполь був в облозі і під безперервним бомбардуванням, там продовжували працювати чотири наших співробітники, щоб забезпечувати зв'язок. У місті не було світла, води, опалення. Усі базові станції всіх операторів були зруйновані. Єдина вціліла базова станція залишалася на території офісу Київстар. Наші інженери її ремонтували, заправляли генератор дизпаливом, щоб була енергія для роботи обладнання. Коли розпочинались бомбардування, співробітники ховали в офісі антени базової станції, а по закінченні авіанальотів — знову включали зв'язок. Я пам'ятаю, як поділився цією історією на конференції в Берліні. Тоді із залу піднявся один чоловік і сказав: "Завдяки роботі цієї базової станції я зміг врятувати життя 15 людям". У нього до війни була в Україні IT-компанія, частина його співробітників перебували в Маріуполі, і він був з ними на зв’язку та зміг організувати їх евакуацію з міста.

— Надзвичайна історія…

— Таких випадків дуже багато. Наприклад, Чернігів у лютому-березні 2022 р. був практично в облозі і постійно обстрілювався. У місті залишились наші співробітники, які підтримували роботу 14 базових станцій — вони робили об'їзди, ремонти, заправляли генератори дизпаливом. В Ірпені евакуація населення відбувалася через єдиний вцілілий міст над річкою. Міст нещадно обстрілював ворог. Але там постійно працювали наші інженери, адже через міст проходили волоконно-оптичні лінії, і їх постійно потрібно було ремонтувати, щоб у військових, тероборони і людей, які евакуювались мостом, був зв'язок. Наші співробітники працюють в бронежилетах і захисних касках, адже для того, щоб працював зв'язок, їм часто доводиться йти на ризики.

— А як працювали у південних регіонах під час затоплення через підрив Новокаховської дамби?

— Наші співробінтики пересіли в моторні човни, щоб доставляти до базових станцій генератори і каністри з бензином. Ми кооперувались з військовими, МНС, простими громадянами, щоб за допомогою їхніх плавзасобів діставатися до базових станцій і виконувати необхідні ремонтні роботи. Попри затоплення і відсутність електроенергії майже всі наші базові станції працювали, а отже, у людей був зв'язок.

— Читав, що Київстар не лише відбудовує зруйновані базові станції, а й зводить нові. Розкажіть про це більше.

— За 15 місяців війни співробітники Київстару збудували майже тисячу нових і модернізували майже 10 тис. базових станцій. Триває розширення 4G радіопокриття вздовж автодоріг. Багато будуємо в сільській місцевості, на заході України, куди під час війни мігрували близько 3 мільйонів наших абонентів. Ми також відновлюємо мережі у деокупованих населених пунктах. В деяких будувати доводиться практично з нуля, бо там понад 80% радіомережі зруйновано. Кошти, які Київстар інвестує в будівництво зараз, перевищують капітальні витати до повномасштабної війни. Нещодавно наші акціонери заявили, що виділяють для відбудови телекоммережі в Україні $600 млн. Тому ми прискоримо будівництво і розвиток.

— Скільки часу потрібно на відновлення зв’язку?

— Взагалі, ми працюємо дуже швидко, адже розуміємо як важливо, щоб населення України мало завжди зв'язок з близькими і рідними. Наприклад, у звільненому Херсоні ми включили зв'язок за один день. Місто було звільнене 12 листопада, а вже 13 листопада там був мобільний зв'язок Київстару. Для цього ми встановили в центрі міста пересувну базову станцію, підключили її до дизель-генератора і модуля "Старлінк". Одразу біля неї зібралися сотні людей, які дзвонили родичам, друзям, яких не чули довгих 10 місяців окупації. За кілька годин роботи базової станції люди використали 17 тис. хвилин дзвінків. Загалом, за час війни Київстар повернув зв'язок в 820 населених пунктів, де телекоммережі були майже повністю знищені. Більш того, попри війну, наші абоненти стали більше користуватися цифровими послугами. Зокрема, використання мегабайтів мобільного інтернету збільшилося на 23%. Люди працюють дистанційно, навчаються онлайн, дивляться новини, відео, обмінюються повідомленнями, консультуються по відео з лікарями — і все це завдяки швидкісному мобільному інтернету. 

— Інколи, в особливо турбулентні часи, компанії об’єднуються, аби протистояти складнощам. Чи є такий досвід у Київстар за період повномасштабної війни?

— Так, ще на початку війни українські мобільні оператори запустили національний роумінг. Щодня в мережі Київстару реєструється понад 400 тис. абонентів інших операторів, які користуються нашим зв'язком. Ми також ділимося один з одним нашими технічними сайтами. Наприклад, якщо в якогось з телеком операторів України під час ракетних обстрілів постраждав якийсь сайт, а наш — ні, ми завжди запропонуємо в себе місце для розміщення обладнання колег. І вони нам також цим допомагають. Особливо хочу відзначити міжнародну співпрацю. Завдяки цьому абоненти Київстару вже зараз користуються послугою "роумінг, як вдома". Тобто, спілкуються за кордоном за тими ж тарифами, що й в Україні. Я дуже дякую партнерам Київстару з США, Великої Британії, країн ЄС. Завдяки компанії Ericsson ми за дуже короткий термін змогли побудувати резервний комутаційний центр. Компанія Telenor — надала нам безкоштовне обладнання для мережі. Такі IT-гіганти, як Microsoft, Cisco, Amazon, Oracle — також наші партнери, які багато нам допомогли. Це і безкоштовне надання програмних ліцензій, надання ємностей у хмарних сховищах, допомога в резервуванні сервісів тощо. Багато допомагають наші вендори – ZTE, Huawei. Усі наші замовлення виконуються першочергово. Це справді величезна підтримка як для Київстару, так і ринку телекомунікацій України.

— Кіберзлочинність та кібератаки стали ще одним викликом цієї війни. З якими кібернападами було впоратися найважче?

— Ворог має лише одну мету — завдати шкоди Україні з усіх можливих джерел. Кібератаки є одним з основних видів зброї, що використовується противником. Противник використовує всі види кібератак: фішинг, програми-вимагачі, DDos-атаки тощо. Загалом, кількість різних кібератак на мережу Київстару у середньому зросла на 450% за час війни. На основі відкритих джерел нам також відомо про регулярні масштабні кібератаки проти України (бізнесу та держорганів), які з початком війни стали ще активнішими.

— Кібератаки якось корелюють з подіями на фронті?

— Так. Можна згадати масштабну кібератаку на початку війни, коли постраждала низка українських підприємств, у тому числі дві великі компанії телекомунікаційного сектору. Ми також помічали, що кібератаки на нашу мережу посилювались під час визвольних дій ЗСУ.

— Як ви посилюєте кіберзахист?

— За останні роки Київстар вклав достатньо ресурсів у розвиток своєї функції кібербезпеки, а з початку повномасштабного військового вторгнення компанія застосувала серйозні додаткові заходи. Ми удосконалюємо алгоритми роботи, посилюємо моніторинг, онлайн-фільтри, кооперуємось з державними структурами. "Київстар" працює в режимі 24/7 з уповноваженими державними органами у сфері кібербезпеки для забезпечення стабільного та безпечного використання телемережі. Загалом у нашої компанії дуже сильна експертиза з кібербезпеки, і ми допомагаємо в цьому нашим клієнтам. Зокрема, майже кожен четвертий клієнт з тих, що купують у нас хмарні сервіси, замовляє також і послуги з кіберзахисту. І це радує, що бізнес дуже серйозно ставиться до цієї проблеми.

— Як компанія пережила період атак ворога на об’єкти української енергетики?

— Було очікувано, що росіяни почнуть ракетні обстріли критичної інфраструктури міст, щоб залишити Україну без електроенергії і питної води. Це стало для нас ще одним викликом. Але ринок телекомунікацій його подолав. Наприклад, 16 грудня минулого року Росія завдала масованого ракетного обстрілу в районі Києва. Більшість будинків столиці залишилася без світла та водопостачання. Не працювало 48% сайтів мережі. За добу було відновлено працездатність 80%. 26 січня через ракетні удари по об`єктах енергозабезпечення припинили роботу 35% сайтів, здебільшого у Київській, Одеській та Вінницькій областях. Зв'язок вдалося відновити менше, ніж за добу. Щоразу ми працюємо більш оперативно і з більшою віддачею.

Згідно з листопадовим указом президента, оператори зв’язку зобов’язані забезпечити покриття зв’язком майже 8000 визначених державою локацій протягом щонайменше 3 днів у разі відсутності електроенергії. "Київстар" вже забезпечив резервне електропостачання для 70% визначених владою об’єктів.

— Мабуть, довелося чимало вкластися, аби реалізувати указ…

— Загальні інвестиції за цією статтею перевищили 642 млн грн. У 2022 р. ми збільшили наш "парк" генераторів більш як на 70% порівняно з 2021 р. До кінця цього року ми плануємо оновити акумуляторні батареї на 70% технічних сайтів мережі, а до березня 2024 р. — на 100% сайтів.

— Чи займалася компанія гуманітарними проектами, які допомагали б українцям пережити війну?

— За 15 місяців війни Київстар надав майже 1,1 млрд грн гуманітарної допомоги. Це і допомога послугами — наприклад, безкоштовне підключення бомбосховищ до інтернету, безкоштовний навчальний контент для дітей на Київстар ТВ, надання безкоштовного зв`язку для абонентів на деокупованих територіях. Також це наші інвестиції в цифрове відновлення України, допомога у вирішенні гуманітарних потреб ЗСУ, важливі суспільні проєкти, як от розмінування території України чи допомога дітям з опіками. Наші співробітники також беруть активну участь в цій допомозі, і за час війни перерахували на благодійні проєкти понад 2 млн. Дуже важливо, що бізнес в Україні продовжує працювати, забезпечувати робочі місця. Кожен бізнес, що працює і сплачує податки, наближає для України перемогу і мир.