Водний шлях Е40: Для реалізації проекту потрібно знайти баланс між екологією і економікою
Так, голова громадської організації "Чистий Дніпро" Дмитро Надєєв повідомив, що незважаючи на велику кількість річок, озер, водосховищ, Україна на карті Європи є маловодной країною, "адже більшість наших водних ресурсів з-за забруднення не придатні до водозабору питної води". "За останні 25 років з карти країни зникло 10 000 малих річок", - додав Надєєв.
Крім того, експерт додав, що на критичній позначці знаходиться і екосистема Дніпра та водосховищ: "Найбільша річка Європи катастрофічно міліє. Глибина Дніпра впала на метр, в середньому до 2.9 м. У столичній акваторії з'явилося 56 мілин, які незабаром можуть стати островами".
Що стосується водного шляху E-40, то Надєєв підкреслив, що в його створенні є ризики - можливе радіоактивне забруднення та загроза зміни гидроморфологических характеристик всього регіону, знищення цінних угідь національних парків, загроза існуванню деяких видів птахів і тварин.
У той же час, економічний аналітик Денис Лавникевич вказав на економічну вигоду реалізації такого проекту, який, як підкреслив експерт, є найбільшим інфраструктурним проектом у Східній Європі, чия вартість оцінюється в $12 млрд.
І для його реалізації потрібно спершу провести серйозні дослідження і роботи по поліпшенню фарватеру Дніпра", додав Лавникевич.
За його словами, проект вигідний тим, що дозволить збільшити обсяг вантажоперевезень по воді, які обходяться дешевше, ніж доставка вантажів залізничним або автомобільним дорогам.
"Мова йде про перевалки між Балтикою і Чорним морем 4-6 млн тонн вантажів на рік. Цифра чимала і мова йде також про освоєння досить депресивних регіонів, де немає інших точок зростання для економіки, і саме участь у проекті може стати поштовхом у розвитку", - зазначив Лавникевич.
У той же час, відзначає експерт, Білорусь у будь-якому випадку буде поглиблювати і розчищати річки, оскільки потребує вихід до Балтійського моря, тому радіоактивний мул, який може піднятися з дна під час таких робіт, в будь-якому випадку потрапить в Україну. Отже Києву було б вигідніше скористатися ситуацією - почистити фарватер Дніпра і водосховища, і реконструювати очисні споруди Києва та інших міст по Дніпру.
Народний депутат, представник Кабміну у Верховній Раді Вадим Денисенко в свою чергу згоден, що потрібно перед реалізацією проекту потрібно провести повноцінні наукові дослідження, які має профінансувати Міністерство екології України.
Це, за його словами, дозволить знайти баланс між екологією та економікою. Ігнорувати економічну вигоду від вантажоперевезень по річках не можна, додав депутат.
"Якщо не будемо знаходити баланс між економікою та екологією, ми прийдемо до того, що будемо втрачати мільйони, а іноді мільярди доларів; робочі місця і людей, які будуть їхати працювати на річковому транспорті в ту ж Польщу. Польща, вклавши зараз величезні кошти, відродити річковий транспорт між Балтійському морем і Білоруссю", - додав Денисенко.
"У нас на сьогоднішній день Дніпро як економічна артерія не працює. Ми можемо багато говорити про те, можна чи не можна поглиблювати дно, але у всьому світі велика річка є найдешевшим і ключовим транспортом. Наприклад, Дунай, Рейн, Темза", - резюмував представник Кабміну в парламенті.
Нагадаємо, Е40 - водний шлях, що сполучає Балтійське і Чорне море через Віслу, Західний Буг, Прип'ять і Дніпро. Проект стосується Польщі, Білорусі та України.
