Вода стала товаром на біржі Nasdaq. Що це означає і коли чекати на спекулянтів

Чи стануть ф'ючерси на воду біржовим хітом

З 1980-х рр. у різних публіцистичних статтях на тему збереження природи нас регулярно лякали тим, що колись чистою водою торгуватимуть так само, як торгують нафтою — на біржі, з усіма наслідками — від похідних цінних паперів до розливів самого "продукту".

Власне, прогноз справдився. 23 вересня у ділових новинах прозвучало: американські біржові оператори CME Group Inc. і Nasdaq Inc. планують в поточному році запустити ф'ючерсні контракти, які дозволять робити ставки на ціну на воду.

Ініціатива виходить від компанії Veles Water Ltd., яка створила індекс цін на воду — саме до нього будуть прив'язані ф'ючерси. Ціна ф'ючерсних контрактів буде відображатися в доларах за акр-фут — одиниця обсягу, що використовується в США для вимірювання ресурсів і витрат води великого об'єму, а це близько 325,851 тис. галонів (обсяг, необхідний для покриття акра з фут завглибшки).

Як заявив головний виконавчий директор Veles Water Ленс Куган, цей ринок стане першим у своєму роді в США: ф'ючерсами на воду можна буде торгувати поряд з іншими сировинними контрактами, в тому числі на нафту, соєві боби і мідь. Надалі вони можуть стати інструментом управління ризиками для інших інвесторів, але передусім — захистити фермерів і виробників, що використовують воду у великій кількості, від цінових коливань.

Біржовий ринок сільськогосподарської води у США вже існує, просто до цього часу на ньому не було ф'ючерсів. Але є навіть біржовий індекс: Nasdaq Veles California Water, запущений у жовтні 2018 р. Зараз вартість акр-фута води на ньому близько $526; ціна з початку серпня знизилася на 25%. Хоча вона злетала втричі навесні у зв'язку з рекордно посушливим лютим у Каліфорнії. Власне, ф'ючерси і будуть відображати операції на ринку води в Каліфорнії. Специфіка цього штату в тому, що величезне населення і великі сільгоспугіддя роблять його американським лідером зі споживання води.

Що ж означає запуск нових ф'ючерсів? Усі охочі — від самих фермерів до біржових спекулянтів — зможуть робити ставки на ціну сільськогосподарської води. Сама ж вода для поливу виявиться серед таких сировинних товарів, як сира нафта, пшениця і кукурудза, залізо і мідь. І навіть більше — цей товар буде важливішим для людей, ніж усі перераховані.

Патрік Вольф, старший менеджер NASDAQ Global Indexes, так прокоментував появу нового біржового активу: "Якби існували ф'ючерси на воду, фермер, який купував літні ф'ючерси за переважною ціною місяцями раніше, міг би отримати більший прибуток, якщо настане посуха і ціни злетять. Ці вигоди можна було б потім використовувати для компенсації більш високих витрат на купівлю фактичної води".

Американська історія водного індексу

Як і в будь-якого біржового індексу, у водного є своя історія. Біржа Nasdaq раніше вже пропонувала котирування цін на воду, проте компанія Veles Water стала першою, хто підготував набір даних про фактичні угоди з обсягом та історією, достатніми для індексу цін. Отже, біржа тепер може визначити точку відліку для покупців і продавців на непрозорому ринку.

Ну а торгівлю новим інструментом — ф'ючерсами на воду — буде контролювати компанія CME. Вона спеціалізується на тому, що випускає опціони та деривативи (похідні цінні папери) на ринках різних активів — від акцій до худоби, пиломатеріалів і сиру.

Ф'ючерси на воду будуть доступні для торгівлі до двох років; їх випусктимуть один раз на три місяці разом з двома найближчими неквартальними місяцями. Кожен контракт буде розрахований на 10 акро-футів води.

З подачі Австралії...

Утім, сказане вище новина для США, але не всього світу. Так, у посушливій Австралії біржовий ринок води вже давно сформувався — із ф'ючерсами та іншими атрибутами. Там контрактами на воду (зокрема ф'ючерсними) на мільярди літрів торгують на онлайн-біржі Waterfind. Трейдер може купити поставку води в певний день виконання.

Як каже засновник і президент Waterfind Том Руні, деякі інвестори купують "водні контракти", щоб так вийти на ринок сільськогосподарської продукції.

Компанія Waterfind була заснована у 2003-му в місті Аделаїда, столиці Південної Австралії. Це місце вважається найбільш спекотним і посушливим в Південній півкулі: за рік в більшій частині штату випадає менше 18 сантиметрів опадів. А правову основу для біржової торгівлі водою ще в 1994 р заклав Австралійський парламент, розділивши право на воду і право на землю. Це дозволило землевласникам продавати доступ до своєї воді, створивши передумови для зростання і розвитку ринку води. Початкові права на воду повинні бути зареєстровані в австралійських штатах, які встановлюють ліміт на зниження кількості сировини.

Власники прав можуть продати доступ до своєї води на тимчасовій або постійній основі. В обох випадках ціна угоди встановлюється щодо мегалітрів (мільйона літрів). Тимчасова угода означає, що у покупця є право спожити заявлений обсяг води протягом 12 місяців після дати доставки. У випадку з постійним контрактом, ціни за якими значно вищі, покупцеві надається право споживати цей обсяг щороку до нескінченності. У рік в Австралії "водних" контрактів укладається на кілька мільярдів доларів.

В очікуванні спекулянтів

Вода матиме спекулятивну цінність, як нафта за сто з гаком років до цього. Прихильники біржового ринку води вказують на австралійський досвід: коли через посуху поверхня землі, придатна для обробітку, і кількість води в водоймах скоротилися більш як наполовину, сільськогосподарське виробництво впало менш як на одну третину. Це означає, що водні ринки працюють: зробивши цей ресурс платним, вони зменшили його витрати. У результаті фермери на зрошеній землі виробляють більше продукції на тій же площі, використовуючи при цьому менше води.

Але, з іншого боку, на будь-який ринок ф'ючерсів приходять спекулянти, і наслідки можуть бути руйнівними. У минулому дії спекулянтів — викликані ними сплески і обвали — вже дестабілізували ринки, наприклад, зерна, металів, а навесні нинішнього року ми всі бачили, як вони буквально зруйнували нафтовий ринок. Іпотечні деривативи взагалі стали першопричиною фінансової кризи 2008—2009 рр.

З ф'ючерсами на воду все може бути ще драматичніше: цілком реальна ситуація, коли спекулянти задеруть ціни, фермери не зможуть купити ф'ючерси на воду, а не маючи гарантії поставки води для зрошення — просто не стануть засівати поля.

Альтернатива — віддати розподіл води урядовим агентствам — виглядає економічно менш привабливою, але більш справедливою, якщо згадати, про який актив ідеться. Особливо на фоні наростання світового дефіциту води.

Питна вода і посушлива Україна

Усе сказане вище стосується води сільськогосподарського призначення. Але ж є ще величезний ринок питної води — розливної і бутильованої. І він чекає на свої фінансові інструменти.

Найбільш розвинений ринок бутильованої води в Європі. Середній європеєць за рік споживає 109,9 л такої води — більше ніж в будь-якій іншій частині світу. На Європу припадає 26,2% світового споживання бутильованої води — 52 млрд л, теж найбільше в світі. Виробництво бутильованої води в ЄС — це бізнес з річним оборотом 12,4 млрд євро. У цій промисловості безпосередньо зайняті 54 тис. осіб, опосередковано — 833 тис. Бутилюванням води в Європі зайняті 594 компанії, з них 84% — з сегменту малого та середнього бізнесу. Цей ринок — у всіх його сегментах (включаючи преміум) — стає дедалі привабливішим місцем: він щороку збільшується на 9%, за інформацією консалтингової фірми Zenith Global. Основна причина — зміна способу життя, включаючи перехід від безалкогольних напоїв і алкоголю до більш здорового харчування. Та й просто чиста вода в крані стрімко стає розкішшю.

В Україні, на жаль, зростають проблеми і з питною водою, і з водою для зрошення. До того ж клімат змінюється — і писати про посуху доводиться щороку. Дуже ймовірно, що й нашій країні доведеться врешті-решт створювати ринкову систему розподілу води для зрошення. Залишається лише сподіватися, що вийде краще, ніж з ринками газу або електроенергії.