"Внутрішній офшор". Якими податками заманюватимуть айтішників у "Дія Сіті"а

Улітку цього року Верховна Рада ухвалила закон, який запроваджує в Україні спеціальний правовий режим для IT-індустрії. Він отримав назву "Дія Сіті". Спецрежим запроваджується не менш ніж на 25 років після появи першого резидента — компанії, якій схвалили заявку на участь у проєкті.

Спочатку "Дія Сіті" обіцяла багато преференцій для резидентів. Загальні засади проєкту – свобода, невтручання, презумпція правомірної діяльності. Але були й вимоги: зарплата працівників має становити не менше ніж 1200 євро, а кількість працівників компанії — не менше дев'яти. Дохід від продажу послуг має бути не менше 90% доходу юрособи, тобто діяльність має бути суто за профілем.

Залишалося врегулювати найважливішу частину новації — податкову базу. 14 грудня Верховна Рада зробила цей крок, ухваливши законопроєкт №5376. Він якраз присвячений змінам до Податкового кодексу для стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні.

ПнВК вперше в Україні

Ухвалений закон, який, щоправда, ще не підписав президент, передбачає такі податкові принципи для "Дія Сіті":

• можливість вибору корпоративного податку: податок на виведений капітал (ПнВК) у 9%, або податок на прибуток 18%;
• спеціальні ставки для гіг-фахівців та працівників IT-компаній: 5% ПДФО, ЄСВ — 22% від мінімальної зарплати, 5% військового збору.

Стимулювання інвестицій полягає в 0% на дохід фізосіб як дивідендів, які нараховуються компанією-резидентом за умови їх сплати не частіше ніж один раз на два роки. Також діятиме знижка на ПДФО у розмірі сум інвестицій в українські стартапи.

У цих змінах одразу можна відзначити запровадження ПнВК, про яке в Україні раніше лише багато говорили. Більше того, у меморандумі про економічну та фінансову політику з МВФ влада зобов'язалася не замінювати податок на прибуток на ПнВК, але саме ця опція з'явилася в рамках спецрежиму "Дія Сіті".

"В Україні з 2022 р. запрацює ПнВК!" — пише на своїй fb-сторінці директор економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін. Він вважає, що ухвалені Верховною Радою зміни — добрий приклад фіскального стимулу для підприємців: "Є шанс, що міжнародні IT-компанії розкуштують і оберуть Україну як податкову юрисдикцію. А це і інвестиції, і зростання попиту на працю, і зростання економіки України. Ну і є шанс із 2023-2024 рр. запустити ПнВК для всіх бізнесів".

Як зазначалося, згідно з затвердженим механізмом, резидент "Дія Сіті" обирає одне з двох — або податок на прибуток у 19,5%, або ПнВК у 10,5% (з урахуванням військового збору 1,5%). Перевага останнього в тому, що його слід сплачувати у момент споживання прибутку, наприклад, під час виведення дивідендів. Отже більше грошей можна реінвестувати у розвиток бізнесу.

"ПнВК таки потрапив до Податкового кодексу, хоч і з обмеженим колом суб'єктів, до яких він застосовується, хоч і зі втратою значної частини легкості адміністрування, але зі збереженням основної ідеї та відпрацьованих раніше об'єктів оподаткування. Ставка 9% та відкладений момент оподаткування до виведення коштів з бізнесу створюють відмінний інструмент для інвестування. У сьогоднішніх реаліях іншого варіанту потрапити до Податкового кодексу ПнВК просто не мав", — пише партнер юридичної фірми KM Partners Олександр Шемяткін.

Характерно, що у законодавстві немає терміна "податку виведений капітал", але запропоновані норми за своєю сутністю відповідають цьому поняттю. А обмеження суб'єктів ПнВК пов'язане з тим, що режим "Дія Сіті" передбачає роботу продуктової компанії, а це далеко не увесь IT-ринок України. Наприклад, згідно з дослідженням IT-компанії Beetroot, 56% українських айтішників зайняті на аутсорсингу, зате, за даними уряду, продуктових компаній в Україні 1142, сервісних — 858, а всього в країні, за різними оцінками, 3-5 тис. IT-компаній. Такі перекоси говорять про те, що спецрежимом "Дія Сіті" зможуть скористатися далеко не всі, але, очевидно, цей проєкт і запускають для виведення бізнесу з тіні. З іншого боку, є ризик, що компанії, навпаки, підлаштовуватимуться під вимоги, щоб потрапити під спецрежим і уникати податків.

"Слава богу, що у нас прийняли "Дія Сіті", внутрішній український офшор для ІТ, — коментує фінансовий директор C-consulting Дмитро Бабаєв. — Бог знає як він працюватиме з реальними продуктовими компаніями (аутсорса і аутстафа , 95% українського ІТ, він не стосується загалом всіх). Подивимося. Для всіх же інших це насамперед можливість зробити кишенькову компанію, що підходить під усі ознаки продуктового ІТ, і неквапливо проводити через неї свій прибуток під 10,5% податків замість 19,5%.Та ще з розподілом прибутку у будь-який зручний момент, а не щороку".

Гіг-спеціаліст vs ФОП

У спецрежимі "Дія Сіті" експлуатується співпраця резидентів з гіг-фахівцем. Ця фізособа, яка уклала з компанією гіг-контракт, цивільно-правовий договір на виконання робіт. Документ складається у письмовій чи електронній формі, а його виконання не вважається здійсненням підприємницької чи господарської діяльності.

Законом не можна наймати фізичних осіб — підприємців (ФОП), але між ними та гіг-спеціалістами є різниця. Експерти називають працевлаштування як ФОП "сірим" методом, який не страхує компанії від штрафів за оформлення своїх працівників таким чином.

Гіг-контракт укладається з фізособою, він автоматично продовжується, якщо сторони продовжують співпрацювати та не розірвали договір. З одного боку, гіг-контракт передбачає гарантії працівникові, тому що там чітко прописується винагорода за виконану роботу, режим роботи та відпочинку, оплачувану відпустку та страхування. Допускається навіть 17 днів оплачуваної перерви у виконанні роботи щорічно. З іншого боку, протягом перших трьох місяців співпраці будь-яка із сторін може повідомити іншу про односторонню відмову від гіг-контракту не пізніше ніж за три календарні дні до дати припинення відносин. Такою стороною може бути роботодавець, що робить зайнятість співробітника слабко гарантованою. Перевагою гіг-контракту називають можливість фіксування винагороди в іноземній валюті. Цього не було за співпраці з ФОП.

У результаті виходить,що гіг-контракт у "Дія Сіті" — це та сама співпраця з ФОП третьої групи плюс 1,5% військового збору, а також більш чіткі гарантії для працівника та менші ризики для роботодавця щодо перевірок та штрафів від податкової служби.

Поступово співпраця з ФОП у "Дія Сіті" звужуватиметься. До 2024 р. обмежень не буде, а потім витрати компанії на платника єдиного податку не повинні перевищувати 50%, а з 2025 р. — 20%.

Усі ці норми отримали суперечливі оцінки в українській ІТ-сфері. Ще до ухвалення закону про "Дія Сіті" видання DOU опитало близько 5600 IT-фахівців. Результат анкетного дослідження показав, що 79% не підтримують проєкт, за висловилися лише 9%. І 41% опитаних відповіли, що ініціатива погіршить умови праці та скасує третю групу ФОП. Саме до такої співпраці звикли багато айтішників і компаній. Серед прихильників проєкту 67% пояснили свою позицію необхідністю альтернативи роботи з ФОП, а 24% вважали, що податкове навантаження зменшиться.

Перегрітий ринок

Після прийняття податкового блоку для "Дія Сіті" різко негативних оцінок у IT-фахівців поменшало, але й про великий остаточний успіх також говорять поки що стримано. Більшість коментаторів сходиться на думці, що ефект від цього проєкту має пройти випробування практикою. У промисловості хочуть подивитися, як працюватимуть новели, які запроваджуються законодавством для IT. Особливо це стосується податків та гіг-контрактів. Вони відкривають можливості для серйозніших реформ, які не обмежуються IT. Насамперед це стосується податку на виведений капітал та трудового законодавства.

Залишаються інші питання: наскільки активним буде приєднання компаній до цієї віртуальної економічної зони і який ефект отримає від цього держава. У 2019 р. від IT-сфери бюджет одержав 16,7 млрд грн податків. Очевидно, що після старту "Дія Сіті" він може втратити певний обсяг коштів, які за ідеєю має компенсувати пожвавлення самої індустрії. Також влада сподівається на поступовий відхід українських компаній від тіньових схем та оптимізації та на прихід закордонних гравців.

Законодавець оцінює ефект так: створення 80 тис. нових робочих місць найближчим часом, зростання ринку креативної індустрії до $11,8 млрд до 2025 р. ($6,2 млрд було 2019-го). Тільки не завжди такий розігрів ринку йде на користь. Наприклад, з грудня 2020 р. по грудень 2021-го кількість IT-фахівців зросла на 50 тис. і становила загалом по Україні 250 тис. Але все одно збільшилася кількість вакансій, а відгуків поменшало — спостерігається дефіцит спеціалістів. І не факт, що ті кадри, які є, працюватимуть у місцевих компаніях, а не просто на експорт.