Поза законом. КСУ відсунув Коломойського від энерготарифной комісії

Конституційний Суд України в п'ятницю, 14 червня, визнав, що не відповідають Конституції, деякі положення закону "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг" (НКРЭКУ), тобто закону, який регулює порядок формування і діяльності головного органу в країні, що відповідає за тарифи на електроенергію, газ, тепло, воду й побутові відходи. Це означає, що в найближчому майбутньому контроль над органом, кермо правління яким неодноразово переходили з рук у руки, розгориться з новою силою.

Трохи історії

Вперше комісія за тарифами, як незалежний регулятор, була створена ще в грудні 1994 р. за указом Президента Леоніда Кучми, і її повноваження поширювалися тільки на регулювання сфери електроенергетики, але в 1997 р. її повноваження були поширені і на нафтогазовий сектор. У 2000 р. НКРЕ була органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, підконтрольним і підзвітним Президентові, а в 2001 р. підзвітність НКРЕ перейшла Верховній Раді.

У серпні 2014 р. президент Петро Порошенко своїм указом створив НКРЕ заново, розширивши її повноваження на встановлення тарифів на комунальні послуги. Він же і призначив членів НКРЭКУ, зокрема, тимчасово виконуючого обов'язковості голови регулятора Дмитра Вовка, який до цього працював в корпорації Roshen.

Через два роки, у вересні 2016 р. Верховна Рада врегулювала статус КНРЭКУ, прийнявши спеціальний закон про цьому регуляторі. Відповідно до цього закону, членами НКРЭКУ (тобто головними особами в органі, що приймають рішення) є сім чоловік, які обираються конкурсною комісією. Конкурсна комісія із 5 осіб формується за принципом: 2 особи - від Президента, 2 - від Верховної Ради, 1 - від Кабінету міністрів. Обраних конкурсною комісією кандидатів у члени Регулятора призначає на їх посади і звільняє Президент, що укупі з участю у формуванні конкурсної комісії дає гаранту конституції дуже великий вплив на кадровий склад НКРЭКУ. Наприклад, Дмитро Вовк, якого Порошенко призначив тимчасовим головою НКРЭКУ ще в 2014 році, потім пройшов конкурс, став членом НКРЭКУ і знову став на чолі регулятора. Він займав цю посаду до самого кінця каденції - до травня 2018 р., і не втратив свого крісла навіть незважаючи на шквал критики і звинувачень в корупції його особисто і Президента Порошенко за введення формули "Роттердам+".

Такий вплив президента Порошенко на НКРЭКУ, а значить - і на тарифи в країні, дуже не сподобалося його політичним противникам, і на початку 2017 р. 46 депутатів Верховної Ради звернулися в КСУ з проханням визнати неконституційними окремі положення цього закону, які стосувалися повноважень Президента в її формуванні.

КСУ відкрив провадження у цій справі в березні того ж 2017 р., проте, як пише "Дзеркало тижня", під головуванням Станіслава Шевчука суд затягував розгляд цього справи протягом двох років.

Що не так

КСУ в своєму рішенні зазначив, що, видавши Указ про створення НКРЭКУ, Президент перевищив свої конституційні повноваження, оскільки, згідно з Основним законом він не має повноважень створювати такі органи. Крім того, Конституція не передбачає повноважень Президента і Верховної Ради формувати конкурсну комісію для відбору кандидатів у члени НКРЭКУ, а у Президента немає права призначати і звільняти членів НКРЭКУ.

КСУ також вважає, що створення НКРЭКУ, як постійно діючого незалежного державного колегіального органу, який за своїми функціями, сфері діяльності і повноважень має ознаки центрального органу виконавчої влади, але при цьому не підпорядковується Кабінету Міністрів і не входить в систему органів виконавчої влади, не узгоджується з Конституцією. Іншими словами, діяльність НКРЭКУ повинна спрямовуватися рукою прем'єр-міністра, а не Президента або парламенту.

Повна несподіванка

Рішення КСУ застало діючу адміністрацію президента Володимира Зеленського зненацька. Коментуючи на брифінгу в п'ятницю цей документ, головний енергетик його команди Андрій Герус (який в свій час був членом НКРЭКУ і згодом критикував узаконену комісією формулу "Роттердам+"), виглядав трохи розгубленим - він ще не встиг як слід вивчити рішення КСУ, не до кінця розумів його наслідки для НКРЭКУ, і назвав ситуацію "неприємною".

Відповідаючи на питання про те, як бути з рішеннями НКРЭКУ, які були прийняті Регулятором тепер вже не зовсім конституційний статус, Андрій Герус послався на юристів, які "говорять, що ті рішення, швидше за все, залишаються в силі".

Єдине, що він зміг чітко спрогнозувати - що положення закону, які КСУ визнав неконституційним, скасовуються не прямо зараз, а тільки з 1 січня 2020 р., і що на врегулювання виниклих раптом лакун в законодавстві ще є час до кінця року.

Рішення КСУ створило масу питань, на які поки немає ні у кого відповідей. Зокрема, спроби "ДС" звернутися до юристів за коментарями не увінчалися успіхом - ніхто не ризикнув спрогнозувати, що буде далі з Регулятором та прийнятими ним рішеннями.

І у Андрія Геруса також не було під рукою навіть чорнових начерків того, як команда Зеленського бачить можливе рішення проблеми. Між тим, проблема для нового президента може бути досить значною, адже формувати керівний склад НКРЭКУ руками Президента і Верховної Ради тепер не можна, а єдиний орган, який (на думку КСУ) може служити напрямною силою для діяльності НКРЭКУ - Кабінет Міністрів, але при нинішньому законі про НКРЭКУ його повноважень недостатньо, щоб керувати цим органів поодинці.

Для Ігоря Коломойського, який має значний інтерес у сфері енергетики, це рішення, напевно, було неприємним. Йому набагато легше було б вести справи, просто впливаючи на склад НКРЭКУ через президента Володимира Зеленського.

Тепер же Ігорю Коломойському доведеться, по всій видимості, йти окружним і більш довгим шляхом: потрібні йому формулювання в законі про НКРЭКУ, який ще належить написати, він зможе отримати, якщо пропрезидентська партія "Слуга народу" отримає карт-бланш у новому парламенті. А також - сформує свій Кабінет Міністрів.