Не розділяй і володарюй. Чому "Нафтогазу" на руку залежність від "Газпрому"

Відразу після тристоронніх консультацій з ЄС і "Газпромом" в "Нафтогазі" опублікували частину рішення Арбітражного інституту Торгової палати Стокгольма, де йдеться про анбандлинге компанії - розподіл функцій транзиту і зберігання газу. Справа в тому, що в позові українська сторона вимагала внесення до діючий транзитний контракт з "Газпромом" змін, що дозволяють "Нафтогазу" самостійно передавати свої права та зобов'язання будь-якій третій особі, уповноваженій на виконання функцій оператора газотранспортної системи (ГТС). За чинним контрактом це можна зробити тільки з письмової згоди російського монополіста. Але "Газпром" не пішов на поступки, і арбітраж відхилив вимоги України. Тепер у "Нафтогазі" журяться, що компанія не зможе розділитися без схвалення росіян на включення в партнери незалежного оператора ГТС.

Анбандлинг важливий, тому що це один з ключових принципів регулювання електроенергетики та нафтогазової галузі в Євросоюзі. Якщо в двох словах, то власник інфраструктури може займатися діяльністю, пов'язаною з управлінням, але не має права одночасно працювати на суміжному ринку - продавати або виробляти ресурси. Так в ЄС підтримують конкуренцію і прозорі стосунки на ринку. Україна зобов'язалася дотримувати ці правила, приєднавшись у 2011 р. до Третього енергопакету і прийнявши в 2015 р. Закон "Про ринок природного газу", але досі провела мало структурних перетворень. Мабуть, головне з них - виділення в "Укртрансгазі", підпорядкованому "Нафтогазу", філії з управління ГТС. А грати за правилами ЄС потрібно для того, щоб залучити європейські компанії для транспортування газу з Росії через Україну і гарантувати завантаження нашої ГТС навіть після 2019 р., коли закінчується контракт з "Газпромом", що не раз підкреслювали у Єврокомісії.

Але тут важливо розуміти: структура "Нафтогазу України" як холдингу така, що генерують фінансові потоки в основному входять до нього компанії з видобутку і транспортуванні природного газу - "Укргазвидобування" і "Укртрансгаз". Якщо ж доведеться розділятися за європейськими правилами, то самому "Нафтогазу" залишиться лише роль трейдера, причому одного з багатьох на конкурентному ринку

Але поки цього не сталося, "Нафтогаз" має можливість демпінгувати на ринку поставок газу промисловості, відсікаючи більшість імпортерів, просто продаючи паливо з підземних сховищ "Укртрансгазу".

Ми вирішили з'ясувати, чи дійсно головне гальмо реформ в українському газовому секторі - загроза з Росії.

"У контракті між "Нафтогазом" і "Газпромом" передбачена "санкція" за односторонню передачу "Нафтогазом" прав і зобов'язань в частині транспортування газу третій особі - оператора транспортної системи (ОТС) - в рамках анбандлинга. Однак потрібно розуміти, що наслідки змін у складі" сторін контракту будуть залежати від цілого ряду факторів", - зазначила в коментарі "ДС" старший юрист, керівник групи міжнародних судових та арбітражних спорів Arzinger Оксана Карел.

Вона пояснила, що якщо оператора ГТС замінять при відсутності згоди з боку "Газпрому", російська компанія технічно отримає зелене світло для реалізації свого права на контрзаходи за контрактом - і тут можливі варіанти.

"Залежно від дій "Газпрому" (розірвання контракту, призупинення транзиту тощо) "Нафтогаз" отримає право вимагати продовження транзиту газу/виконання контракту у відповідності з умовами контракту та відповідно шведським правом, що є застосовним до контракту", - сказала Оксана Карел, додавши, що анбандлинг повинен поширюватися на Україну в результаті входження нашої країни в енергетичний ринок ЄС.

У свою чергу, партнер адвокатського об'єднання "СК ГРУП" Юлія Курило також вважає, що контракт між "Нафтогазом" і "Газпромом" підпорядкований шведському праву, то малоймовірна передача ГТС іншому оператору без ризику розірвання угоди.

Таким чином, з'ясувалося, що всі розмови про розділення "Нафтогазу" за видами діяльності проходили на тлі домовленостей, які ставлять такі реформи в залежність від волі Москви.

Як би те ні було, контракт з "Газпромом" закінчується в кінці 2019 р., а півтора року - це значно менший термін, ніж був у "Нафтогазу", щоб зважитися на поділ. Так що не далеко той час, коли російським монополістом вже не вийде застрахати бажають реформувати український газовий ринок. Якщо, звичайно, відповідне положення раптом не з'явиться і в новому контракті.