Володимир Лапа: ми збираємося просувати українську продукцію в екзотичні країни — Мексику, Японію, Південну Африку
"ДС" Госпродпотребслужба тільки зараз приступила до роботи, хоча була створена ще в 2014 році. У чому причина зволікання?
Ст. Л. Створення Госпродпотребслужбы — дуже складна реформа. У цього органу величезний набір функцій: ветеринарний, фітосанітарний напрямки, безпека харчових продуктів, контроль у сфері насінництва, захист прав споживачів, цінове регулювання. Спочатку служба була створена в підпорядкуванні Кабміну, потім передана Мінагрополітики. Тільки після цього, по суті, розпочалося справжнє рух: призначено нове керівництво, затверджено перелік територіальних органів, положення про Госпродпотребслужбе, виділено бюджетне фінансування і т. д.
"ДС" Які пріоритети в роботі служби?
Ст. Л. Великий блок роботи пов'язаний із законодавством у сфері харчової безпеки — імплементацією стратегії та адаптацією законодавства в сфері санітарних та фітосанітарних заходів, вже схвалених Кабміном. Одна з функцій служби — запобігти потраплянню небезпечних продуктів на наш ринок. Мова йде як про продукцію вітчизняних виробників, так і про імпорт. Акцент збираємося зробити і на освоєнні зовнішніх ринків, для цього будемо взаємодіяти з компетентними органами інших країн. У минулому році ветфитослужбой вже був прийнятий ряд рішень, що стосуються допуску української продукції на зарубіжні ринки — ЄС та Китай (молочна продукція), Єгипет (м'ясо птиці), Ізраїль (яйця). Тепер ми збираємося освоювати більш екзотичні (з точки зору традиційного експорту) країни — Мексику, Японію, Південну Африку. У пріоритеті також країни Близького Сходу.
"ДС" Якими будуть штат нової служби та обсяг її фінансування?
Ст. Л. Кількість працівників в органах, які реорганізуються та ліквідуються у зв'язку із створенням служби, — близько 13,5 тис. осіб. Максимальна кількість працівників Госпродпотребслужбы — трохи більше 10 тис. Наше фінансування затверджено розпорядженням Кабміну — мова йде про 1,043 млрд грн. на 2016 рік. У цю суму входять зарплати працівникам, утримання бюджетних установ, проведення протиепізоотичних заходів, впровадження системи ринкового нагляду (закупівлі продукції на ринках для її аналізу) і ряду інших заходів.
Близько 222 млн грн. в цьому році повинна запрацювати сама служба або підлеглі їй бюджетні установи за рахунок проведення лабораторних аналізів, надання платних послуг, дозвільних документів. Зараз ми обговорюємо з бізнесом перелік платних послуг, їх вартість. Сподіваємося врегулювати це питання найближчим часом.
"ДС" На якому етапі зараз знаходиться запровадження в Україні моделі європейської системи безпеки харчових продуктів НАССР?
Ст. Л. Відповідно до законодавства для запровадження цієї системи передбачений певний перехідний період. Залежно від масштабів бізнесу підприємства повинні перейти на неї або до 2017-го, або до 2019 року. Зараз розробляється і готується до прийняття ряд документів, які регулюватимуть безпеку продуктів. Це законопроекти про державний контроль, кормах, побічних продуктах тваринного походження.
"ДС" Бізнес скаржиться на зловживання з боку перевіряючих. Доак ви будете з цим боротися?
Ст. Л. Ми уважно вивчаємо досвід Національної поліції щодо відеофіксації процесу перевірок і плануємо взяти його на озброєння. Якщо будуть скарги з боку бізнесу, то відеозйомка дасть можливість переконатися, чи правомірними були дії інспектора чи ні.
Ми також проводимо певні заходи з дерегуляції. Наприклад, при імпорті тваринницької продукції запроваджено такий інструмент, як третій арбітражний зразок. Перші два зразки аналізують регіональна та центральна лабораторії. Якщо результати досліджень не задовольняють суб'єкта господарювання, він може третій зразок, узятий разом з інспектором служби, відправити в яку-небудь акредитовану європейську лабораторію.
Ми будемо залучати і недержавні лабораторії до досліджень у сфері харчової безпеки. Зараз порядок уповноваження таких лабораторій проходить узгодження з центральними органами виконавчої влади. Аналогічні процедури на законодавчому рівні ми відпрацьовуємо і в сфері фітосанітарного регулювання.
"ДС" Контроль якості та безпечності харчових продуктів — один з інструментів обмеження імпорту продуктів на внутрішній ринок. Наскільки активно ви збираєтеся ним користуватися?
В. Л. У нас зараз відбуваються складні дискусії з імпортерами. З одного боку, ми доводимо, що повинні контролювати ввезену продукцію. З іншого — є нарікання з боку суб'єктів господарювання щодо частоти контролю, в тому числі і коли продукція поставляється з Європейського Союзу. Ми спробуємо знайти компроміс. Зараз ми працюємо над впровадженням IT-системи, яка буде охоплювати всю інформацію про продукції — від ідентифікації домашніх тварин і птиці до лабораторних досліджень при експорті-імпорті. Надалі інформація цієї IT-системи стане базою для впровадження ризикоорієнтованого підходу до перевірки безпеки продукції. Тобто ми будемо не просто визначати на око, контролювати чи 5 чи 50% продукції, а робити це на основі результатів досліджень, які здійснювалися за останній рік.
"ДС" За вашими оцінками, яка частина продуктів на українському ринку — фальсифікати?
Ст. Л. Часто під фальсифікатом розуміють невідповідну маркування, коли, наприклад, пишуть, що це вершкове масло, а насправді це спред (харчовий продукт на основі суміші рослинних та молочних жирів). В такому випадку питома вага фальсифікату буде істотно відрізнятися для різних видів продукції. З того ж маслу його частка може становити близько 50%. По інших видах продукції цей відсоток набагато нижче.
"ДС" Зараз діє мораторій на перевірки малого та середнього бізнесу. Як в такому випадку Госпродпотребслужба може впливати на ситуацію з якістю продуктів?
Ст. Л. Ситуація неоднозначна. Існує позиція Мінекономрозвитку та Мін'юсту, які вважають, що мораторій на перевірки в частині безпеки харчових продуктів не діє. Одночасно Державна регуляторна служба стверджує, що мораторій має місце. На нашу думку, служба повинна мати право проводити перевірки, в тому числі і без попередження, але виключно у випадках, коли для цього є вагомі підстави. Наприклад, якщо ми отримаємо повідомлення, що виявлені порушення при експорті або імпорті. Або якщо при розслідуванні якогось захворювання буде виявлено, що його джерелом стала харчова продукція.
"ДС" Наскільки українське законодавство в сфері захисту прав споживачів відрізняється від європейського?
Ми ще повноцінно не перейшли на ринковий контроль. Хоча ми вже отримали 1,5 млн грн. для того, щоб викуповувати продукцію у торгових мережах і здійснювати лабораторні дослідження. Система санкцій, які можуть застосовуватися до порушників, також потребує доопрацювання. Наприклад, харчової продукції найжорсткіша захід до порушників (операторам ринку — виробникам і торговельним мережам) — це відгук експлуатаційного дозволу. Фактично це означає припинення роботи підприємства. Але, по-перше, такі заходи не застосовуються на рівні окремо взятого інспектора (щоб зменшити суб'єктивізм). По-друге, Госпродпотребслужба повинна доводити їх обгрунтованість в судовому порядку. В цілому це досить збалансована модель.
"ДС" Які скарги від споживачів зараз не розглядаються?
В. Л. Як правило, це скарги, які складені з порушеннями. Скажімо, в заяві обов'язково мають бути вказані найменування і адреса юридичної особи, до якого є претензії. Але часто буває, що назва магазину та найменування юридичної особи різні, споживач це не враховує. Якщо неправильно заповнена скарга, у нас немає підстав для того, щоб вийти на перевірку. Також до заяви має додаватися інформація, яка підтверджує обґрунтованість скарги. Мова необов'язково про фото - або відеозйомки. Це може бути фіскальний чек, що підтверджує придбання тієї чи іншої продукції або послуг. Всього в минулому році в Держспоживінспекцію надійшло близько 30 тис. скарг.
У розвинених країнах найкращий спосіб захисту прав споживачів — це все-таки звернення до суду. Але складно уявити, як при нинішній роботі системи правосуддя в нашій країні звичайна людина зможе ефективно захистити свої права. Особливо якщо судовий спір ведеться, наприклад, з глобальною торговою мережею. Занадто багато складних моментів. Наприклад, людина змушена платити судовий збір, який багатьом просто не по кишені, збирати докази і т. д.
"ДС" Як Госпродпотребслужба буде контролювати формування цін на продтовари?
Ст. Л. Наші важелі цінового регулювання — це обмеження ринкової рентабельності і торговельних надбавок, а також декларування цін. Якщо господарюючий суб'єкт хоче підвищити ціни на певні види продтоварів, перелік яких визначено Кабінетом Міністрів, більше ніж на 1% в місяць, він повинен подати нам декларацію. Раніше Цінова інспекція, а тепер Госпродпотребслужба перевіряє обґрунтованість формування цін, і якщо надані розрахунки підтверджують, що дійсно собівартість відповідає озвученими параметрами, ми погоджуємо підвищення. Якщо розрахунки не відповідають дійсності, включені в собівартість витрати, яких не повинно там бути, чи є які-небудь методологічні помилки, то узгодження зміни ціни не відбувається. Зараз відсоток відмов становить близько 30-40%.
Насправді цінове регулювання не є основним фактором стримування продовольчої інфляції. Якщо є економічні підстави, наприклад, різка девальвація гривні, то ціни все одно зростають. Зараз на рівні міністерств, відомств і Кабінету Міністрів обговорюється питання звуження сфери застосування цінового регулювання (наприклад, відмова від декларування). Якщо це станеться, то необхідність комунікацій з Госпродпотребслужбой у багатьох господарюючих суб'єктів відпаде.
