Володимир Котенко: Розкриття інформації про зарубіжних структурах може торкнутися набагато більшу кількість громадян, ніж можна очікувати на перший погляд

Президент серед перших кроків у цьому напрямку бачить приєднання України до глобальної системи обміну фінансовою інформацією, що дозволить ефективно протидіяти ухиленню від сплати податків. Профільні бізнес-асоціації пропонують почати реформи з лібералізації внутрішніх законів. Про те, що дозволить зупинити втечу капіталів, "ВД" поспілкувалася з Володимиром Котенко, партнером, керівник податково-юридичної практики EY в Україні.

"ВД" Зараз про деофширизации не говорить тільки ледачий. І зорієнтуватися у цьому потоці інформації дуже складно...

В. К. Так, але, говорячи про деофшоризації загальними фразами, часто уникають конкретного обговорення цілей цієї вправи - чого ж ми хочемо досягти в результаті - і механізмів досягнення цих цілей. З цього випливає простий висновок: або цю гарячу тему використовують для піару, чи прагнуть її забалакати. Передусім важливо зрозуміти, що попит на закордонні надбудови буде тим вище, чим більше проблем існує в домашній юрисдикції. Боротьба з офшорами без вирішення домашніх проблем ризикує перетворитися на боротьбу з наслідком, а не з причинами.

"ВД" У нас вже склалося з цього приводу певне кліше: бізнес біжить в офшори від високих податків. Значить, знову впираємося в проблему перегляду податкового законодавства?

В. К. Для українського бізнесу, що використовує закордонні структури, зниження податкового навантаження - лише одна з проблем, розв'язуваних з допомогою таких структур. І часом далеко не першорядне. Втеча в офшори для наших підприємств продиктоване, передусім, бажанням захистити активи від захоплення і зберегти від знецінення. Що забезпечується за рахунок розміщення активів у юрисдикції з більш надійною, ніж українська, правовою системою і в більш стабільною, ніж гривня, валюті. Важливий мотив - забезпечення секретності. Особливо для скромного чиновника, якому складно пояснити походження власних капіталів. Або навіть не чиновника, а будь-якого громадянина, якому просто неможливо сказати правду про джерела своїх доходів.

Безумовно, було б неправдою стверджувати, що, розміщуючи активи в іноземних юрисдикціях, наш бізнес скидає з рахунків економію на податках. Але масштаб економії на податках для нашого бізнесу часто виглядає просто приємним бонусом в порівнянні з масштабом економії, яку він отримує за рахунок страховки від валютних та інших ризиків. Навіть при плануванні продажу українських активів, коли вага податкових причин для створення закордонної структури значно зростає (при продажу через далекі юрисдикції можна істотно заощадити на податках), валютні міркування все одно залишаються домінуючими. Мало хто наважується тримати в Україні багатомільйонні доходи від продажу активів, а якщо б і зібрався, то не зміг би зробити це у твердій валюті: в Україні більшість доходів у іноземній валюті підлягає примусової конвертації в гривню.

"ВД" Виходячи з дій влади, створюється враження, що головна боротьба досі спрямовувалася не стільки на ухилення від податків, скільки проти бажання бізнесу захистити свої активи...

В. К. Дійсно, у нас завжди (вже пішов третій десяток років) існувала жорстка валютна система, яка перекривала вільний рух капіталу. А ось порівнянної по жорсткості системи контролю за ухиленням від податків за допомогою транскордонних операцій до недавнього часу не було. Навіть щось схоже на більш-менш повноцінну систему контролю за трансферним ціноутворенням (і то з застереженнями) з'явилося тільки в 2013 році. Але і валютні заборони у нас діяли досить вибірково. Багаторічна дія цих заборон лише підвищило прагнення бізнесу ризикувати, лише б зберегти свої активи і забезпечити свободу дій.

Валютні заборони серйозно вдарили по інвестклімату і спровокували перекіс в методах фінансування. При наявності вільного руху капіталу ми цілком могли б розраховувати на інвестиції в капітал.

А це неминуче створює поганий податковий ефект - розмивається податкова база, виводиться прибуток через виплату відсотків. Звичайно, боргове фінансування (саме через податкових вигод) було поширене і до заборони на виплату дивідендів, але в нинішніх умовах він стає просто безальтернативним.

"ВД" Офшорні оптимізації - доля великих компаній і заможних громадян, відповідно, боротьба з ними пройде для інших непоміченою?

В. К. Ну, я б не виключав сюрпризів у ході такої боротьби. Цілком може статися, що розкриття інформації про зарубіжних структурах торкнеться набагато більшу кількість громадян, ніж можна очікувати на перший погляд (особливо якщо очікування базуються на даних офіційної статистики). Нагадаю, громадяни і бізнес були позбавлені можливості вільно розпоряджатися своїми капіталами. Для проведення окремих валютних операцій (включаючи інвестиції за межі України, відкриття рахунків за кордоном та розміщення коштів на них) вимагалося отримання індивідуальних ліцензій. Можна тільки уявити, як законослухняні українські громадяни і бізнес ставилися до таких заходів: очевидно, як до трохи більш елегантною формою кріпацтва. А ось їх практична реакція на такого роду обмеження напевно не була однорідною: були ті, хто смиренно терпів, але були й ті, хто покинув категорію терплячих законослухняних громадян.

Втім, ви маєте рацію в тому, що кожен, хто прагнув піти від настирливих обмежень, вибирав собі "офшор" по кишені: хтось зарубіжний, а хтось- вітчизняний "імпортозамінних" аналог (наприклад, спрощену систему оподаткування).

"ВД" Значить, щоб відучити бізнес від податкових оптимізацій з допомогою іноземних юрисдикцій, спершу потрібно вирішувати внутрішні проблеми, від яких тікають в офшори?

В. К. Звичайно. Крок номер один - відновлення довіри до судової системи: власник повинен бути впевнений, що держава здатна ефективно захищати законні права. Паралельно потрібно підвищувати рівень адекватності податкової системи: це стосується як проведення структурних змін (наприклад, зниження податкового навантаження на працю), так і змін в адмініструванні податків. Безумовно, необхідна лібералізація валютного контролю, яка повинна істотно полегшити рух капіталу для юридичних та фізичних осіб.

"ВД" Значить, головне для успішної деофшоризації - більше свободи?

В. К. Так, але з уточненням: свобода в обмін на прозорість ведення бізнесу і чесну сплату податків - свободи без відповідальності не буває. А для цього необхідно переломити ситуацію так, щоб ухилення перестало бути безпечним і дешевим. Нам не потрібно винаходити велосипед. У жовтні 2015 року був опублікований фінальний пакет заходів ОЕСР (Організація економічного співробітництва і розвитку) за реформування принципів міжнародного оподаткування. Вони спрямовані проти розмивання транснаціональними компаніями оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування (BEPS - Base erosion and profit shifting).

"ВД" Які дії в цьому контексті найбільш актуальні для України?

В. К. Насамперед, розкриття структури бізнес-груп, в тому числі їх зарубіжних елементів. Так, у нас вже діє закон про визначення кінцевих вигодонабувачів юросіб і публічних діячів. Але багато виконали встановлені вимоги, а якщо виконали, то достатньо отриманої інформації для повноцінного фіскального контролю? У ОЕСР ж існує цілий набір рекомендацій, які у разі впровадження забезпечать необхідну інформацію про фактичних власників і про офшорні структурах.

Ми повинні впровадити в законодавство вимоги, які змушували б в першу чергу українські групи розкривати більше інформації про пов'язаних осіб та про операції з ними, а також про роль і функції тієї або іншої структури. В результаті наші контролюючі органи зможуть відстежити, де знаходяться центри прибутку, де знаходяться компанії, що виконують реальні функції, а де - "пустушки". Для цього рекомендації ОЕСР передбачають впровадження системи постранового звіту (CBCR - by country country reporting).

Необхідно продовжити перегляд умов угод про уникнення подвійного оподаткування. Зокрема, подбати про включення до угоди положень, які обмежували б можливість необґрунтованого використання податкових переваг, що надаються такими угодами. Мова може йти і про перевірку статусу бенефіціарного власника, та про відмову в праві на застосування угоди у разі, коли іншої економічної мети, крім побудови минимизационной схеми, не переслідувалося.
Назріла необхідність впровадження правил про контрольованих іноземних компаніях. Більшість розвинених країн (понад 30 держав мають відповідні правила. Їх суть полягає в наступному: якщо група, контрольована з України, має у своєму складі структури в низькоподаткових юрисдикціях (а критерії низконалоговости повинні бути визначені в національному законодавстві), то правила можуть передбачати необхідність сплати в Україні податку з прибутку або її частини, показаної (виведеної) в такі низькоподаткові юрисдикції.

Безумовно, вимагаючи включати до оподатковуваного доходу частину прибутку, отриманого за кордоном, ми повинні надавати право на залік податків, сплачених за кордоном відносно цього ж об'єкта.

Нарешті, Україна просто зобов'язана якомога швидше приєднатися до міжнародної системи автоматичного обміну податковою інформацією. Поки ми зробили тільки перший крок, ратифікувавши Конвенцію щодо взаємної адміністративної допомоги з податкових питань. Далі - підписання міжвідомчої угоди про обмін інформацією, внесення змін у національне законодавство, створення технічних можливостей для обміну інформацією.

"ВД" наступного року 55 країн почнуть виконувати багатостороння угода про автоматичний обмін податковою інформацією. А з 2018 р. - ще 41. Чи можна говорити, що вже через два роки офшори, якими ми їх знаємо, підуть у минуле?

В. К. Ті дії, які робляться зараз, свідчать про серйозність намірів держав у боротьбі з несумлінними користувачами міжнародних структур. Подивіться на ЄС - у них вже прийняті директиви, які посилюють обмін інформацією. Наприклад, буде сформована система обміну так званими податковими узгодженнями (рулингами), тобто індивідуальними домовленостями щодо розрахунку та сплати податків, досягнутими тією чи іншою компанією з владою конкретної держави, а також угодами про ціноутворення. Формується єдиний реєстр бенефіціарів трастів. Звичайно, в Євросоюзі впровадити ці новації простіше, ніж в глобальному масштабі, де не існує органу, який змусив би всі країни виконувати подібні вказівки. Але принаймні частиною цієї системи вже буде досить велика кількість країн. Якщо ж держави, які зараз впливають на класичні офшори, продовжать цю лінію, то ми побачимо включення до системи і їх. Це зробить світ інформаційно ще більш відкритим.

"ВД" Але бізнес завжди буде прагнути до зменшення податкового навантаження. Що замінить традиційні офшори?

В. К. Очевидно, буде знайдено компроміс. У розвинених країнах одним із пріоритетних мотивів втечі в офшори все-таки залишається податкова мінімізація. По мірі запуску повноцінної системи розкриття інформації у глобальному масштабі, очевидно, будуть переглядатися і правила оподаткування - в підсумку можуть знижувати податкові ставки, але буде розширюватися база оподаткування.

Опубліковано в тижневику "Власть денег" № 5 (442) за травень 2016 р.