Власник ФК "Карпати" стає гегемоном надр
Днями відразу кілька західноукраїнських компаній встали на шлях втрати спеціальних дозволів на користування газоносними надрами. Таку перспективу їм підготувала державна НАК "Надра України", яка зараз знаходиться під оперативним управлінням менеджменту, близького до власника футбольного клубу "Карпати" Петру Димінському. Якщо команда львівського олігарха доведе задумане до кінця, статус видобувачів газу втратять як мінімум дві групи його опонентів на чолі з Юлією Тимошенко та Олегом Тягнибоком.
У період президентства Віктора Януковича ніша видачі спеціальних дозволів на користування надрами перебувала під монопольним контролем його команди. Саме тому після втечі гаранта Конституції до 2014 р. в Росії ця сфера стала вакантною буквально в один день. Право першої зайняти вільне місце дісталося команді лідера ВО "Свобода" Олега Тягнибока. Так, вже 27 лютого 2014 р. його соратник Андрій Мохник став міністром екології та природних ресурсів. А ще через три місяці — 26 травня — посаду голови Державної геологічної служби зайняв Дмитро Кащук, який до того часу вже мав досвід роботи в компаніях депутата Львівської міськради від "Свободи" Євгена Бєлінського.
Щоб зібрати "фулл-хаус" у сфері роздачі спецдозволів на користування надрами, Тягнибоку залишався лише один крок — встановити оперативний контроль над посадою голови правління НАК "Надра України". Для цього вже навіть був відібраний потрібний кандидат — Сергій Дацишин. Пасивну підтримку в цих планах Тягнибоку надавала Юлія Тимошенко, яка стала його ситуативним партнером, домігшись напередодні призначення на посаду першого заступника глави Мінекології свого ставленика Павла Унгуряна. Але спроби лідерів "Свободи" та БЮТ підгорнути "Надра України" виявилися запізнілими: 11 червня 2014 р. крісло глави НАК за рішенням Кабміну зайняв Ярослав Климович — колишній співробітник телерадіокомпанії "Міст ТБ" і "Ес-Ті-Ві" львівського бізнесмена Петра Димінського.
На якійсь стадії здавалося, що зіткнення інтересів дуету Тягнибок — Тимошенко з Димінським не призвело до конфлікту між ними. Кращим доказом було те, що в серпні 2014 р. Дацишину знайшлося місце в компанії: він очолив одну з найбільших її "дочок" — "Западукргеологию". Але працювати в парі менеджери різнорідних представників істеблішменту не змогли. Це стало зрозуміло в грудні 2014 року, коли під Сергієм Дацишиным почало хитатися крісло. Формально в цьому були винні трудові колективи Стрийського, Львівської та Калуського структурних підрозділів "Західукргеології", підняли тоді питання про недовіру своєму керівникові. Але насправді все було прозаїчніше: повстання регіональних підрозділів було використано дружній Димінському материнською структурою — НАК "Надра України" — для проведення позапланової перевірки "Західукргеології", в ході якої було виявлено безліч порушень.
У свідків тих подій рішення Димінського загострити відносини зі своїми опонентами легко знаходило розуміння: почесному президенту ФК "Карпати" складно було не звертати увагу на те, як союз Тимошенко і Тягнибока оперативно ділив родовища на його малій батьківщині. Прикладів більш ніж достатньо: у вересні 2014 р. "Західукргеологія" стала розробляти Мижриченскую газову площу разом з ТОВ "Технічно-геологічна служба", засноване Василем Сваричевским — офіційним помічником Олега Тягнибока у статусі народного депутата сьомого скликання. А в жовтні 2014 р. партнером "Західукргеології" по розробці Тынивского газового родовища стало ТОВ "Нафтогазрембуд-1", зареєстроване на Володимира Яцика — члена ВО "Батьківщина". При цьому "Нафтогазрембуд-1" вже подав заявки на отримання ліцензій для розробки Старо-Богородчанській і Волосянської площ.
Час для зведення рахунків було обрано бізнесменом вкрай вдало: в кінці 2014 р. в рамках переформатування уряду посаду глави Мінекології втратив "свободівець" Андрій Мохник, а ще трохи пізніше з Держгеослужби був звільнений його однодумець Дмитро Кащук. Загалом, команди Димінського залишалося тільки "збити" главу "Західукргеології" Сергія Дацишина, але досягти цієї мети сходу не вийшло: в грудні 2014 р. новим міністром екології став близький до нині втікача нардепу Олександру Онищенко висуванець "Батьківщини" Ігор Шевченко, який взяв під своє крило останнього вцілілого "свободівця".
При такій розстановці сил шоу Димінський VS Тагнибок —Тимошенко могло тривати нескінченно, але затяжний інтриги не вийшло: 2 липня 2015 р. Ігор Шевченко був звільнений Верховною Радою, що автоматично спричинило за собою кар'єрний крах Дацишина. Нового керівника "Західукргеологія" отримала у вересні 2015 р. Ним став Дмитро Штикало — менеджер львівського бізнесмена Мирослава Хом'яка, який вважається близьким до Димінському.
Власне, саме з тих пір в кар'єрі приватних газовидобувників з команд Олега Тягнибока та Юлії Тимошенко почався зворотний відлік. Під керівництвом нового менеджера, державна "Західукргеологія" поставила питання про розірвання відносин з приватниками. Перші результати ставленики Петра Димінського отримали буквально пару тижнів тому: 15 червня Господарський суд Львівської області розірвав договір простого товариства, в межах якого здійснювалося співробітництво згаданого "Нафтогазрембуд-1" з "Западукргеологией". Аналогічних результатів остання хоче досягти і за епізодом відносин з ТОВ "Технічно-геологічна служба". Загалом, зараз Петро Димінський як ніколи близький до того, щоб остаточно позбутися непристойно активних опонентів.
Щоправда, за іронією долі може вийти так, що таким чином він лише розчистить дорогу своєму новому конкуренту — Арсенію Яценюку. До сфери інтересів відставного прем'єра з 2015 р. відноситься і Держгеослужба, яку він координує через Миколи Бояркіна, і Мінекології, яке кілька місяців тому очолив виходець з "Народного фронту" Остап Семерак. А значить, не можна виключати і того, що скоро команда Арсенія Петровича може зазіхнути і на "Надра України".
