Вкладай і примножуй. Що таке інвестиції і для чого вони потрібні

Інвестиції — це вкладення капіталу з метою його примноження і отримання прибутку. При цьому інвестиції приносять прибуток у разі успіху проєкту, а в іншому разі вкладений капітал буде просто втрачено. Основна відмінність інвестицій від кредитів у тому, що перші потрібно повертати в обумовлені терміни і з відсотками, незалежно від того, був проєкт прибутковим чи ні.

Інвестувати можна гроші, цінні папери, майно або права на нього, технології або ноу-хау.

Вважається, що третина з топ-30 найуспішніших і багатих людей світу заробили свій капітал саме за рахунок вкладень у цінні папери.

Інвестиції бувають найрізноманітніші, в залежності від способу і мети інвестування.

Наприклад, розрізняють інвестиції за об'єктом вкладень. Це можуть бути реальні інвестиції, коли інвестор купує землю, бере участь грошима в будівництві нового підприємства або капітального ремонту вже працюючого, придбає нематеріальні активи (такі, як патенти, ліцензії, права користування, авторські або інші права), вкладає кошти в людський капітал (освіта та підвищення кваліфікації персоналу) або просто купує вже готовий бізнес.

Є ще фінансові інвестиції — це придбання цінних паперів або видача кредитів, надання активів у лізинг.

Крім того, бувають венчурні інвестиції — високоризикові довгострокові вкладення в нові високотехнологічні перспективні компанії, які займаються розробкою наукоємних продуктів. Інакше кажучи, це інвестування в стартапи. У цьому разі втрата капіталу дуже висока, але прибутковість інвесторів досягається за рахунок дуже високої віддачі від найбільш вдалих вкладень.

Ще один вид інвестицій за об'єктом вкладень — це спекулятивні, які передбачають купівлю валюти, дорогоцінних металів і коштовних паперів у розрахунку на зростання їх ціни.

Інвестиції поділяються ще за програмними цілями інвестування (прямі, портфельні, реальні, нефінансові, інтелектуальні), за термінами вкладення (короткострокові — до одного року, середньострокові — один–три роки, довгострокові — понад три-–пʼять років), за формами власності (приватні, державні, іноземні, змішані).

Прямі інвестиції мають на увазі, що інвестор вкладає гроші у виробництво або інший проєкт, отримуючи при цьому право на участь в управлінні цим підприємством і дохід від вкладень.

Також інвестиції можуть здійснюватися через спеціалізовані фонди — Private Equity (фонди прямих інвестицій). Це компанії, клієнти яких дають зобов'язання вкласти узгоджені суми грошей в проєкти, які погодить фонд. Коли через кілька років проінвестовані таким чином компанії будуть продані, інвестори отримають свою частку прибутку.

Портфельні, або непрямі інвестиції — це не що інше, як купівля цінних паперів, акцій або облігацій. Вони не дають інвестору право на управління підприємством, яке випустило папери, він може тільки розраховувати на прибуток від їх володіння (наприклад, на дивіденди) або продажу, якщо ціни на них піднімуться.

А при бажанні знизити ризики можна сформувати інвестиційний портфель — набір активів різних видів, ступеня ризиків і термінів вкладень.

Капітальні інвестиції/капітальні вкладення або капітальні видатки (CAPEX, capital expenditure) — це довгострокові внутрішні вкладення підприємства у створення, поліпшення або придбання основних активів, задіяних у бізнесі. Наприклад, це купівля нової ділянки землі для розширення виробництва, будівництво нового цеху та придбання обладнання, транспорту або нематеріальних активів, таких як ліцензії, патенти і торгові марки.

Компанії, які вимагають значних капіталовкладень, називають капіталомісткими. Це підприємства нафтогазової, гірничодобувної, металургійної, електроенергетичної та інших галузей.

Показник капітальних інвестицій дозволяє оцінити, чи відбувається зростання і розширення бізнесу в країні і технічна модернізація підприємств. Якщо капітальні інвестиції падають, це означає, що бізнес вкладає все менше коштів у свій розвиток.

Зокрема, за даними Державної служби статистики, у 2020 р. капінвестиції в економіку України скоротилися на 38% — до 419,8 млрд грн, при цьому падіння інвестицій відбулося в усіх галузях економіки. Тільки в транспортній галузі в плюс — більш ніж в шість разів! — вийшла "поштова та кур'єрська діяльність", а в сфері інформації і телекомунікації трохи підріс електрозв'язок.

Прямі іноземні інвестиції (ПІІ) — це вкладення бізнесу однієї країни в бізнес іншої. За визначенням МВФ, це закордонні інвестиції в 10% і більше від статутного капіталу, що дозволяє надавати стратегічний вплив на компанію.

Основні способи ПІІ — створення за кордоном філії або підприємства, яке залишається у власності інвестора. Також це може бути купівля іноземного підприємства, майнових прав (наприклад, прав користування землею або природними ресурсами), надання прав на використання ноу-хау або технологій.

Зміна припливу ПІІ дозволяє побачити, як змінюється інвестиційний клімат у країні. Наприклад, за 10 місяців 2020 р. прямі іноземні інвестиції в економіку України порівняно з аналогічним періодом минулого року впали в 20 разів — до $221 млн. І хоча частково така ситуація пояснюється зміною методики підрахунку, даний показник у нашій країні останнім часом балансував на низькому рівні — не більш ніж кілька мільярдів доларів на рік.

В Україні існує кілька основних напрямків для інвестування. Якщо не розглядати ринок нерухомості, то в основному це купівля облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП), готового бізнесу або акцій підприємств. Однак найбільше це ОВДП — вони становлять 81% від загального обсягу фондового ринку, тоді як частка компаній і корпоративних фондів займає всього 6%.