Віце-президент Нацбанку Польщі: Сьогодні працювати досить нудно, тому що не виникає ніяких конфліктів

— У Польщі за останніх півтора року все змінилося керівництво країни: президент, уряд, Сейм і Сенат. Наскільки сильно змінилася економічна політика?

— У Польщі зараз спостерігається стабільне економічне зростання. За I квартал 2016 р. зростання склало 3,1%, а прогноз на 2017 р. — понад 3% (в Україні за II квартал ВВП виріс на 1,4% в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року; прогноз на 2017 р. — 3%. - Ред.). Тобто в контексті економічного зростання нічого не змінилося, і на даний момент такий зростання ВВП є найбільшим серед східних країн ЄС.

Також уряд Польщі збирається збільшити темп зростання ВВП за рахунок структурних реформ. Спеціальна програма цих реформ, за яку відповідає міністр економічного розвитку країни Матеуш Моравецький, буде імплементована без зволікання. Тому вкрай важлива координація керівництва саме Центрального банку (який відповідає за стабільність цін) і уряду, відповідального за структурні реформи.

В макроекономічній ситуації, де зараз домінують дефляція і низькі процентні ставки, важливо проводити реформи і погоджувати бюджетно-податкову політику, грошово-кредитної. Центробанк зробив усе залежне від нього і тепер вже наступний крок у сфері бюджетно-податкової політики — за урядом. Бо головний фактор економічного зростання в Польщі на даний момент — внутрішнє споживання. А основний показник, що характеризує зростання, — рівень інвестування в економіку. Тому дуже важливо підтримувати інвестиції.

— Польська економіка досить успішно впоралася з кризою 2007 р. За рахунок чого це вдалося? Яка була роль НБП?

— Дійсно, польська економіка успішно пережила кризу, практично не зазнавши ніяких труднощів. Центральний банк і Рада з грошово-кредитної політики (що відповідає за рівень процентних ставок, сприяє зростанню економіки) зробили все, що від них залежить. З допомогою Ради з грошово-кредитній політиці Центробанку ми створюємо сприятливі умови для функціонування економіки. Наступний важливий момент в політиці Центробанку — збереження грошової стабільності на фінансових ринках. Бо на сьогодні вони є одним з найважливіших каналів функціонування грошово-кредитної політики.

— Чи Часто у Польщі бувають крахи комерційних банків?

— У нашій країні багато років не було крахів комерційних банків. Лише в 2001 р. лопнув один з невеликих банків і минулого року стався крах великого кооперативного SK Bank (В Україні у фінансовому секторі 78 банків виведені з ринку, понад 700 млрд виплачено вкладникам збанкрутілих банків. — Ред.). Причина банальна — занадто високий відсоток невиплат за своїми зобов'язаннями. І після тривалого розслідування PFSA (PFSA — це Польський фінансовий регулюючий орган. Обов'язки цього органу полягають у контролі за банківською, страховою діяльністю та правомірною роботою ринку капіталу. — Ред.) прийняв рішення закрити банк, але на стабільність системи це не вплинуло.

— За рахунок чого Польщі вдалося досягти стабільності національної банківської системи?

— Ключ до такої стабільності — правильне регулювання, нагляд над банківським сектором економіки, які здійснюються PFSA, непідконтрольним НБП. Він відповідальний не тільки за фінансову стабільність і нагляд над банківським сектором, а також за регулювання ринків капіталу та випуск цінних паперів.

— Це єдиний орган, який відповідає за банківський нагляд?

— Ні, у Польщі існує сильна інституційна мережа безпеки, яка складається з чотирьох основних елементів: міністерство фінансів, НБП, Фонд гарантування банківських вкладів і PFSA. І, як я вже говорила, Польща досить безболісно пережила кризу 2007 р. за рахунок того, що у нас існує сильна система фінансової і макроекономічної стабільності. В минулому році створено спецзаклад, що відповідає за макроекономічну стабільність, яка в тому числі стежить за усуненням економічних ризиків.

— А що це за установа? У нього якісь особливі функції?

— Це Комітет фінансової стабільності. Він несе відповідальність за формування макропруденциальной політики і координування дій у рамках кризового управління. Його основним завданням є ідентифікація, оцінка та моніторинг системного ризику, який виникає у фінансовій системі або її оточенні. Друга ключова задача — це ініціювання дій, спрямованих на обмеження виявлених загроз для фінансової стабільності.

— Яка роль БАНКУ у формуванні економічної політики в Польщі?

—Нацбанк Польщі відповідальний за стабільність цін. Згідно з нашим законодавством, ми щороку надаємо нашу оцінку закону бюджету.

— Які пріоритети НБП у формуванні грошової політики?

— Головним пріоритетом Нацбанку Польщі є стабільність рівня цін. Робиться це за рахунок того, що Рада з грошово-кредитної політики НБП встановлює облікову ставку. Сьогодні облікова ставка БАНКУ — 1,50% (облікова ставка НБУ в 10 разів вище. — Ред.). З допомогою операційних інструментів НБП банк контролює досягнення короткострокової процентної ставки встановленого рівня облікової ставки. Також кілька років тому в Польщі прийнята політика прямого інфляційного таргетування, а середньостроковий цільовий рівень інфляції зараз встановлений у 2,5% (з коридором коливань 1,5-3,5%).

Також для НБП дуже важлива комунікація між ним та іншими суб'єктами, так як банк публікує прогноз по рівню інфляції в економіці. Ще одна важлива мета БАНКУ — фінансова стабільність. Банк контролює вартість національної валюти і з допомогою високого рівня власних золотовалютних резервів може впливати на курс злотого.

— Бувають розбіжності між керівництвом НБП і урядом при проведенні економічної політики? Можливо, конфлікти? Як їх вирішують?

— Я прийшла на роботу в польську Нацбанк у 1983 р. Повинна визнати, що конфлікти між керівництвом НБП і урядом були, але вони траплялися нечасто. Сьогодні працювати в НБП досить нудно, тому що не виникає ніяких конфліктів.

Всі установи в Польщі є повністю незалежними, але їх об'єднує загальна мета — сприяти економічному зростанню та фінансовій стабільності в країні. Ми часто зустрічаємося і обговорюємо різні думки щодо грошово-кредитної політики в країні, і Центральний банк, в свою чергу, може також вносити пропозиції уряду з приводу регулювання. Таким чином, уряд може чути думку НБП. Але найголовніше в цьому процесі — говорити і обговорювати.

— Тобто зараз між польським урядом і НБП абсолютне взаєморозуміння?

— На моєму рівні відповідальності ніяких конфліктів немає. Також, за моїми спостереженнями, сьогодні існує хороша співпраця між НБП і міністерством фінансів. Звичайно, бували випадки, коли міністр фінансів висловлював свою критичну думку щодо рівня процентних ставок у Польщі. Також і голова НБП міг критикувати рівень бюджетного дефіциту. Але тепер розбіжності відсутні, тому що всі ми знаходимося в "одному човні".

— Ви згадали, що на початку вашої кар'єри траплялися конфлікти між урядом і НБП. З-за чого саме?

— Наприклад, у 1980-1990-х рр. була ситуація, коли міністерство фінансів хотіло, аби Нацбанк фінансував бюджетний дефіцит країни. Це відбувалося за рахунок того, що НБП викуповував боргові зобов'язання міністерства фінансів. В кінці 1990-х це було заборонено, і загальна практика в багатьох країнах світу така, що національні банки не мають права фінансувати бюджетний дефіцит держави. На даний момент у Польщі існує комітет з управління державним боргом. Він як раз входить до сфери моєї відповідальності. Ми постійно зустрічаємося і обговорюємо питання щодо операційної діяльності. Також треба визнати, що ми залишаємося фінансовим посередником міністерства фінансів Польщі: ведемо його рахунку, організовуємо аукціон тих короткострокових і довгострокових зобов'язань, які ним випускаються.

— Яка роль комерційних банків у фінансовому секторі Польщі?

— Головне завдання — видавати кредити. В Польщі на даний момент існують 50 комерційних і 516 кооперативних банків (за станом на 1.1.2016 в Україні нараховувалося 117 діючих банків. — Ред. ). Останні за своїм розміром є дуже маленькими, тому вони видають кредити в більшості випадків місцевому населенню та місцевим органам влади.

Що стосується комерційних банків, то це досить великі установи. І залежно від розміру капіталу банків вони можуть видавати різні суми кредитів. На даний момент у Польщі спостерігається процес консолідації. Це означає, що банків буде ставати все менше, а рівень їх власного капіталу стане набагато вище, ніж сьогодні, за рахунок чого вони зможуть видавати більшу кількість кредитів. В Польщі існує державний банк BGK, який відповідальний за видачу кредитів на державні програми і підтримку різних секторів економіки. Також він може надавати кредити іншим комерційним банкам. Взагалі країні вкрай важливо мати державний банк, який підтримував би своїми кредитами різні сектори економіки.

— А що ви скажете про банки з іноземним капіталом? Яка їх роль в економіці Польщі?

— У нас немає ніякої різниці між іноземними і державними банками, так як вони працюють в однакових умовах, дотримуються ті ж вимоги польського законодавства і між ними існує лише конкуренція за клієнта.

— А яка частка банків з іноземним капіталом? У вас є обмеження присутності закордонного банківського капіталу?

— Обмежень не передбачено. На початку 1990-х рр. у Польщі було мало капіталу, тому іноземні інвестори вкладали свій капітал, створюючи банки. І в 1990-х рр. частка іноземних банків у польській економіці була на рівні 60-70%. Зараз вона знизилася до 50-52% (частка іноземного капіталу в банківській системі України становить близько 46%. — Ред.). І очікується, що буде подальше падіння за рахунок консолідації банків. В цілому це природний процес і наслідок того, що в 1990-е Польща відчувала дефіцит капіталу.

Тим не менш присутність іноземних банків в економіці розглядається як позитивний фактор, бо банки приносять технології, нові управлінські методики, стандарти ну і, звичайно, капітал. Поступово все це призводить до того, що стирається різниця між внутрішніми банками та іноземними. Але ще раз хочу підкреслити, що в Польщі немає ніякої політики, яка регламентувала б відсоток присутності іноземних банків в економіці.

— Тим не менше в Польщі час від часу піднімають питання про полонізації банківського сектора. Як вважаєте, це здорова ідея?

— Так, дійсно, така дискусія ведеться. Але слід зазначити, що це природний процес. І якщо в Польщі є достатня кількість національного капіталу, то чому б і ні? Адже за рахунок полонізації можна досягти більшої незалежності від іноземного капіталу. Всі бачили приклади Італії, Греції, де в тому числі з-за домінування банків з іноземним капіталом спостерігалися певні проблеми. Але ми дотримуємося позиції, що потрібно бути гнучким у формуванні нашої грошово-кредитної політики і, зокрема, у регулюванні. Польща — відкрита економіка. Зараз немає меж, відбуваються процеси глобалізації, лібералізації.

— Як щодо зони євро? Це ще цікаво для вашої країни?

- На даний момент у Польщі немає ніякого офіційного наміру вступати в єврозону. Хоча, цілком природно, існують як переваги, так і недоліки перебування країн в єврозоні.

— Для країни такого рівня економічного розвитку, як сучасна Польща, національна валюта має пріоритет?

— Наш злотий сьогодні є вільно конвертованою валютою. Його вартість базується на потужному фундаменті польської економіки і стабільності фінансових ринків.

— Тобто на даний момент пріоритет це злотий?

— Станом на сьогодні питання вступу в зону євро не обговорюється і не стоїть на порядку денному. Але в той же час ми постійно моніторимо ситуацію в єврозоні, і якщо буде прийматися рішення про вступ Польщі до єврозони, то це буде, переважно, політичним рішенням. Зрозуміло, що для цього треба буде виконати всі критерії для вступу в єврозону. І тільки після ухвалення рішення про рух у бік єврозони будуть починатися дискусії. Зараз це питання не піднімається і всі установи фокусуються на внутрішній польській економіці.

— Цього літа фінансові ринки досить нервово відреагували на Brexit. Як це відчули в Польщі?

— Стрімкої реакції на Brexit на польських ринках не було зафіксовано. Але багато аналітиків відчули розчарування, так як ніхто не очікував, що британці ухвалять рішення про вихід з ЄС. Тим не менше це право населення Великобританії. І ми всі спостерігали, як англійський фунт стерлінгів впав по відношенню до долара до мінімального (за останні кілька декад) значення.

— Так, це була складна ситуація. Як ви вважаєте, сучасний український фінансовий ринок нагадує польський?

— Сьогодні неможливо порівнювати фінансові ринки Польщі та України. Польський фінансовий ринок сформувався ще в 1990-е рр., а Україні тільки належить створювати такий ринок, що стає все складніше.

— Чому важче?

— В умовах глобалізації ринків, їхнє взаємопроникнення будь-яка негативна новина на фінансових ринках може швидко переходити і на внутрішній ринок, тим самим підриваючи його стійкість. Але, думаю, Україна знає, які кроки слід робити на даному етапі. Я бачу чимало важливих змін в українських економічних показниках. Приміром, обмінний курс гривні практично такий же, як і в минулому році.

— Ви вважаєте, це ознака стабільності?

— Думаю, що це свідчить про те, що валютно-обмінний курс гривні як мінімум був досить стабільний протягом цілого року. Це хороший сигнал для ринку. Крім того, ваша країна збільшила золотовалютні резерви, за рахунок чого можна зменшити волатильність обмінного курсу.

— Правильно розуміти, що український фінансовий ринок не вийшов навіть на рівень польського в 90-ті рр. минулого століття?

— На ваше питання дуже складно відповісти, так як в Україні, наприклад, все ще не зняли певні обмеження в адміністративному регулюванні. Тобто не спостерігається повної лібералізації. Тому порівнювати наші ринки вкрай важко. Ми пройшли цей етап ще в 1990-е рр. При цьому, з точки зору обмінного курсу гривні, можна говорити, що волатильність знаходиться на низькому рівні і національна валюта у цей період є стабільною. Але це всього лише один показник, і його недостатньо, щоб оцінити фінансовий ринок у цілому. Потрібно також враховувати відсоткову ставку, рівень інфляції та темп зростання ВВП в економіці. Тому що дані показники є ключовими для інвесторів, які приймають рішення про інвестування на українському ринку. До того ж Україна ще в процесі оздоровлення банківського сектора: багато банків ліквідується і, по суті, створюється нова банківська система. Тому порівнювати фінансовий ринок в Україні і Європі неможливо. Ваша країна поки знаходиться в процесі реформування.

— Що, на вашу думку, потрібно зробити з українським фінансовим ринком, щоб він став більше нагадувати польський?

— Працювати, працювати і працювати у правильному напрямку. Україна співпрацює з МВФ, який дає поради вашій країні, як потрібно розвиватися. Мій же головна порада — бути більш активними у своїх діях. Україна знає свої вразливі місця як ніхто інший. До того ж кожна країна має свою специфіку: це і культура, і традиції, які теж треба враховувати при формуванні політики. Будьте активними, у вас є підтримка іноземних держав і великий економічний потенціал. Я дуже добре розумію ситуацію вашої країни і багато проблем, з якими ви стикаєтеся, так як працювала в НБП в період трансформації. Але Польща всі роки старанно працювала і тому досягла того рівня розвитку, який має сьогодні.

Ганна Тжечиньска, віце-президент національного БАНКУ польщі (Narodowy Bank Polski)

Випускниця Варшавської школи економіки, факультет економіки виробництва.

В НБП - з 1983 р. Кар'єру починала в департаменті планування, потім працювала в департаменті грошово-кредитної політики. Обіймала посади заступника директора департаменту грошово-кредитної політики, директора департаменту грошово-кредитної політики.

З листопада 2014 р. - заступник голови (віце-президент) НБП. Поряд з роботою в НБП виконувала функції члена наглядової Ради Корпорації страхування експортних кредитів, члена Ради Національного депозитарію цінних паперів, а також члена Ради Міжнародного банку економічного співробітництва в Москві.

З 1 листопада 2009 р. призначена на посаду заступника президента Фонду гарантування банківських вкладів.

Займала посаду директора банку PKO Bank Polski.