Атака на найбільший трубопровід в США. Про що тепер говоритиме Байден з Путіним
У хакерській атаці на трубопровід для постачань нафтопродуктів у Сполучених Штатах Америки підозрюють Росію. Україні варто задуматися про власну безпеку
Ударили по трубі
Найбільший продуктопровід в США Colonial Pipeline, який забезпечує майже половину потреби в нафтопродуктах східного узбережжя 7 травня піддався атаці з боку хакерського угруповання DarkSide. У комп'ютерну систему продуктопроводу був впроваджений вірус-вимагач, за допомогою якого хакери вкрали 100 Гбт даних, заблокували роботу комп'ютерів і зажадали викуп. Оператор продуктопроводу був змушений зупинити його.
Американська влада створила міжвідомчу робочу групу для розробки планів на різні сценарії, в тому числі на випадок перебоїв з поставками пального, якщо робота продуктопроводу не буде відновлена. Міністерство транспорту цієї неділі оголосило про регіональну надзвичайну ситуацію в штатах Флорида, Техас, Нью-Йорк і Пенсильванія з метою оперативної доставки пального автотранспортом.
На початку цього тижня Colonial Pipeline змогла запустити ділянку продуктопроводу між Грінсборо (Північна Кароліна) і Балтимором протяжністю близько 300 миль для поставки нафтопродуктів зі сховищ, а відновити роботу трубопроводу повністю планується до неділі.
Що це за супертруба?
Продуктопровід Colonial Pipeline був побудований на початку 1960-х і має протяжність майже 9 тис. км. Він бере свій початок в Х'юстоні (штат Техас), на узбережжі Мексиканської затоки, і проходить через 12 штатів на північний схід, поставляючи нафтопродукти споживачам у південних і східних штатах.
У трубопроводу дві нитки: одна призначена для поставки бензину, друга — авіаційного пального, дизеля і мазуту. Трубопровід безпосередньо з'єднується з великими аеропортами і нафтобазами, які дозволяють зберігати 45-денний запас пального. По ньому щодня прокачується близько 100 млн галонів нафтопродуктів (1 галон — 3,8 л).
Власниками Colonial Pipeline є ряд компаній, у тому числі Royal Dutch Shell, а також Національна пенсійна служба Південної Кореї.
Рука Москви?
У хакерській атаці ЗМІ відразу угледіли руку Москви. Ну, якщо не руку, то хоча б палець — телеканал CNN з посиланням на колишнього високопоставленого чиновника адміністрації США в сфері кібербезпеки повідомив, що хакерами можуть бути вихідці з Росії.
Президент США Джо Байден заявив, що його адміністрація не має відомостей про те, що хакери направлялися з Москви, але є докази, що вимагачі знаходяться в Росії, тому вона несе певну відповідальність. У будь-якому разі, як заявив американський лідер, він має намір обговорити це питання з президентом Росії Володимиром Путіним.
Водночас президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар вважає, що хакерська група, яка здійснила атаку, це, найімовірніше, прикриття дій хакерів, пов'язаних з російською владою. За його словами, коло потенційних зацікавлених сторін не таке вже й широке — Північна Корея, Іран, Китай і Росія, а також їх комбінації.
Він зазначив, що Путін у недавньому посланні Федеральним зборам лякав США "асиметричною, швидкою і жорсткою" відповіддю на "утиск Росії". Це може бути відповіддю на захід у Чорне море американського фрегата Hamilton або на затримання американським ракетним крейсером Monterey 6–7 травня в Аравійському морі судна без розпізнавальних знаків, на якому була виявлена російська і китайська зброя, що призначалася для єменських хуситів, яких Росія і Китай використовують у підривній діяльності проти головного союзника США в регіоні — Саудівської Аравії.
"Показово, що обом — і Ірану, і Росії — потрібні турбулентності на ринках нафти і нафтопродуктів, щоб ціни зростали. А для цього саме і потрібно поражати двох найбільших плеймейкерів глобального нафтового ринку — Саудівську Аравію і США", — написав Михайло Гончар на своїй сторінці в Facebook.
Труснуло, але не сильно
Однак, незважаючи на значний масштаб перебоїв з поставками нафтопродуктів у одного з найбільших світових споживачів, ціни на нафту, які часто скачуть через форс-мажорні обставини, відреагували цього разу слабо.
Наприклад, 10 травня з'явилася новина про те, що ціни ф'ючерсних контрактів на нафту Brent на Лондонській біржі підвищилися на 0,6%, до $68,69 за барель, а на Нью-йоркській товарній біржі ф'ючерсні контракти на нафту марки WTI зросли на 0,55 %, до $65,26 за барель.
Однак уже наступного дня, 11 травня, ф'ючерси на нафту марки Brent знизилися на 0,88% — до $67,72 за барель, а на нафту марки WTI — на 0,85%, до $64,37 за барель.
Інакше кажучи, нафтовий ринок відреагував коливанням цін у межах 1%, хоча в обох випадках воно пояснювалося саме подією на Colonial Pipeline.
Такий спокій нафтових котирувань пояснюється просто — адже йдеться про ціни на ф'ючерсні контракти, за якими сам продукт буде поставлятися тільки в червні–липні цього року. Ціни на нафту на біржах — це вже давно ціни на "паперову" нафту, тобто на фінансові інструменти, підв'язані під неї. І тому їх коливання на 70% залежать не від реальної ситуації на нафтових ринках, а саме від спекулятивних чинників.
Однак для України ця хакерська атака — не зайвий привід задуматися про безпеку власної інфраструктури. Тим більше що прецеденти вже були — у грудні 2015 р. і в грудні 2016 р. з Росії були атаковані хакерами системи управління трьох енергопостачальних компаній в нашій країні. У результаті першої атаки без електрики залишилися понад 230 тис. жителів Івано-Франківської області і близько 80 тис. — Київської, а також ряд стратегічних об'єктів.