Верховний суд руйнує плани Ізраїлю завоювати європейський ринок газу

Розробка і видобуток газу на найбільших з 2000-х родовищах на Середземноморському шельфі Ізраїлю знову зіткнулася з колосальними викликами, які не тільки ставлять на межу зриву попередні домовленості з американською Noble Energy і її надійним ізраїльським партнером Delek Energy, але ведуть до нового витка політичного протистояння і загрожують амбітним планам Єрусалиму по виходу на газовий ринок в якості сильного та конкурентоспроможного гравця.

Напередодні Вищий суд справедливості Ізраїлю (БАГАЦ) заблокував угоду з розробки родовищ "Левифиан" (обсяг орієнтовно дорівнює майже 500 млрд кубометрів) і "Тамар" (300 млрд кубометрів - краще родовище за підсумками 2008 року). Суд не влаштував пункт про податкові пільги в угоді для консорціуму: проект "Тамар" це - Noble Energy (частка 36%), Isramco Negev (28,75%), дочірні компанії Delek Energy - Delek Drilling і Avner Oil (за 15,625%), Dor Gas Explration (4%); "Левіафан" - Noble Energy (39,66%), Delek Drilling і Avner Oil (за 22,67%), ще одна ізраїльська компанія Ratio Oil Explration (15%). Зокрема, угодою передбачалося "бетонування" на 10-15 років пільгового режиму оподаткування в газовій галузі, що зачіпає і "газовиків", і інвесторів, які хотіли б повернути свої вкладення за ці 10 років. По суті, відмова від стабільної регуляції може як максимум поховати проект, для розвитку якого потрібно інвестувати десятки мільярдів доларів, а як мінімум відсунути розвиток родовищ на 5 років. Але БАГАЦ визнав таку пропозицію уряду неконституційним і дав кабміну Біньяміну Нетаньяху рік на коригування.

Прем'єр-міністр на це рішення відреагував негативно, заявивши, що завдяки постанові суду Ізраїль "сприймається як держава, де судова влада надмірно втручається" в процеси, внаслідок чого, з його точки зору, в країні "складно вести бізнес". "Ні в кого немає причин для радості з приводу того, що газ залишиться в надрах (Середземного) моря, а також що ізраїльські громадяни не отримають сотні мільярдів шекелів", - заявив він, додавши однак, що уряд розгляне способи компенсації "значної шкоди", завданої Ізраїлю рішенням суду.

Очікувано не в захваті від постанови БАГАЦ і Noble Energy, яка назвала його "розчаровує". Гендиректор і голова ради директорів американської компанії Девід Стовер підтвердив, що воно ставить під загрозу розробку родовища "Левіафан". "Для розвитку такого проекту потрібні багаторічні гігантські інвестиції, а для цього потрібна стабільність. Noble Energy постійно говорила про це як про неодмінне і мінімальному умови", - заявив він. Стовер також сподівається, що уряд зможе знайти вихід, але в іншому випадку недвозначно дав зрозуміти, що готовий йти в арбітражний суд.

Варто зауважити, що епопея з розробкою і видобутком газу на чотирьох родовищах за участю вищезгаданих компаній тягнеться вже не один рік. Початок було покладено наприкінці 2014 року, коли Нетаньяху намагався переконати міністра економіки Ар'є Дери дати добро на угоду без участі антимонопольного відомства. Серед аргументів було те, що 60% всіх нафтогазових доходів завдяки декільком податках будуть йти в бюджет, і необхідність перетворення Ізраїлю з країни-імпортера на країну-експортера. Дері не погодився і передав справу антимонопольного агентства, глава якого Девід Гіло під тиском громадськості заявив про намір змінити умови надання ліцензії. Це при тому, що консорціум раніше вже погодився передати два менш великих родовища "Кариш" і "Танін" (приблизно по 100-150 кубометрів газу) третій стороні в обмін на "Левіафан" і "Тамар". У відповідь на це Стовер заявив про припинення інвестицій в Ізраїль до тих пір, поки влада не розберуться, чого хочуть. А Гіло між тим пішов у відставку, усвідомивши "марність спроб побороти намір уряду реалізувати ці проекти".

Потім пішли довгі місяці переговорів - в уряді, парламенті, з компаніями, із залученням громадськості і т. д. наприклад, 6 липня в Кнесеті відбулося бурхливе обговорення угоди. Праві з прем'єрської партії "Лікуд" і "Єврейського дому" заступилися за консорціум на чолі з Noble Energy. Проект розкритикував депутат з лівої єврейсько-арабської партії "Хадаш" Дов Ханін, який використовував традиційні для політичної сили з лівою ідеологією доводи, начебто турботи уряду Ізраїлю насамперед про інтереси олігархів. При цьому він вихваляв "грецьку демократію", маючи на увазі популізм ліворадикальної партії "Сіріза" і очолює її прем'єра Алексіса Ціпраса. Отримавши тверду відповідь правих, він затих.

У той же час глава Noble Energy в Ізраїлі Біньямін Зомер нагадав присутнім, що його компанія була єдиною, яка погодилася працювати в країні на момент розвідки "Тамар", коли більше 100 компаній визнали його нерентабельним. За словами Зомера, Noble Energy змирилася з тим, що "уряд Ізраїлю продовжує відкривати та змінювати умови раніше укладених угод - чого не зазнала жодна інша компанія". І дійсно, компанія вже дуже довго мирилася з політикою влади Ізраїлю. Ось і зараз, після рішення Верховного суду, заява гендиректора повно надії, що Єрусалим одумається. Природно так просто Noble Energy не має наміру здавати, адже на кону близько 800 млрд кубічних метрів газу, які в разі чого охоче підберуть переможені раніше конкуренти - російський "Газпром" або французька Total.

Ще у квітні 2015 року прем'єр і міністр енергетики та водних ресурсів Сільван Шалом схвалили угоду про продаж газу з "Тамар", приватним компаніям в Йорданії "Арабському калію" і його дочці "Йорданській брому". Згідно угоді, компанії протягом 15 років повинні були викупити у Ізраїлю 1,87 млрд кубометрів газу вартістю 500 млн доларів. Інтерес до постачань газу виявляв і Єгипет. Після конфлікту з Росією намітилося і потепління у відносинах з Туреччиною, яка також зацікавилася блакитним паливом Ізраїлю.

Для уряду Нетаньяху вихід на ринки Йорданії, Єгипту та Туреччини очевидно вигідний, до того ж таким чином Єрусалиму вдасться потіснити "прокинувся" після санкцій Іран. Але той же турецький ринок важливий ще тим, що через Анкару лежить найкоротший сухопутний шлях в Європу. Правда справа ускладнює недавня активізація переговорів між Тегераном і Анкарою про співробітництво в тій же енергетичній сфері. Тобто Іран так само зазіхає на коридор в Євросоюз, а значить Ізраїлю, щоб вийти на європейський ринок, доведеться ще знайти підхід до уряду Туреччини.

Очевидно, що вищезгадана постанова суду створює додаткові труднощі, і чималі. Стовер залишив Нетаньяху простір для маневру, та й сам прем'єр запевнив, що спробує знайти вихід зі сформованої ситуації. Теоретично у глави ізраїльського уряду є два шляхи спокусити Noble Energy в новій ситуації - спробувати домогтися повернення консорціуму прав на "Кариш" і "Танін" або змінити угоду, погравши з розміром частки американців у проекті.

Перший варіант не такий привабливий для консорціуму з причини вже незначних обсягів газу до цих двох родовищах. Що стосується другого, то угодою передбачалося, наприклад, зниження частки Noble Energy в проекті "Тамар" з 36% до 25% до 2020 року. Однак підвищення частки до 2020 року для компанії буде недостатньо, оскільки до цього часу запаси блакитного палива сильно збідніє, і всі увагу Noble буде приділяти "Левиафану", де початок видобутку раніше планувалося на липень 2019 року. Значить ізраїльський кабінет міністрів ймовірно буде змушений зосередитися на тому, щоб зробити проект "Левіафан" більш вигідним для консорціуму, щоб компенсувати потенційні збитки і ризики від зміни оподаткування, але при цьому не викликати нову хвилю обурення цією співпрацею в самому Ізраїлі. І уряду, кров з носу, необхідно створити нове привабливе і взаємовигідну пропозицію, щоб не програти перспективний європейський ринок Ірану.